« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 40—45

УДК [801.81:811.161.2’38]:001.891-042.2

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.040

ПОНЯТТЯ «КОНЦЕПТ» ТА ПРОБЛЕМИ ЙОГО ПОРІВНЯЛЬНОГО АНАЛІЗУ У ФОЛЬКЛОРИСТИЦІ

Юлія СОБОРА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-9725-4813
  • аспірантка,
  •  Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • вул. М. Грушевського, 4, Київ, Україна, 01011,
  • e-mail: yulitasubr@gmail.com

Актуальність дослідження зумовлене тим, що наразі немає чітких критеріїв та чинників, відповідно до яких можна класифікувати концепти та визначати їх характерні й диференційні ознаки. Метою статті є аналіз змістового наповнення поняття «концепт» з точки зору лінгвостилістики та конкретних засобів його вираження у фольклористиці. Важливими також залишаються чинники, які безпосередньо впливають на функціонування концептів у фольклористиці, а також їх пряма номінація. На основі аналізу наукових джерел з’ясовано, що найбільш уживаними в фольклористиці є концепти «любов», «смерть», «туга», «сміх», «страх», «віра», «надія», «мрія», «зло» тощо. Концепти у вузькому значенні існують в малих жанрах фольклористики (пареміях) та обмежені конкретними історичними та соціальними рамками, тоді як концепти в структурі пісенної та календарно-обрядової усно-поетичної творчості виражені на рівнях свідомості, світосприйняття, історичних понять, трансформацій, соціальної стратифікації, когнітивного та перцептивного сприйняття тощо.

Об’єктом дослідження є поняття «концепт» та сучасні підходи до його тлумачення у лінгвостилістиці, тоді як предметом — конкретні засоби вираження концепту у фольклористиці, де він є художнім, інформативним та когнітивним одночасно, адже має змогу не тільки виражати сутність народно-поетичних понять, але й трансформувати та виражати конкретні образи на основі асоціативних зв’язків. Методи дослідження, застосовані у статті — порівняльно-типологічний та історично-культурологічний.

Ключові слова: концепт, концептосфера, фольклор, аналіз, поняття.

  • 1. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями і проблеми. Полтава: Довкілля, Київ, 2008. 712 с.
  • 2. Жаботинская С. А. Концепт / домен: матричная и сетевая модели. Культура народов Причерноморья. 2009. № 168. Т. 1. С. 254–261.
  • 3. Кубрякова Е. Краткий словарь когнитивных терминов, Москва, 1996. 156 с.
  • 4. Степанов Ю. С. Константы: Словарь русской куль­туры. Опыт исследования. Москва : Языки русской культуры, 1997. 838 с.
  • 5. Григорьев А. А. Культурологический смысл концепта : дис. … канд. филос. наук : 24.00.01 / Рос. ин-т культурологии. Москва, 2003. 158 с.
  • 6. Садовнікова Г. В. Співвідношення категорій концепт, поняття і значення у когнітивному термінознавстві. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. 2014. Т. 17. № 1. С. 156–164.
  • 7. М’ягкота І. З історії формування терміносистеми ук­ра­їнського фольклору. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2011. № 709. С. 96–102.
  • 8. Маслова В. А. Введение в когнитивную лингвистику. Москва: Флинта, 2011. 296 с.
  • 9. Стернин И. А. Психологически реальное значение слова и его изучение. Психолингвистические исследования в области лексики и фонетики. Калинин, 1981. С. 116–122.
  • 10.    Суперанская А. В., Подольская Н. В., Васильева Н. В. Общая терминология: Вопросы теории. Москва: Наука,1989. 246 с.
  • 11.    Эмер Ю. А. Фольклорный концепт: жанрово-дискур­сивный аспект. Вестник Томского государственного университета. Серия Филология. 2010. № 1 (9). С. 91–99.
  • 12.    Маккормак Э. Когнитивная теория метафоры. Теория метафоры. Москва: Прогресс, 1990. С. 358–386.
  • 13.    Івановська О. Український фольклор: семантика і прагматика традиційних смислів. Київ: Експрес-Поліграф, 2012, 335 с.
  • 14.    Кузьменко О. М. Фольклорний концепт: визначення терміна, структурні параметри та типи. Народознавчі зошити. 2018. № 6 (144). С. 1439–1447.
  • 15.    Семененко В. П. Ідеальний образ дівчини в українському фольклорі (за матеріалами народних паремій). Література. Фольклор. Проблеми поетики. 2009. Вип. 32. Присвячений 170-річчю від дня народження П. П. Чубинського. С. 376–383.
  • 16.    Кононенко В. Концепти українського дискурсу. Київ-Івано-Франківськ, 2004. 248 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »