« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 84—97

УДК [[008(=161.2):17.035.3]:[061.2-053.67:796]](477.83-22)”1925/1939″”Луг”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.084

«ЛУГ» У СЕЛІ СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.)

Марія ГОРБАЛЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: horbal.m@gmail.com

У міжвоєнний період Україна перебувала у важких со­ціально-економічних та політичних умовах — умовах ни­щення української ідентичності польською владою. Задля збереження української народності активізувався духовно-патріотичний потенціал суспільства. Через те, що виникла нагальна потреба зберегти українську народність, постало важливе завдання — виховання національно-патріотичної молоді. З ним у Галичині мало впоратися пожежно-спортивне товариство «Луг». Головною метою товариства було спортивно-патріотичне виховання молоді для майбутньої боротьби за Українську державу.

Ця тема на терезах історії є актуальною і в сьогоденні. Метою дослідження є проаналізувати — на фоні діяльності цієї організації на теренах усієї Галичині — діяльність «Лугу» одного села — Селисько Львівської області нині Пустомитівського району. Отож об’єкт дослідження — «Луг» с. Селисько, а предмет дослідження — структура та діяльність організації. Зважаючи на чіткі часові межі існування «Лугу» в Галичині, хронологічні межі дослідження якраз і охоплюють 14-річний період — з 1925 по 1939 роки.

Джерельною базою для написання нашої статті стали «Вісти з Лугу», часопис, який видавало товариство протягом 1926—1939 рр. у Львові, та відомості, записані від респондентів села Селисько на Львівщині. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Зважаючи на цілком вузьку тему, можна сказати, що ця тема опрацьовується вперше, в чому полягає новизна статті.

Ключові слова: Галичина, с. Селисько, «Луг», пожежно-спортивне товариство, 1925—1939 рр., «Народний дім» (Читальня), «Вісти з Лугу», духовні цінності суспільства, календарно-обрядові традиції, історія і побут народу.

  • 1. Семчишин М. Тисячі років української культури. Істо­ричний огляд культурного процесу. 2-ге вид. Київ, 1993.
  • 2. Луговий календарик. Львів,1939.
  • 3. Луговий вечір у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Квітень. Ч. 4.
  • 4. Курдидик А. Що робить Луг? Вісти з Лугу. Львів, 1934. Січень. Ч. 1.
  • 5. Жарський Е. Легка атлєтика. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Квітень. Ч. 4.
  • 6. Поклін Великому Учителеві. Лугове свято у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1926. Липень. Ч. 1.
  • 7. Поклін Великому Учителеві. Свято Івана Франка в Бібрці. Вісти з Лугу. Львів, 1926. Липень. Ч. 1.
  • 8. Лугове свято у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Липень. Ч. 7.
  • 9. Лугові свята Фестини-Пописи. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Травень. Ч. 5.
  • 10.    «Вісти з Лугу», 1926. 25 липня.
  • 11.    Не можна пройти мимо Селиськ. Вісти з Лугу, 1929. Грудень. Ч. 12.
  • 12.    Пожар в Милятичах, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 13.    «Луги» як пожарничі сторожі. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Серпень. Ч. 8.
  • 14.    «Читайте спільно книжки. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 15.    Селисько, повіт Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Липень. Ч. 7.
  • 16.    Комісар І. Становлення української національної школи в Галичині (1920—1939 рр.) Визвольний шлях. 2000. Кн. 1 (622).
  • 17.    Що робити Лугови по Святах. Вісти з Лугу. Львів, 1933. Грудень. Ч. 12.
  • 18.    Кравченко Уляна. Гей, манить, зове нас Луг. Вісти з Лугу. Львів, 1931. Липень. Ч. 7.
  • 19.    Плян праці. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 20.    Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. № 4. С. 974—1009.
  • 21.    Свято в честь Франка в Бібрці. Вісти з Лугу. Львів, 1930. Серпень. Ч. 8.
  • 22.    Лугове свято у Львові. 26 червня 1932 р. Вісти з Лугу. Львів, 1932. Липень. Ч. 7.
  • 23.    З життя Лугів.Селиська, пов. Львів, Вісти з Лугу. Львів, 1933. Червень. Ч. 6.
  • 24.    З життя Лугів. Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Лютий-березень. Ч. 2—3.
  • 25.    З життя Лугів.Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Червень. Ч. 6.
  • 26.    Ставмо памятники поляглим. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 27.    Мельник Надія. Моя Лопушна. Львів, 2020.
  • 28.    Другий загальний з’їзд. Вісти з Лугу. Львів, 1937. Вересень. Ч. 9.
  • 29.    Військовий вишкіл шкільної молоді. Вісти з Лугу. Львів, 1937. Вересень. Ч. 10.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »