« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1445—1453

УДК 82-311.2+398.223:930.2/394

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1445

ПАМ’ЯТЬ ПРО ЗАТОПЛЕННЯ: ТВОРЧІСТЬ ДОВЖЕНКА І УСНІ НАРАТИВИ

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-914
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського,
  • Національна академія наук України,
  • вул. Грушевського, 4, м. Київ, Україна,
  • e-mail: koval-fuchylo@ukr.net

Предмет дослідження — основні семантичні концепти у творах Олександра Довженка і в усних оповідях про затоплення територій внаслідок будівництва гідроелектростанцій. Основну увагу зосереджено на концептах дім, земля, вода, сакральні місця. Їхня семантика суголосна у творах Довженка і в спогадах про затоплення. У своїх щоденникових записах О. Довженко кілька разів опрацьовує сцену оплакування хати перед її руйнуванням. Спогади наших респондентів, переселенців із затоплених територій, свідчать, що саме так, із плачем і голосіннями, люди прощалися зі своїми хатами. Ці факти зумовлені загальноукраїнськими віруваннями й уявленнями, пов’язаними із хатою як одним із центральних концептів у міфопоетичній картині світу, що і актуалізує наше дослідження. Спільним місцем усних оповідей про затоплення і щоденникових записів Довженка про будівництво дамби є наголос на втраті землі, яка опиниться під водою водосховища, а також роздуми про те, що цих необдуманих земельних втрат можна було б уникнути.

Мета статті — показати, що у своїх творах О. Довженко насамперед передає народний біль, переживання через втрату земель, дому, села, а не оспівує будівництво рукотворного моря.

Хронологічні межі – 1950—1970-ті роки.

У дослідженні використано типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: щоденники Олександра Довженка, усні оповіді, примусові переселення, концепт дому, голосіння.

  • 1. Пультер С.О. Вивчення творчості О. Довженка в школі. Київ, 1970. 160 с.
  • 2. Рильський М.Т. Поема про море. Олександр Довженко: Зб. спогадів і статей про митця. Упоряд. О. Бабишкін. Київ, 1959. С. 109—112.
  • 3. Довженко О.П. Сторінки щоденника (1941—1956). Київ, 2004. 384 с.
  • 4. Писаревский Д.С. Александр Довженко и его «Поэма о море». Москва, 1959. 32 с.
  • 5. Коба С.Л. Олександр Довженко. Життя і творчість. Київ, 1979. 195 с.
  • 6. Казин А.Л. «Поэма о море» Александра Довженко. Русская красота. Санкт-Петербург, 2003. URL: artka­vun.kherson.uа.
  • 7. Агеєва В. «Я» і романтика: розпуття Олександра Довженка. Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки. Упоряд. і коментар Віри Агеєвої і Сергія Тримбача. Київ, 2014. С. 5—39.
  • 8. Тримбач С. Довженко та вожді (Сталін — Хрущов — Берія). Довженко без гриму… С. 193—263.
  • 9. Довженко О.П. Щоденникові записи, 1939—1956. Уклад. С.В. Тримбач. Харків, 2015. 717 с.
  • 10.    Довженко О.П. Поема про море. Київ, 1960. 335 с.
  • 11.    Коваль-Фучило І.М. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. Наук. ред. В. Івашків. Київ, 2014. 360 с.
  • 12.    Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова; НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського. Київ, 2012. 792 с.
  • 13.    Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденники, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Р.М. Корогодського. Харків, 1994. 655 с.
  • 14.    Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Łemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. T. 6. Słupsk, 2016. С. 147—158.
  • 15.    Любоєв Петар. «Поема про море»: Довженкова проза про Сталінське спустошення. URL: ktm.ukma.edu.ua.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »