Народознавчі зошити. 2021. № 1 (157). С. 46—52
УДК [94 (476—15) + 643.01 (476—15) (039)
DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.01.046
Ірина КАЛАЧОВА
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9797-6880
- доктор історичних наук, доцент,
- професор кафедри соціальної комунікації
- Білоруського державного університету,
- Проспект Незалежності 4, Мінськ, Білорусь,
- e-mail: edu2902900@gmail.com
СТРУКТУРА ТРАДИЦІЙНОГО ЖИТЛОВОГО ПРОСТОРУ ПІВНІЧНОГО ПОЛІССЯ: УТИЛІТАРНИЙ ТА МІФО-РИТУАЛЬНИЙ АСПЕКТИ
У статті робиться спроба комплексного аналізу структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся, що дає можливість його історичної реконструкції.
Актуальність дослідження традиційного житла полягає в значному розширенні проблематики, яка лежить у площині історії повсякденності, важливою частиною якої є умови життя населення в системі природно-кліматичних умов, господарських функцій і міфо-ритуального наповнення.
Важливий науковий інтерес представляє вивчення взаємовпливів у сфері побутової культури населення Полісся як перехідного в етнічному плані регіону, регіону українсько-білоруського етнокультурної взаємодії та синтезу культур, зокрема традиційного житлового простору.
Метою статті є комплексний аналіз структури традиційного житлового простору жителів Північного Полісся в його утилітарному, міфологічному і ритуальному аспектах.
Об’єктом дослідження є поширене на Поліссі традиційне житло та його окремі компоненти, а предметом дослідження стали дані про його планування, утилітарні функції окремих елементах, їх міфологічне та ритуальне наповнення.
Джерелом дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених, істориків і етнографів, таких як П.М. Шпілевський, М.Я. Никифоровський, М.М. Улащик, О.І. Локотко, В.О. Лобач тощо.
Хронологічні рамки визначені тематичною спрямованістю і завданням дослідження і охоплюють період XIX — першої половини ХХ століття.
Територіальні межі охоплюють регіон Північного (Білоруського) Полісся, до якого відносяться території сучасних Брестської (повністю) і Гомельської (більша частина) областей, а також окремі південні райони Мінської та Гродненської областей Білорусі.
Методологічну базу дослідження склали загальнонаукові принципи історичного аналізу.
У дослідженні використано історико-порівняльний (компаративний), типологічний, структурно-функціональний методи та метод польових досліджень.
Ключові слова: Полісся, традиційна культура, житло, садиба, будинок, міф, ритуал.
- 1. Лобач У.А. Міф. Прастора. Чалавек: беларускі традыцыйны ландшафт у семіятычнай перспектыве. Мінск: Тэхналогія, 2013. 511 с.
- 2. Никифоровский Н.Я. Простонародные приметы и поверья. Суеверные обряды и обычаи, легендарные сказания о лицах и местах. Витебск: Губернская типо-литография, 1897. 334 с.
- 3. Лобач У.А. Элементы культурнага ландшафту ў міфапаэтычнай карціне свету беларусаў (па этнаграфічных і фальклорных матэрыялах Рэчыцкага рэгіёну). Веснік Полацкага. дзяржаўнага ўніверсітэта. 2006. № 7. С. 2—8.
- 4. Локотко А.И. Белорусское народное зодчество: середина XIX—XX вв. Минск: Наука и техника, 1991. 286 c.
- 5. Лакотка А.І. Нацыянальныя рысы беларускай архітэктуры. Минск: Ураджай, 1999. 366 с.
- 6. Andreichyk К., Ganski U. Historical local studies in Belarus in the 19th century. European and national dimension in research: materials of IV researchers’ conference (Novopolotsk, april 25—26, 2012). Novopolotsk, 2012. Part 1. P. 86—89.
- 7. Лакотка А.І. Пад стрэхамі прашчураў. Мінск: Полымя, 1996. 384 с.
- 8. Калачова І.І. Мужчынскае і жаночае ў традыцыйнай культуры беларусаў. Мінск: Беларуская навука, 2019. 166 с.
- 9. Шейн П.В. Материалы для изучения быта и языка русского населения Северо-Западного края. Санкт-Петербург: Типография Императорской Академии наук, 1890. T. I. Ч. II. 708 с.
- 10. Лобач У.А. Міфасемантыка сядзібы і хаты ў традыцыйным светапоглядзе беларусаў. Веснік Віцебскага дзяржаўнага ўніверсітэта імя П.М. Машэрава. 2009. № 2. С. 40—47.
- 11. Шпилевский П. Путешествие по Полесью и Белорусскому краю. Минск: Беларусь, 2016. 272 с.
- 12. Улашчык М.М. Была такая вёска: гісторыка-этнаграфічны нарыс. Мінск: Мастацкая літаратура, 1989. 172 с.
