« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 563—580

УДК 746.1(477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.563

ТРАДИЦІЙНЕ ТКАЦТВО ЖИТЕЛІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ 

ТЕЛЕГЕЙ Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4558-9045
  • наукова співробітниця,
  • Державний науковий центр захисту культурної спадщини
  • від техногенних катастроф, відділ етнології,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: natalija.veselyna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексний огляд традиції домашнього ткацтва як елемента культури та побуту жителів Чернігівщини. Предмет дослідження — характерне традиційне ткацтво Семенівського та Новгород-Сіверського районів, його загальнорегіональні і локальні особливості та територіальна диференціація, а також трансформаційні процеси в оздобленні тканин у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Основу статті складають польові матеріали авторки, зібрані під час роботи в комплексній експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф у 2019 р. від людей, що проживають на територіях Семенівського та Новгород-Сіверського районів. Збір польової інформації здійснювався методом усного опитування. Для проведення інтерв’ю обиралися переважно жінки, які народилися і постійно або тривалий час мешкали в одному населеному пункті.

Ключові слова: Ткацтво, Полісся, Семенівский район, ткацький верстат, ткацькі переплетення, пряжа, тканина, льон.

Надійшла 4.06.2021

Список використаних джерел

1. Дудар О. Т. Художнє ткацтво Полісся. Народні художні промисли України. Збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1979. С. 69–78.

2. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Львів, 2004. Ч. 1: Інтер’єрні тканини. 584 с.

3. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво Українського Полісся. Чорнобильщина. Львів, 2007. 336 с.

4. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ, 2005. 406 с.

5. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 136 с.

6. Орел Л. Український рушник (історико-культуро­ло­гічне дослідження). Львів, 2003. 232 с.

7. Боряк О. О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ — поч. ХХ ст.). Київ, 1997. 191 с.

8. Полесье. Материальная культура / Редкол.: В. К. Бондарчик, Р. Ф. Кирчив (ответственные ре­дакторы) и др. Киев: Наукова думка, 1988. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »