« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 46—52

УДК [94 (476—15) + 643.01 (476—15) (039)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.046

Ірина КАЛАЧОВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9797-6880
  • доктор історичних наук, доцент,
  • професор кафедри соціальної комунікації
  • Білоруського державного університету,
  • Проспект Незалежності 4, Мінськ, Білорусь,
  • e-mail: edu2902900@gmail.com

СТРУКТУРА ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ ПІВНІЧНОГО ПОЛІССЯ: УТИЛІТАРНИЙ ТА МІФО-РИТУАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

У статті робиться спроба комплексного аналізу структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся, що дає можливість його історичної реконструкції.

Актуальність дослідження традиційного житла полягає в значному розширенні проблематики, яка лежить у площині історії повсякденності, важливою частиною якої є умови життя населення в системі природно-кліматичних умов, господарських функцій і міфо-ритуального наповнення.

Важливий науковий інтерес представляє вивчення взаємовпливів у сфері побутової культури населення Полісся як перехідного в етнічному плані регіону, регіону українсько-білоруського етнокультурної взаємодії та синтезу культур, зокрема традиційного житлового простору.

Метою статті є комплексний аналіз структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся в його утилітарному, міфологічному і ритуальному аспектах.

Об’єктом дослідження є поширене на Поліссі традиційне житло та його окремі компоненти, а предметом дослідження стали дані про його планування, утилітарні фун­кції окремих елементах, їх міфологічне та ритуальне наповнення.

Джерелом дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, істориків і етнографів, таких як П.М. Шпілевський, М.Я. Никифоровський, М.М. Улащик, О.І. Локотко, В.О. Лобач тощо.

Хронологічні рамки визначені тематичною спрямованістю і завданням дослідження і охоплюють період XIX  — першої половини ХХ століття.

Територіальні межі охоплюють регіон Північного (Білоруського) Полісся, до якого відносяться території сучасних Брестської (повністю) і Гомельської (більша частина) областей, а також окремі південні райони Мінської та Гродненської областей Білорусі.

Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові принципи історичного аналізу.

У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функ­ці­о­­нальний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: Полісся, традиційна культура, житло, садиба, будинок, міф, ритуал.

  • 1. Лобач У.А. Міф. Прастора. Чалавек: беларускі тра­ды­цыйны ландшафт у семіятычнай перспекты­ве. Мінск: Тэхналогія, 2013. 511 с.
  • 2. Никифоровский Н.Я. Простонародные приметы и поверья. Суеверные обряды и обычаи, легендарные сказания о лицах и местах. Витебск: Губернская ти­по-литография, 1897. 334 с.
  • 3. Лобач У.А. Элементы культурнага ландшафту ў міфа­паэтычнай карціне свету беларусаў (па этнаграфічных і фальклорных матэрыялах Рэчыцкага рэгіёну). Веснік Полацкага. дзяржаўнага ўніверсітэта. 2006. № 7. С. 2—8.
  • 4. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: се­ре­дина XIX—XX вв. Минск: Наука и техника, 1991. 286 c.
  • 5. Лакотка А.І. Нацыянальныя рысы беларускай архі­тэктуры. Минск: Ураджай, 1999. 366 с.
  • 6. Andreichyk К., Ganski U. Historical local studies in Belarus in the 19th century. European and national dimension in research: materials of IV researchers’ conference (Novopolotsk, april 25—26, 2012). Novopolotsk, 2012. Part 1. P. 86—89.
  • 7. Лакотка А.І. Пад стрэхамі прашчураў. Мінск: По­лы­мя, 1996. 384 с.
  • 8. Калачова І.І. Мужчынскае і жаночае ў традыцыйнай культуры беларусаў. Мінск: Беларуская навука, 2019. 166 с.
  • 9. Шейн П.В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-Западного края. Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии на­ук, 1890. T. I. Ч. II. 708 с.
  • 10.    Лобач У.А. Міфасемантыка сядзібы і хаты ў тра­ды­цый­ным светапоглядзе беларусаў. Веснік Віцебскага дзяр­жаўнага ўніверсітэта імя П.М. Машэрава. 2009. № 2. С. 40—47.
  • 11.    Шпилевский П. Путешествие по Полесью и Бело­русскому краю. Минск: Беларусь, 2016. 272 с.
  • 12.    Улашчык М.М. Была такая вёска: гісторыка-этна­графічны нарыс. Мінск: Мастацкая літаратура, 1989. 172 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »