« 2020. № 6 (156)

Народознавчі зошити. 2020. № 6 (156). С. 1454—1483

УДК 398.332(477.82)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2020.06.1454

НАРОДНИЙ КАЛЕНДАР ЛЮБЕШІВЩИНИ В ОБРЯДАХ, ЗВИЧАЯХ ТА ФОЛЬКЛОРІ

Володимир ГАЛАЙЧУК

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876
  • кандидат філологічних наук, доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: halay_czuk@ukr.net

Сергій ЦИПИШЕВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5924-8930
  • заступник директора з наукової роботи,
  • Музей народної архітектури і побуту у Львові
  • імені Климентія Шептицького,
  • вул. Чернеча Гора, 1, 79014, м. Львів, Україна,
  • e-mail: SerhiyTsypyshev@gmail.com

Актуальність проблематики цієї публікації зумовлена низкою чинників, однак це живий інтерес широкого кола людей, що цікавляться традиціями свого народу до явищ духовної культури. Мета дослідження — комплексно описати народний календар Любешівщини, що є складовою Західного Полісся. Об’єктом дослідження є календарно марковані обряди, звичаї, повір’я та фольклор населених пунктів Любешівщини, а предметом — їхні загальноукраїнські риси, регіональні та локальні особливості. Методологічною основою дослідження стало використання методу польової етнографії, а також напрацювання етнографів у сфері укладання народних календарів окремих місцевостей. Традиційний календар Любешівщини ще не був предметом спеціальних досліджень, в чому полягає новизна і актуальність статті. Цей аспект висвітлений у науковій літературі доволі скупо, відтак основою роботи є польові матеріали авторів.

У публікації комплексно описано реєстр свят і присвятків, у відзначенні яких на Любешівщині виразно простежується народна складова.

Ключові слова: Полісся, Любешівщина, календарні звичаї та обряди, Різдво, Великдень, Юрія, Русальний тиждень, Купайла.

  • 1. Толстая С.М. Полесский народный календарь. (Традиционная духовная культура славян. Современные исследования). Москва: Индрик, 2005. 600 с.
  • 2. Ошуркевич О. Звичаї водіння куста на Волинському Поліссі. Полісся: етнікос, традиції, культура: Зб. мат. Міжнар. наук. конф. Луцьк, 1997. С. 103—110.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »