« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1437—1444

УДК [821.161.2-94: 355.118(477)]”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1437

КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКИХ СІЧОВИХ СТРІЛЬЦІВ ЯК ВІЙСЬКОВОГО ПОКОЛІННЯ

Ірина РОЗДОЛЬСЬКА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3308-1981
  • кандидатка філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української літератури ім. акад. М. Возняка,
  • вул. Університетська,1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: yaremchuk.iryna74@gmail.com

У статті систематизовані ті чинники стрілецької історіографії щодо функціонування Українських Січових Стрільців як міліарної структури, які підкреслюють і прояснюють її вихід за дефініційні рамки армії, військового підрозділу. Переглянуті культурно-історичні умови формування Леґіону спонукали підсумовувати про генераційний статус мілітарної формації УСС, що, відповідно, матиме суттєве методологічне та інтерпретаційне значення для літературознавчих студій над естетичним феноменом січового стрілецтва.

Об’єктом розгляду є, насамперед, стрілецькі видання, збірник «Українські Січові Стрільці» за редакцією Б. Гнаткевича, монографія С. Ріпецького, статті М. Кураха, також сучасні розвідки М. Литвина, К. Науменка, М. Лазаровича. Предметом розгляду — ті ознаки соціально-історичного структурування січово-стрілецької групи в широких хронологічних рамках, із 1900 по 1920 рр.

Виразна новизна у дефініюванні структури УСС підкреслює продуктивність культурно-історичного підходу в аналізі і пошуку фактів, і важливість власне структурно-генераційного окреслення стрілецького духового феномена не тільки для історичної галузі, але і для літературознавства. У статті проявлено методологію: загальну культурно-історичну налаштованість авторки, елементи структурного підходу, а також загально-наукові засади аналізу та систематизації матеріалу.

Ключові слова: Українські Січові Стрільці, Леґіон УСС, військове покоління, літературознавство.

  • 1. Стрілецька Голгофа: cпроба антології. Упоряд., авт. вступ. ст. і прим. Т. Ю. Салига; худож. оформл. І. П. Плесканка. Львів: Каменяр, 1992. 399 с.
  • 2. Українські січові стрільці, 1914—1920. за ред. Б. Гнаткевича; іл. оформл. І. Іванця. Репринт. відтворення з вид. 1935 р. Львів: Слово, 1991. 160 с.
  • 3. Полонська-Василенко Н. Історія України 1900—1923 рр. Київ: Кооператив «Відродження», 1991. 136 с.
  • 4. Ріпецький С. Українське січове стрілецтво. Визвольна ідея і збройний чин. Львів: Наукове Товариство імені Т. Шевченка у Львові; Українознавча бібліотека НТШ. 1995. Ч. 4. 358 с.
  • 5. Лазарович М. Леґіон Українських Січових Стрільців: формування, ідея, боротьба. 2-ге вид., доп. Тернопіль: Джура, 2016. 628 с.
  • 6. Курах М. Січово-стрілецькі формації в українських арміях (Інформаційний нарис) Вісті комбатанта. 2008. 11 листоп. URL: http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2008/11/blog-post_11.html.
  • 7. Муза і чин Остапа Луцького. Упоряд. В. Деревінський, Д. Ільницький, П. Ляшкевич, Н. Мориквас. Київ: Смолоскип, 2016. 936 с.
  • 8. Маланюк Є. Повернення: Поезії. Літературознавство. Публіцистика. Щоденники. Листи. Львів: Світ, 2005. 496 с.
  • 9. Курах М. Чи Січові Стрільці брали участь у Зимовому поході? Вісті комбатанта. 2008. 19 жовт. URL: http://komb-a-ingwar.blogspot.com/2008/10/blog-post_19.html.
  • 10.    Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія галицького стрілецтва. Львів: Каменяр, 1991. 200 с.
  • 11.    Литвин М.Р., Науменко К.Є. Історія ЗУНР. Львів: Інститут українознавства НАНУ; Видавнича фірма «ОЛІР», 1995. 368 с.
  • 12.    Західно-Українська Народна Республіка 1918—1923. Уряди, постаті. Упоряд.: М. Литвин, І. Патер, І. Соляр. Львів: Інститут українознавства ім. І. Кри­п’якевича НАН України, 2009. 350 с.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »