« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 98—110

УДК 94(=512.19:560)”1980/2000″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.098

КРИМСЬКА ДІАСПОРА ТУРЕЧЧИНИ У НАЦІОНАЛЬНОМУ РУСІ КИРИМЛИ (кін. 1980-х — початок 2000-х років)

Рустем АБЛЯТІФОВ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3368-7203
  • магістр публічного адміністрування,
  • здобувач ступеню доктора філософії,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра середніх віків та візантиністики,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: abu-bakr@ukr.net

Мета дослідження — проаналізувати роль та місце турецької діаспори киримли у національному русі киримли у період їхнього масового повернення на територію Автономної Республіки Крим з місць колишнього заслання з кінця 1980-х до початку 2000-х років, вплив та внесок кримської діаспори Туреччини до спільної боротьби за відновлення прав та свобод киримли, а також вплив національно-культурних товариств киримли на політику Турецької Республіки щодо підтримки процесу репатріації кримців на їхню історичну Батьківщину. Наукова новизнаполягає у тому, що вперше досліджується діяльність кримської діаспори Туреччини у рамках національного руху киримли та її внесок у боротьбу за право киримли на повернення на історичну Батьківщину.

Методи дослідження ґрунтуються на принципах системності та історизму. Одним з головних методів є також метод «усної історії», коли джерелом інформації є спеціально проведені інтерв’ю.

Висновки. Наприкінці 1990-х рр. кримський діаспорний рух Туреччини долучається до загальнонаціонального руху киримли та робить важливий внесок до боротьби за повернення народу киримли на історичну Батьківщину та відродження його культури та духовності.

Ключові слова: діаспора киримли, Крим, Туреччина, національний рух киримли, повернення, репатріація.

  • 1. Arabacı H.M. Türk Tarihi ve Kültürü Açısından Tür­kiye’de Bulunan Kırım Dernek ve Vakıflarının Önemi. Ta­rih Anabilim Dalı Doktora Tezi. İstanbul Üniversitesi Sosyal Bilimler Enstitüsü. 2006. 198 s. URL: http://nek.istanbul.edu.tr:4444/ekos/TEZ/41902.pdf (дата звернення: 04.10.2019).
  • 2. Aydın F.T. Comparative Cases in Long-Distance Nationalism: Explaining Émirgré, Exile, Diaspora and Transnational Movements of the Crimean Tatars, thesis for a Doctor of Philosophy in Political Science. University of Toronto. 2012. S. 443. URL: https://tspace.library.utoronto.ca/bitstream/1807/67253/1/Aydin_Filiz_T_ 201211_PhD_thesis.pdf (дата звернення: 23.06.2018).
  • 3. Омельченко Г. Як не хотіли порушувати кримінальну справу щодо геноциду кримськотатарського народу. Частина 3. Аналітика. URL: http://analitica.kiev.ua/invest/extra/7469-yak-ne-hotli-porushuvati-krimnalnu-spravu-schodo-genocidu-krimskotatarskogo-narodu-chastina-3.html (дата звернення: 24.07.2019).
  • 4. Аблятіфов Р.М. (2019). Кримська діаспора на території сучасної Туреччини: від анексії Криму до ІІ Світової війни. East European Review on Contemporary Issues. 2019. Vol. 1. № 1. URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/624163.pdf (дата отримання: 11.09.2019).
  • 5. Karpat K. Ottoman Population 1830—1914. Demographic and Social Characteristics. University of Madison-Wisconsin, 1985. 244 s.
  • 6. Safran W. Diasporas in Modern Societies: Myths of Homeland and Return. Diaspora: A Journal of Transnational Studies. 1991. Vol. 1. № 1. Spring. P. 83—99. URL: http://europeofdiasporas.eu/sites/default/files/posts/ files/3.%20Safran%20Diasporas%20in%20Modern%20Society.pdf.
  • 7. Safa Giray. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Safa_Giray (дата звернення: 24.07.2019).
  • 8. Eren N. (1998). Crimean Tatar communities abroad. In Tatars of Crimea. Return to the Homeland. Ed. by E.A. Allwourth. Duke University Press, Durham and London. S. 323—351.
  • 9. Історія. Офіційна сторінка Істанбульської філії То­вариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tarihce/ (дата звернення: 04.04.19).
  • 10.    Статут. Офіційна сторінка Істанбульської філії Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://istanbulkirim.org/hakkimizda/tuzuk/ (дата звернення: 04.04.19).
  • 11.    Про організацію. Офіційна сторінка Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків. URL: http://www.kirimdernegi.org.tr/dernek/teskilat (дата звернення: 09.07.2019).
  • 12.    Офіційна сторінка Товариства культури та взаємодопомоги кримських тюрків Ескішехіру. URL: http://kocaelikirim.org/ (дата звернення: 09.07.2019).
  • 13.    Офіційна сторінка Фонду досліджень та промоції тюркської культури «Емєль». URL: http://emel­vakfi.org/ (дата звернення: 16.04.2019).
  • 14.    Мустеджиб Улькюсал. Вікіпедія. URL: https://tr.wiki­pe­dia.org/wiki/Müstecip_Ülküsal (дата звернення: 23.06.2019).
  • 15.    Про Кримський Фонд «Емєль». Офіційна сторінка Фонду досліджень та промоції тюркської культури «Емєль». URL: http://emelvakfi.org/emel-kirim-vakfi-hakkinda/ (дата звернення: 16.04.19).
  • 16.    Мустафа Джемілєв. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mustafa_Dzhemilev (дата звернення: 16.04.19).
  • 17.    Ülküsal M. Kırımlı şehit Mustafa Cemiloğlu. Emel. 1976. № 93. С. 3—4.
  • 18.    Toprak F. (2013). Perception of Homeland Among Crimean Tatar Diaspor Living in Turkey as Reflected on the Diaspora Journal Emel. Thesis for a Master of Science. Middle East Technical University. 152 s. URL: http://ansamblperegrinus.pl/uploads/artykuly/perception_of_homeland_among_crimean_tatar_diaspora_living_in_turkey_feyza_toprak.pdf (дата звернення: 23.06.19).
  • 19.    Evimizi geri verin. Emel. 1992. № 3—4. С. 41—49.
  • 20.    Reddaway P. The Crimean Tatar drive for repatriation. In Tatars of Crimea. Return to the Homeland. Ed. E.A. Allwourth. Duke University Press, Durham and London. S. 226—236.
  • 21.    Губогло М.Н., Червонная С.М. Крымскотатарское дви­жение. Том 1. История. Проблемы. Перспективы. Москва, 1992. 331 с.
  • 22.    Червонная С. Крымскотатарское национальное движение (1994—1996). Москва. URL: http://tatar-history.narod.ru/krim-tatar.htm (дата звернення: 24.06.19).
  • 23.    Bulgarisation. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/ wiki/Bulgarisation (дата звернення: 25.07.2019).
  • 24.    Kahraman A. The Crimean Tatar National Movement in the publications of inner and outer diaspora: Lenin Bayragı, Emel and Dergi. Thesis Master of Science. METU, 2014. URL: http://etd.lib.metu.edu.tr/upload/12617563/ index.pdf (дата звернення: 15.07.2019).
  • 25.    Türk gazeteceleri Kırım’da. Emel. 1989. № 175. С. 55—56.
  • 26.    Меджліс кримськотатарського народу. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Mejlis_of_the_Cri­me­an_Tatar_People (дата звернення: 15.07.2019).
  • 27.    Курултай кримськотатарського народу. Вікіпедія. URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Qurultay_of_the_Crimean_Tatar_People (дата звернення: 15.07.2019).
  • 28.    Калга. Вікіпедія. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Kalgay (дата звернення: 15.07.2019).
  • 29.    Bahçesaray. 2005. № 34. С. 2.
  • 30.    Юксель Г.З. Современная пресса крымскотатарской диаспоры: функциональный аспект. Культура народов Причерноморья. 2014. № 274. С. 68—71.
  • 31.    «Kırım belgeseli» TRT-2’de yayınlanıyor. Emel. 1994. № 201. С. 44—45.
  • 32.    Ахмед Іхсан Киримли. Вікіпедія. URL: https://en.wi­ki­pe­dia.org/wiki/Ahmed_İhsan_Kırımlı (дата звернення: 02.02.19).
  • 33.    Karatay Z. Kırım Tatar Milli Meclisi başkanı ve Meclis he­ye­tinin Türkiye ziyareti. Emel. 1992. № 188. С. 1—32.
  • 34.    Necati Özensoy. Вікіпедія. URL: https://tr.wikipedia.org/wiki/Necati_%C3%96zensoy (дата звернення: 02.08.2019).
  • 35.    Ukrayna Büyükelçisi konuğumuz oldu. Kırım Postası. 2000. № 10. С. 5.
  • 36.    Tika’nın Kırım’daki Faaliyetleri Devam Ediyor. URL: https://3dkonut.com/tikanin-kirimdaki-faaliyetleri-devam-ediyor/haberi (дата звернення: 17.06.2019).
  • 37.    «К 20-летию акции «Киев-92». URL: https://avdet.org/ru/2012/03/26/k-20-letiyu-aktsii-kiev-92-2/ (дата звернення: 29.07.2019).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »