« 2021. № 2 (158)

Народознавчі зошити. 2021. № 2 (158). С. 389—394

УДК 394.2 (447+438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.02.389

ЕВОЛЮЦІЯ ПОЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ ЗВИЧАЇВ: ПУБЛІЦИСТИЧНО-ЕТНОГРАФІЧНІ РОЗДУМИ АДАМА ФІШЕРА НА СТОРІНКАХ ВИДАННЯ «KRONIKA POWSZECHNA»

Тамара ПАЦАЙ

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4469-250X
  • кандидатка історичних наук, учений секретар,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • e-mail: patsay@nas.gov.ua;

Оксана ШЕРЕМЕТА

  • ORCID ID: https://orcid.org 0000-0002-9716-4938
  • кандидатка історичних наук,
  • Державний університет комунікацій,
  • доцент кафедри документознавства та інформаційної діяльності,
  • вул. Солом’янська, 7, 03110, м. Київ, Україна,
  • e-mail: sheremeta.oksana14@gmail.com

Аналіз публікацій на етнографічну тематику відомого польського етнолога, професора університету Яна Казимира у Львові А. Фішера, які були опубліковані вченим під псевдонімом і без на сторінках католицького тижневика Kronika Powszechna у 1912—1914 рр. На підставі аналізу праць А. Фішера, виокремлено основні результати його статей, які стосувалися найяскравіших народних традицій і обрядів: різдвяних та великодніх свят, народного писанкарства, весняних народних звичаїв. Зроблено акцент на аналізі динаміки польських народних звичаїв, а також проаналізовано погляд автора на окремі народні традиції з огляду на перспективи їх трансформацій та існування в майбутньому.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: Адам Фішер, Владислав Завіша, різдвя­ні звичаї, писанки, Kronika Powszechna.

  • 1. Bar A. Słownik pseudonimów i kryptonimów pisarzy polskich oraz polski dotyczących. T. III. Kraków, 1938. S. 30.
  • 2. Кирчів Р.Ф. Студії з українсько-польського етнокультурного пограниччя. Львів: ЛНУ імені Івана Фран­ка, 2013. 460 с.
  • 3. Тарнавський Р. Пам’яті Адама Фішера. Життєпис професора етнології Львівського університету. Народна творчість та етнологія.2013. № 5. С. 40—53.
  • 4. Simonides D. Z historii polskej folklorystyki. Miejsce Ada­ma Fischera. Zeszyty naukowe uniwersytetu opolskego. Folklorystyka. 1997. T. 3. S. 25—44.
  • 5. Jasiewicz Z., Rieszetow A.M. Korespondencja między Adamem Fischerem a Dymitrem Konstantynowiczem Zie­leninem. Etnografia Polska. 2003. T. 47. S. 31—47.
  • 6. Kronika Polskiego Towarzystwa Ludoznawczego (1895—1995). Red. Zygmunta Kłodnickiego. Wrocław, 1997. 239 s.
  • 7. Головатюк В.Д. Адам Фішер: науковий доробок і орга­нізаційна діяльність. Слов’янський світ. 2012. Вип. 10. С. 19—30.
  • 8. Armon K. Adam Robert Fischer. Etnografowie i ludoznawcy polscy. Sylwetki, szkice biograficzne. Wrocław; Kraków, 2007. T. II. S. 77—83.
  • 9. Zawisza W. Szopka polska. Kronika Powszechna. Tygodnik społeczny, literacki i naukowy. 1912. № 52. S. 443—444.
  • 10.    Fischer A. Polskie widowiska ludowe. Lwów, 1916. 42 s.
  • 11.    Zawisza W. Swięcone staropolskie. Kronika Powszechna. 1913. № 12. S. 204.
  • 12.    Fischer A. Pisanki. Kronika Powszechna. 1913. № 12. S. 207—208.
  • 13.    Fischer A. Lud a wiosna. Kronika Powszechna. 1914. № 15. S. 157—158.
  • 14.    Fischer A. Oskar Kolberg. Kronika Powszechna. 1914. № 4—5. S. 33—34.
  • 15.    Fischer A. Na Wawel! Kronika Powszechna. 1913. № 4. S. 59.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »