« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1445—1453

УДК 82-311.2+398.223:930.2/394

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1445

ПАМ’ЯТЬ ПРО ЗАТОПЛЕННЯ: ТВОРЧІСТЬ ДОВЖЕНКА І УСНІ НАРАТИВИ

Ірина КОВАЛЬ-ФУЧИЛО

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-4048-914
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського,
  • Національна академія наук України,
  • вул. Грушевського, 4, м. Київ, Україна,
  • e-mail: koval-fuchylo@ukr.net

Предмет дослідження — основні семантичні концепти у творах Олександра Довженка і в усних оповідях про затоплення територій внаслідок будівництва гідроелектростанцій. Основну увагу зосереджено на концептах дім, земля, вода, сакральні місця. Їхня семантика суголосна у творах Довженка і в спогадах про затоплення. У своїх щоденникових записах О. Довженко кілька разів опрацьовує сцену оплакування хати перед її руйнуванням. Спогади наших респондентів, переселенців із затоплених територій, свідчать, що саме так, із плачем і голосіннями, люди прощалися зі своїми хатами. Ці факти зумовлені загальноукраїнськими віруваннями й уявленнями, пов’язаними із хатою як одним із центральних концептів у міфопоетичній картині світу, що і актуалізує наше дослідження. Спільним місцем усних оповідей про затоплення і щоденникових записів Довженка про будівництво дамби є наголос на втраті землі, яка опиниться під водою водосховища, а також роздуми про те, що цих необдуманих земельних втрат можна було б уникнути.

Мета статті — показати, що у своїх творах О. Довженко насамперед передає народний біль, переживання через втрату земель, дому, села, а не оспівує будівництво рукотворного моря.

Хронологічні межі – 1950—1970-ті роки.

У дослідженні використано типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: щоденники Олександра Довженка, усні оповіді, примусові переселення, концепт дому, голосіння.

  • 1. Пультер С.О. Вивчення творчості О. Довженка в школі. Київ, 1970. 160 с.
  • 2. Рильський М.Т. Поема про море. Олександр Довженко: Зб. спогадів і статей про митця. Упоряд. О. Бабишкін. Київ, 1959. С. 109—112.
  • 3. Довженко О.П. Сторінки щоденника (1941—1956). Київ, 2004. 384 с.
  • 4. Писаревский Д.С. Александр Довженко и его «Поэма о море». Москва, 1959. 32 с.
  • 5. Коба С.Л. Олександр Довженко. Життя і творчість. Київ, 1979. 195 с.
  • 6. Казин А.Л. «Поэма о море» Александра Довженко. Русская красота. Санкт-Петербург, 2003. URL: artka­vun.kherson.uа.
  • 7. Агеєва В. «Я» і романтика: розпуття Олександра Довженка. Довженко без гриму: Листи, спогади, архівні знахідки. Упоряд. і коментар Віри Агеєвої і Сергія Тримбача. Київ, 2014. С. 5—39.
  • 8. Тримбач С. Довженко та вожді (Сталін — Хрущов — Берія). Довженко без гриму… С. 193—263.
  • 9. Довженко О.П. Щоденникові записи, 1939—1956. Уклад. С.В. Тримбач. Харків, 2015. 717 с.
  • 10.    Довженко О.П. Поема про море. Київ, 1960. 335 с.
  • 11.    Коваль-Фучило І.М. Українські голосіння: антропологія традиції, поетика тексту. Наук. ред. В. Івашків. Київ, 2014. 360 с.
  • 12.    Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова; НАН України, ІМФЕ ім. М.Т. Риль­ського. Київ, 2012. 792 с.
  • 13.    Довженко О.П. Господи, пошли мені сили: Щоденники, кіноповісті, оповідання, фольклорні записи, листи, документи. Упоряд., вступ. ст. та приміт. Р.М. Корогодського. Харків, 1994. 655 с.
  • 14.    Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Łemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, współczesność, kultura materialna i duchowa. T. 6. Słupsk, 2016. С. 147—158.
  • 15.    Любоєв Петар. «Поема про море»: Довженкова проза про Сталінське спустошення. URL: ktm.ukma.edu.ua.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »