« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 46—52

УДК [94 (476—15) + 643.01 (476—15) (039)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.046

Ірина КАЛАЧОВА

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9797-6880
  • доктор історичних наук, доцент,
  • професор кафедри соціальної комунікації
  • Білоруського державного університету,
  • Проспект Незалежності 4, Мінськ, Білорусь,
  • e-mail: edu2902900@gmail.com

СТРУКТУРА ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ ПІВНІЧНОГО ПОЛІССЯ: УТИЛІТАРНИЙ ТА МІФО-РИТУАЛЬНИЙ АСПЕКТИ

У статті робиться спроба комплексного аналізу структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся, що дає можливість його історичної реконструкції.

Актуальність дослідження традиційного житла полягає в значному розширенні проблематики, яка лежить у площині історії повсякденності, важливою частиною якої є умови життя населення в системі природно-кліматичних умов, господарських функцій і міфо-ритуального наповнення.

Важливий науковий інтерес представляє вивчення взаємовпливів у сфері побутової культури населення Полісся як перехідного в етнічному плані регіону, регіону українсько-білоруського етнокультурної взаємодії та синтезу культур, зокрема традиційного житлового простору.

Метою статті є комплексний аналіз структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся в його утилітарному, міфологічному і ритуальному аспектах.

Об’єктом дослідження є поширене на Поліссі традиційне житло та його окремі компоненти, а предметом дослідження стали дані про його планування, утилітарні фун­кції окремих елементах, їх міфологічне та ритуальне наповнення.

Джерелом дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, істориків і етнографів, таких як П.М. Шпілевський, М.Я. Никифоровський, М.М. Улащик, О.І. Локотко, В.О. Лобач тощо.

Хронологічні рамки визначені тематичною спрямованістю і завданням дослідження і охоплюють період XIX  — першої половини ХХ століття.

Територіальні межі охоплюють регіон Північного (Білоруського) Полісся, до якого відносяться території сучасних Брестської (повністю) і Гомельської (більша частина) областей, а також окремі південні райони Мінської та Гродненської областей Білорусі.

Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові принципи історичного аналізу.

У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функ­ці­о­­нальний методи та метод польових досліджень.

Ключові слова: Полісся, традиційна культура, житло, садиба, будинок, міф, ритуал.

  • 1. Лобач У.А. Міф. Прастора. Чалавек: беларускі тра­ды­цыйны ландшафт у семіятычнай перспекты­ве. Мінск: Тэхналогія, 2013. 511 с.
  • 2. Никифоровский Н.Я. Простонародные приметы и поверья. Суеверные обряды и обычаи, легендарные сказания о лицах и местах. Витебск: Губернская ти­по-литография, 1897. 334 с.
  • 3. Лобач У.А. Элементы культурнага ландшафту ў міфа­паэтычнай карціне свету беларусаў (па этнаграфічных і фальклорных матэрыялах Рэчыцкага рэгіёну). Веснік Полацкага. дзяржаўнага ўніверсітэта. 2006. № 7. С. 2—8.
  • 4. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: се­ре­дина XIX—XX вв. Минск: Наука и техника, 1991. 286 c.
  • 5. Лакотка А.І. Нацыянальныя рысы беларускай архі­тэктуры. Минск: Ураджай, 1999. 366 с.
  • 6. Andreichyk К., Ganski U. Historical local studies in Belarus in the 19th century. European and national dimension in research: materials of IV researchers’ conference (Novopolotsk, april 25—26, 2012). Novopolotsk, 2012. Part 1. P. 86—89.
  • 7. Лакотка А.І. Пад стрэхамі прашчураў. Мінск: По­лы­мя, 1996. 384 с.
  • 8. Калачова І.І. Мужчынскае і жаночае ў традыцыйнай культуры беларусаў. Мінск: Беларуская навука, 2019. 166 с.
  • 9. Шейн П.В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-Западного края. Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии на­ук, 1890. T. I. Ч. II. 708 с.
  • 10.    Лобач У.А. Міфасемантыка сядзібы і хаты ў тра­ды­цый­ным светапоглядзе беларусаў. Веснік Віцебскага дзяр­жаўнага ўніверсітэта імя П.М. Машэрава. 2009. № 2. С. 40—47.
  • 11.    Шпилевский П. Путешествие по Полесью и Бело­русскому краю. Минск: Беларусь, 2016. 272 с.
  • 12.    Улашчык М.М. Была такая вёска: гісторыка-этна­графічны нарыс. Мінск: Мастацкая літаратура, 1989. 172 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »