Архів
Передплата
Ви можете передплатити часопис "Народознавчі зошити" на сайті передплатного агенства "Укрінформнаука".

« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 563—580

УДК 746.1(477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.563

ТРАДИЦІЙНЕ ТКАЦТВО ЖИТЕЛІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ 

ТЕЛЕГЕЙ Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4558-9045
  • наукова співробітниця,
  • Державний науковий центр захисту культурної спадщини
  • від техногенних катастроф, відділ етнології,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: natalija.veselyna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексний огляд традиції домашнього ткацтва як елемента культури та побуту жителів Чернігівщини. Предмет дослідження — характерне традиційне ткацтво Семенівського та Новгород-Сіверського районів, його загальнорегіональні і локальні особливості та територіальна диференціація, а також трансформаційні процеси в оздобленні тканин у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Основу статті складають польові матеріали авторки, зібрані під час роботи в комплексній експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф у 2019 р. від людей, що проживають на територіях Семенівського та Новгород-Сіверського районів. Збір польової інформації здійснювався методом усного опитування. Для проведення інтерв’ю обиралися переважно жінки, які народилися і постійно або тривалий час мешкали в одному населеному пункті.

Ключові слова: Ткацтво, Полісся, Семенівский район, ткацький верстат, ткацькі переплетення, пряжа, тканина, льон.

Надійшла 4.06.2021

Список використаних джерел

1. Дудар О. Т. Художнє ткацтво Полісся. Народні художні промисли України. Збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1979. С. 69–78.

2. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Львів, 2004. Ч. 1: Інтер’єрні тканини. 584 с.

3. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво Українського Полісся. Чорнобильщина. Львів, 2007. 336 с.

4. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ, 2005. 406 с.

5. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 136 с.

6. Орел Л. Український рушник (історико-культуро­ло­гічне дослідження). Львів, 2003. 232 с.

7. Боряк О. О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ — поч. ХХ ст.). Київ, 1997. 191 с.

8. Полесье. Материальная культура / Редкол.: В. К. Бондарчик, Р. Ф. Кирчив (ответственные ре­дакторы) и др. Киев: Наукова думка, 1988. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »