« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 389—394

УДК 394.2 (447+438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.389

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ: ПУБЛІЦИСТИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ АДАМА ФІШЕРА НА СТОРІНКАХ ВИДАННЯ «KRONIKA POWSZECHNA»

Тамара ПАЦАЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4469-250X
  • кандидатка історичних наук, учений секретар,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: patsay@nas.gov.ua;

Оксана ШЕРЕМЕТА

  • ORCID ID: https://orcid.org 0000-0002-9716-4938
  • кандидатка історичних наук,
  • Державний університет комунікацій,
  • доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності,
  • вул. Солом’янська, 7, 03110, м. Київ, Україна,
  • e-mail: sheremeta.oksana14@gmail.com

Аналіз публікацій на етнографічну тематику відомого польського етнолога, професора університету Яна Казимира у Львові А. Фішера, які були опубліковані вченим під псевдонімом і без на сторінках католицького тижневика Kronika Powszechna у 1912—1914 рр. На підставі аналізу праць А. Фішера, виокремлено основні результати його статей, які стосувалися найяскравіших народних традицій і обрядів: різдвяних та великодніх свят, народного писанкарства, весняних народних звичаїв. Зроблено акцент на аналізі динаміки польських народних звичаїв, а також проаналізовано погляд автора на окремі народні традиції з огляду на перспективи їх трансформацій та існування в майбутньому.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Адам Фішер, Владислав Завіша, різдвя­ні звичаї, писанки, Kronika Powszechna.

  • 1. Bar A. Słownik pseudonimów i kryptonimów pisarzy polskich oraz polski dotyczących. T. III. Kraków, 1938. S. 30.
  • 2. Кирчів Р.Ф. Студії з українсько-польського етнокультурного пограниччя. Львів: ЛНУ імені Івана Фран­ка, 2013. 460 с.
  • 3. Тарнавський Р. Пам’яті Адама Фішера. Життєпис професора етнології Львівського університету. Народна творчість та етнологія.2013. № 5. С. 40—53.
  • 4. Simonides D. Z historii polskej folklorystyki. Miejsce Ada­ma Fischera. Zeszyty naukowe uniwersytetu opolskego. Folklorystyka. 1997. T. 3. S. 25—44.
  • 5. Jasiewicz Z., Rieszetow A.M. Korespondencja między Adamem Fischerem a Dymitrem Konstantynowiczem Zie­leninem. Etnografia Polska. 2003. T. 47. S. 31—47.
  • 6. Kronika Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego (1895—1995). Red. Zygmunta Kłodnickiego. Wrocław, 1997. 239 s.
  • 7. Головатюк В.Д. Адам Фішер: науковий доробок і орга­нізаційна діяльність. Слов’янський світ. 2012. Вип. 10. С. 19—30.
  • 8. Armon K. Adam Robert Fischer. Etnografowie i ludoznawcy polscy. Sylwetki, szkice biograficzne. Wrocław; Kraków, 2007. T. II. S. 77—83.
  • 9. Zawisza W. Szopka polska. Kronika Powszechna. Tygodnik społeczny, literacki i naukowy. 1912. № 52. S. 443—444.
  • 10.    Fischer A. Polskie widowiska ludowe. Lwów, 1916. 42 s.
  • 11.    Zawisza W. Swięcone staropolskie. Kronika Powszechna. 1913. № 12. S. 204.
  • 12.    Fischer A. Pisanki. Kronika Powszechna. 1913. № 12. S. 207—208.
  • 13.    Fischer A. Lud a wiosna. Kronika Powszechna. 1914. № 15. S. 157—158.
  • 14.    Fischer A. Oskar Kolberg. Kronika Powszechna. 1914. № 4—5. S. 33—34.
  • 15.    Fischer A. Na Wawel! Kronika Powszechna. 1913. № 4. S. 59.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »