« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 84—97

УДК [[008(=161.2):17.035.3]:[061.2-053.67:796]](477.83-22)”1925/1939″”Луг”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.084

«ЛУГ» У СЕЛІ СЕЛИСЬКО НА ЛЬВІВЩИНІ (ПЕРША ПОЛОВИНА ХХ ст.)

Марія ГОРБАЛЬ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9287-8336
  • провідний науковий редактор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: horbal.m@gmail.com

У міжвоєнний період Україна перебувала у важких со­ціально-економічних та політичних умовах — умовах ни­щення української ідентичності польською владою. Задля збереження української народності активізувався духовно-патріотичний потенціал суспільства. Через те, що виникла нагальна потреба зберегти українську народність, постало важливе завдання — виховання національно-патріотичної молоді. З ним у Галичині мало впоратися пожежно-спортивне товариство «Луг». Головною метою товариства було спортивно-патріотичне виховання молоді для майбутньої боротьби за Українську державу.

Ця тема на терезах історії є актуальною і в сьогоденні. Метою дослідження є проаналізувати — на фоні діяльності цієї організації на теренах усієї Галичині — діяльність «Лугу» одного села — Селисько Львівської області нині Пустомитівського району. Отож об’єкт дослідження — «Луг» с. Селисько, а предмет дослідження — структура та діяльність організації. Зважаючи на чіткі часові межі існування «Лугу» в Галичині, хронологічні межі дослідження якраз і охоплюють 14-річний період — з 1925 по 1939 роки.

Джерельною базою для написання нашої статті стали «Вісти з Лугу», часопис, який видавало товариство протягом 1926—1939 рр. у Львові, та відомості, записані від респондентів села Селисько на Львівщині. Методологічну основу праці становлять принципи об’єктивності та історизму.

Зважаючи на цілком вузьку тему, можна сказати, що ця тема опрацьовується вперше, в чому полягає новизна статті.

Ключові слова: Галичина, с. Селисько, «Луг», пожежно-спортивне товариство, 1925—1939 рр., «Народний дім» (Читальня), «Вісти з Лугу», духовні цінності суспільства, календарно-обрядові традиції, історія і побут народу.

  • 1. Семчишин М. Тисячі років української культури. Істо­ричний огляд культурного процесу. 2-ге вид. Київ, 1993.
  • 2. Луговий календарик. Львів,1939.
  • 3. Луговий вечір у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Квітень. Ч. 4.
  • 4. Курдидик А. Що робить Луг? Вісти з Лугу. Львів, 1934. Січень. Ч. 1.
  • 5. Жарський Е. Легка атлєтика. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Квітень. Ч. 4.
  • 6. Поклін Великому Учителеві. Лугове свято у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1926. Липень. Ч. 1.
  • 7. Поклін Великому Учителеві. Свято Івана Франка в Бібрці. Вісти з Лугу. Львів, 1926. Липень. Ч. 1.
  • 8. Лугове свято у Львові. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Липень. Ч. 7.
  • 9. Лугові свята Фестини-Пописи. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Травень. Ч. 5.
  • 10.    «Вісти з Лугу», 1926. 25 липня.
  • 11.    Не можна пройти мимо Селиськ. Вісти з Лугу, 1929. Грудень. Ч. 12.
  • 12.    Пожар в Милятичах, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 13.    «Луги» як пожарничі сторожі. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Серпень. Ч. 8.
  • 14.    «Читайте спільно книжки. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 15.    Селисько, повіт Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Липень. Ч. 7.
  • 16.    Комісар І. Становлення української національної школи в Галичині (1920—1939 рр.) Визвольний шлях. 2000. Кн. 1 (622).
  • 17.    Що робити Лугови по Святах. Вісти з Лугу. Львів, 1933. Грудень. Ч. 12.
  • 18.    Кравченко Уляна. Гей, манить, зове нас Луг. Вісти з Лугу. Львів, 1931. Липень. Ч. 7.
  • 19.    Плян праці. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 20.    Перепис населення та його майнового стану села Селисько на Львівщині за 1940—1941 та 1950-й роки. Народознавчі зошити. 2020. № 4. С. 974—1009.
  • 21.    Свято в честь Франка в Бібрці. Вісти з Лугу. Львів, 1930. Серпень. Ч. 8.
  • 22.    Лугове свято у Львові. 26 червня 1932 р. Вісти з Лугу. Львів, 1932. Липень. Ч. 7.
  • 23.    З життя Лугів.Селиська, пов. Львів, Вісти з Лугу. Львів, 1933. Червень. Ч. 6.
  • 24.    З життя Лугів. Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Лютий-березень. Ч. 2—3.
  • 25.    З життя Лугів.Селиська, пов. Львів. Вісти з Лугу. Львів, 1934. Червень. Ч. 6.
  • 26.    Ставмо памятники поляглим. Вісти з Лугу. Львів, 1929. Жовтень. Ч. 10.
  • 27.    Мельник Надія. Моя Лопушна. Львів, 2020.
  • 28.    Другий загальний з’їзд. Вісти з Лугу. Львів, 1937. Вересень. Ч. 9.
  • 29.    Військовий вишкіл шкільної молоді. Вісти з Лугу. Львів, 1937. Вересень. Ч. 10.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »