« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 563—580

УДК 746.1(477.51)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.563

ТРАДИЦІЙНЕ ТКАЦТВО ЖИТЕЛІВ ПІВНІЧНО-СХІДНОЇ ЧАСТИНИ ЧЕРНІГІВЩИНИ 

ТЕЛЕГЕЙ Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4558-9045
  • наукова співробітниця,
  • Державний науковий центр захисту культурної спадщини
  • від техногенних катастроф, відділ етнології,
  • проспект Перемоги, 56, 03057, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: natalija.veselyna@gmail.com

Анотація. Мета дослідження — комплексний огляд традиції домашнього ткацтва як елемента культури та побуту жителів Чернігівщини. Предмет дослідження — характерне традиційне ткацтво Семенівського та Новгород-Сіверського районів, його загальнорегіональні і локальні особливості та територіальна диференціація, а також трансформаційні процеси в оздобленні тканин у другій половині ХХ ст. та на початку ХХІ ст.

Основу статті складають польові матеріали авторки, зібрані під час роботи в комплексній експедиції Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф у 2019 р. від людей, що проживають на територіях Семенівського та Новгород-Сіверського районів. Збір польової інформації здійснювався методом усного опитування. Для проведення інтерв’ю обиралися переважно жінки, які народилися і постійно або тривалий час мешкали в одному населеному пункті.

Ключові слова: Ткацтво, Полісся, Семенівский район, ткацький верстат, ткацькі переплетення, пряжа, тканина, льон.

Надійшла 4.06.2021

Список використаних джерел

1. Дудар О. Т. Художнє ткацтво Полісся. Народні художні промисли України. Збірник наукових праць. Київ: Наукова думка, 1979. С. 69–78.

2. Никорак О. Українська народна тканина ХІХ–ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Львів, 2004. Ч. 1: Інтер’єрні тканини. 584 с.

3. Захарчук-Чугай Р. Народне декоративне мистецтво Українського Полісся. Чорнобильщина. Львів, 2007. 336 с.

4. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконографія, номінація, стилістика, типологія). Київ, 2005. 406 с.

5. Лащук Ю. Народне мистецтво українського Полісся. Львів: Каменяр, 1992. 136 с.

6. Орел Л. Український рушник (історико-культуро­ло­гічне дослідження). Львів, 2003. 232 с.

7. Боряк О. О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ — поч. ХХ ст.). Київ, 1997. 191 с.

8. Полесье. Материальная культура / Редкол.: В. К. Бондарчик, Р. Ф. Кирчив (ответственные ре­дакторы) и др. Киев: Наукова думка, 1988. 448 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »