« 2021. № 1 (157)

Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 53—64

УДК 94(477.83-25)”18″-055.26-058.34

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.053

ЖИТИ НА МАРГІНЕСІ: БІДНІ І ВАГІТНІ У ЛЬВОВІ КІНЦЯ ХІХ СТОЛІТТЯ

Іванна ЧЕРЧОВИЧ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3078-7003
  • кандидатка історичних наук, наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • e-mail: ivankacherchovych@gmail.com

Мета статті — висвітлення однієї з найменш досліджених груп жіночого населення тогочасного Львова — жінок-робітниць, їх приватного життя та досвіду материнства. Актуальність теми зумовлена тим, що вона є мало досліджена.

Джерельною базою дослідження, окрім приватного листування роботодавців, преси і публіцистики, є кримінальні справи жінок, обвинувачених у дітовбивствах, підкиданнях дітей та абортах, що їх розглядав Крайовий суд Львова у 1865—1905 рр. Розказані в цих справах історії є свого роду маленькими автобіографіями, оскільки слідчий інтерес вимагав від підсудних дуже детальних розповідей про себе. Ці історії є особливо цікавими з огляду на індустріалізацію, урбанізацію і емансипацію як одні з ключових процесів тогочасного галицького суспільства, що суттєво вплинули на представленість жінок на ринку праці та їхню мобільність.

У дослідженні використані комбінації двох методів — critical discourse analysis і content analysis. Якщо перший допомагає дослідити зв’язок між використовуваною у кримінальних справах мовою та соціальними практиками, то інший – робить зібрану інформацію системно порівнюваною. Сюжети, переказані у цьому дослідженні, потрапляють в жанр історичних студіях microstudy – індивідуальних історії окремих людей, невеликих комюніті, винятковостей чи випадковостей, приклади яких проливають світло на одні з найбільш «мовчазних» досвідів мешканок Львова кінця ХІХ століття.

Ключові висновки мого досліджень ґрунтуються на тезі про особливий зв’язок між жіночою бідністю та сексуальністю в тогочасному суспільстві.

Ключові слова: жінки, нешлюбні діти, материнство, кримінальні справи, Львів кінця 19 століття.

  • 1. Urbanik-Kopeć A. Instrukcja nadużycia. Służące w XIX-wiecznych polskich domach. Katowice: Sonia Draga, 2019. 304 s.
  • 2. Wingfield N. M. World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford: Oxford University Press, 2017. 288 p.
  • 3. Кісь О. Жіноча історія як напрямок історичних досліджень. Український історичний журнал. 2012. № 2. C. 159—172.
  • 4. Центральний державний історичний архів України у Львові (далі — ЦДІА України у Львові). Ф. 152. Оп. 2. Спр. 19376 (Справа Гаврищук Анастасії, жительки м. Львова, обвинуваченої у підкиданні своєї дитини, 1899).
  • 5. Walkowitz J. R. City of Dreadful Delight. Narratives of Sexual Danger in Late-Victorian London. The University of Chicago Press, 1992. 146 р.
  • 6. Лист Марії Крушельницької до чоловіка Антіна від 6 червня 1901 р. Антін і Марія Крушельницькі. Вірна сповідь життя. Листування; упорядкування, передмова, примітки та покажчики Олекси Піддубняка. Біла Церква: Видавець Олександр Пшонківський, 2018. 1198 с. 
  • 7. Piotrowska-Marchewa M. «Trzech masz wrogów, którzy czyhają na zabicie twej duszy…». Zagrożenia moralne w ujęciu polskich poradników i prasy dla służby domowej na przełomie XIX i XX wieku. Kobieta i rewolucja obyczajowa. Społeczno-kulturowy aspekty seksualności. Wiek XIX i XX; pod. red. A. Żarnowskiej i A. Szwarca. 2006. Tom 9. S. 247—263.
  • 8. Illouz E. The End of Love: A Sociology of Negative Relations. Oxford University Press, 2019. 320 p.
  • 9. Дністрянський С. Цивільне право у 2 т.; упорядкував Др. Станіслав Дністрянський. Відень: Друкарня С. Гольцгавзена, 1919. Т. 1. 1063 c.
  • 10.    К-ська. Справа жіночої рівноправности. Жіноче діло. Львів. 1912. 30 червня.
  • 11.    Львівська національна наукова бібліотека ім. В. Сте­фаника. Відділ рукописів. Ф. 41 (Грушкевичі). Спр. 55 / п. 3. Арк. 1—81 (Листи до Грушкевича Ярослава від окремих осіб (сестер Марії, Софії, вуйка Стефана, Олександра Грабовського, Мирослава…, Василя…, Здерковського та інш. 1900—1905, 81 лл.).
  • 12.    Lwów w cyfrach. Z drukarni «Dziennika Polskiego»; pod zarządem Fr. Kattnera. Lwów, 1894.
  • 13.    Kronika. Ankieta w sprawie robotnic chrześcijańskich. Dzien­nik Polski. 1898. Nr 116, 118, 122, 125, 131, 132, 140.
  • 14.    ЦДІА України у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 18680. Арк. 1—19 (Справа Гогот Ганни, жительки м. Львова, обвинуваченої у вбивстві дитини, 1898—1908).
  • 15.    Анна П. Зарібниця. Перший вінок. Жіночий альманах виданий коштом і заходом Наталії Кобринської і Олени Пчілки. Львів: Друкарня Товариства імені Шевченка, 1887. C. 361—365.
  • 16.    Pawłowicz J. Bł. ks. Z. Gorazdowski – twórca pierwszego domu samotnej matki. URL: http://www.pawlowicz.opo­ka.org/gor_matki.htm (дата звернення: 21.10.2020)
  • 17.    ЦДІА України у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 21624. Арк. 1—34 (Справа Матишевської Корнелі, жительки м. Броди, обвинуваченої у дітовбивстві, 1903).
  • 18.    Stauter-Halsted K. The Devils Chain: Prostitution and Social Control in Partitioned Poland. Ithaca: Cornell University Press, 2015. 380 p.
  • 19.    Sikorska-Kulesza J. Zło tolerowane. Prostytucja w Królestwie Polskim w XIX wieku. Warszawa: Mada, 2004. 391 s.
  • 20.    Wingfield N. M. The World of Prostitution in Late Imperial Austria. Oxford: Oxford University Press, 2017. 288 p.
  • 21.    ЦДІА України у Львові. Ф. 146. Оп. 59. Спр. 57. Арк. 1—4 (Статистический отчет Львовской дирекции полиции о количестве проституток в гор. Львове за 1886—1887).
  • 22.    Хюхткер Д. «Непристойность женщин» и «низость євреев»: нищета в описанииях Берлина и Галиции в ХІХ в. Гендерные истории Восточной Европы; под ред. Елены Гаповой, Альмиры Усмановой, Андреа Пето. Минск, 2002. C. 228—245.
  • 23.    Gondek M. Austriacka procedura karna z 1853 i 1873 roku w praktyce orzecznictwa sądów krakowskich. Studia z Dziejów Państwa i Prawa Polskiego. XVI. 2013. No 1. S. 245—267.
  • 24.    ЦДІА України у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 16041. Арк. 1—10 (Справа Романюк Юстини, жительки м. Потелич, обвинуваченої у дітовбивстві, 1889).
  • 25.    ЦДІА України у Львові. Ф. 152. Оп. 2. Спр. 16946. Арк. 1—20 (Дело по обвинению Лабык Анны в детоубийстве, 1894).
  • 26.    Heijden M.P.C. van der. Women and Crime 1750—2000. The Oxford Handbook of the History of Crime and Criminal Justice; ed. by Paul Knepper and Anja Johansen. Oxford University Press, 2016. P. 250—267. DOI:10.1093/oxfordhb/9780199352333.013.10
  • 27.    Karpiński A. Przestępczość we Lwowie w końcu XVI i w XVII w. Przegląd Historyczny. Warszawa, 1996. T. LXXXVII. Z. 4. S. 753—768.
  • 28.    Illouz E. Why Love Hurts. A Sociological Explanation. Cambridge: Polity Press, 2012. 304 р.
  • 29.    Kowalsky S. A. Deviant women: Female crime and cri­minology in revolutionary Russia, 18801930. DeKalb: Northern Illinois University Press, 2009. 314 p.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »