« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 581—592

УДК 94(47+57)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.581

ВИЛУЧЕННЯ ЇЖІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932—1933 рр. В УКРАЇНІ І НА КУБАНІ У СВІТЛІ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ     

БОРЯК Тетяна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7472-0014
  • кандидатка історичних наук, доцента,
  • докторантка історичного факультету,
  • Київський національний університет імені Т. Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: tetiana.boriak@fulbrightmail.org

Анотація. Метою статті є дослідити, як пригадують позбавлення продовольства під час Голодомору українські селяни та кубанські станичники.

Вперше здійснено порівняння механізму перетворення голодування на Голодомор в УСРР і на Кубані шляхом вилучення у ході подвірних обшуків продовольства крізь призму усноісторичних джерел.

Результати представлені у дев’яти таблицях, що фіксують види продовольчих припасів, конфіскованих владою, а також факти вилучення речей хатнього вжитку та одягу.

Кількісні та географічні параметри залученого до аналізу масивів джерел, які походять з двох регіонів, засвідчує беззастережну перевагу українських даних: 169 свідчення (99,4% із загальної кількості залучених до аналізу джерел) проти 105 свідчень (47,5%).

Український масив усноісторичних джерел загалом виглядає більше насиченим даними з теми, оскільки практично у кожному наративі про Голодомор згадується конфіскація продуктів.

Застосовано порівняльно-історичний метод дослідження.

Ключові слова: усна історія, голод 1932—1933, Голодомор, Кубань, Україна, подвірні обшуки, вилучення їжі.

Надійшла 22.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Кульчицкий С. Почему он нас уничтожал?: Сталин и украинский голодомор. Київ: Українська прес-група, 2007. 207 с.
  • 2. Кульчицький С. Вступне слово редактора. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 7—18.
  • 3. Кульчицький С. Голодомор 1932—1933 рр. на Кубані. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. 2007. Вип. 12. С. 88—101.
  • 4. Веселова О. Переднє слово: Геноцид українського народу крізь архівні дані, свідчення тих, хто вижив, і очевидців. Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 19321933 років. Свідчення. Книга перша. Упоряд. О. Веселова, О. Нікілєв;відп. ред. В. Смолій. Київ: Калита, 2009. С. 7—33.
  • 5. Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні як джерело вивчення його причин і наслідків. Голодомор 19321933 pp. в Ук­раїні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 189—210.
  • 6. Капустян Г. Оцінка Голодомору 1932—1933 pp. в Україні в документах усної історії. Голодомор 19321933 pp. в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 169—188.
  • 7. Капустян Г. «Пам’ять 33-го кличе молодих» (науково-пошуковий проект студентів Кременчуцького державного політехнічного університету ім. Михайла Остроградського. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. До 75-х роковин голоду-геноциду 19321933 років в Україні. 2008. Вип. 18. С. 437—448.
  • 8. Свідчення. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 128—673.
  • 9. Боряк Т. Повсякдення Голодомору: перелік основних понять, що трапляються в текстах, на означення реалій, акторів, дій. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 677—687.
  • 10. Боряк Т. Вилучення незернових запасів селян як початок Голодомору: офіційні документи vs свідчення очевидців. Наукові записки Міжнародної асоціації україністів. 2013. Вип. 6. С. 256—271.
  • 11. Осколков Е. Хлебозаготовки и голод 1932/1933 года в Северо-Кавказском крае. Ростов: Изд-во Ростовского университета, 1991. 96 с.
  • 12. Кондрашин В. Голод 1932—1933 годов: трагедия российской деревни. Москва: РОССПЭН, 2008. 519 с.
  • 13. Васильeв И., Зудин А. «Голодомор» на Кубани 1932—1933 г. в исторической памяти очевидцев: обзорный очерк. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бон­даря, О. Мат­веева. Краснодар: Пле­хановец, 2009. С. 184—195.
  • 14. Корсакова Н. Голод 1932—1933 гг. на Кубани в воспоминаниях старожилов. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 208—213.
  • 15. Матвеев О. Методологические аспекты устной истории голода 1932—1933 г. на Кубани. Историческая память населения Юга России о голоде 1932—1933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 19—32.
  • 16. Боряк Т. Голод 1932—1933 рр. в історичній пам’яті: Україна vs Росія (роздуми над усноісторичними джерелами). Український історичний журнал. 2020. Ч. 5. С. 176—189.
  • 17. Папакін Г. «Чорна дошка»: антиселянські репресії (19321933). Київ: Інститут історії України, 2013. 422 с.
  • 18. Голод на Кубани: 1932—1933 гг. Полевые материалы Кубанской фольклорно-этнографической экспедиции Научно-исследовательского центра традиционной культуры ГНТУ «Кубанский казачий хор». Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практи­ческой конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Ма­твеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 336—442.
  • 19. Державна служба статистики України. Кількість адміністративно-територіальних одиниць за регіонами України на 1 січня 2017 року (за даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ds/ator/ator2017_u.htm (дата звернення: 20.05.2021).
  • 20. Василь Барка. Кубанский холокост. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. C. 62—68.
  • 21. Ракачев В. Государственная политика хлебозаготовок 1932—1933 на Кубани и ее демографические последствия. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 129—140.
  • 22. Андрюнкин П. Люди мерли, как мухи. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. C. 130.
  • 23. Власкина Т. Голод на Дону по устным свидетельствам. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 155—174.
  • 24. Гриценко А. От этого никуда не деться!.. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. С. 129—130.
  • 25. Еремеева А. Голод на Кубани в памяти кубанского ученого В.Ф. Писаренко. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 216—219.
  • 26. Литовка П. Саботаж. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 127—129.
  • 27. Алексеенко И. Наказание голодом. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 33—36.
  • 28. Макаренко П. Смерть зовется 33-й год. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 14—25.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »