« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 581—592

УДК 94(47+57)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.581

ВИЛУЧЕННЯ ЇЖІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932—1933 рр. В УКРАЇНІ І НА КУБАНІ У СВІТЛІ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ     

БОРЯК Тетяна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7472-0014
  • кандидатка історичних наук, доцента,
  • докторантка історичного факультету,
  • Київський національний університет імені Т. Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: tetiana.boriak@fulbrightmail.org

Анотація. Метою статті є дослідити, як пригадують позбавлення продовольства під час Голодомору українські селяни та кубанські станичники.

Вперше здійснено порівняння механізму перетворення голодування на Голодомор в УСРР і на Кубані шляхом вилучення у ході подвірних обшуків продовольства крізь призму усноісторичних джерел.

Результати представлені у дев’яти таблицях, що фіксують види продовольчих припасів, конфіскованих владою, а також факти вилучення речей хатнього вжитку та одягу.

Кількісні та географічні параметри залученого до аналізу масивів джерел, які походять з двох регіонів, засвідчує беззастережну перевагу українських даних: 169 свідчення (99,4% із загальної кількості залучених до аналізу джерел) проти 105 свідчень (47,5%).

Український масив усноісторичних джерел загалом виглядає більше насиченим даними з теми, оскільки практично у кожному наративі про Голодомор згадується конфіскація продуктів.

Застосовано порівняльно-історичний метод дослідження.

Ключові слова: усна історія, голод 1932—1933, Голодомор, Кубань, Україна, подвірні обшуки, вилучення їжі.

Надійшла 22.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Кульчицкий С. Почему он нас уничтожал?: Сталин и украинский голодомор. Київ: Українська прес-група, 2007. 207 с.
  • 2. Кульчицький С. Вступне слово редактора. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 7—18.
  • 3. Кульчицький С. Голодомор 1932—1933 рр. на Кубані. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. 2007. Вип. 12. С. 88—101.
  • 4. Веселова О. Переднє слово: Геноцид українського народу крізь архівні дані, свідчення тих, хто вижив, і очевидців. Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 19321933 років. Свідчення. Книга перша. Упоряд. О. Веселова, О. Нікілєв;відп. ред. В. Смолій. Київ: Калита, 2009. С. 7—33.
  • 5. Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні як джерело вивчення його причин і наслідків. Голодомор 19321933 pp. в Ук­раїні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 189—210.
  • 6. Капустян Г. Оцінка Голодомору 1932—1933 pp. в Україні в документах усної історії. Голодомор 19321933 pp. в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 169—188.
  • 7. Капустян Г. «Пам’ять 33-го кличе молодих» (науково-пошуковий проект студентів Кременчуцького державного політехнічного університету ім. Михайла Остроградського. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. До 75-х роковин голоду-геноциду 19321933 років в Україні. 2008. Вип. 18. С. 437—448.
  • 8. Свідчення. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 128—673.
  • 9. Боряк Т. Повсякдення Голодомору: перелік основних понять, що трапляються в текстах, на означення реалій, акторів, дій. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 677—687.
  • 10. Боряк Т. Вилучення незернових запасів селян як початок Голодомору: офіційні документи vs свідчення очевидців. Наукові записки Міжнародної асоціації україністів. 2013. Вип. 6. С. 256—271.
  • 11. Осколков Е. Хлебозаготовки и голод 1932/1933 года в Северо-Кавказском крае. Ростов: Изд-во Ростовского университета, 1991. 96 с.
  • 12. Кондрашин В. Голод 1932—1933 годов: трагедия российской деревни. Москва: РОССПЭН, 2008. 519 с.
  • 13. Васильeв И., Зудин А. «Голодомор» на Кубани 1932—1933 г. в исторической памяти очевидцев: обзорный очерк. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бон­даря, О. Мат­веева. Краснодар: Пле­хановец, 2009. С. 184—195.
  • 14. Корсакова Н. Голод 1932—1933 гг. на Кубани в воспоминаниях старожилов. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 208—213.
  • 15. Матвеев О. Методологические аспекты устной истории голода 1932—1933 г. на Кубани. Историческая память населения Юга России о голоде 1932—1933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 19—32.
  • 16. Боряк Т. Голод 1932—1933 рр. в історичній пам’яті: Україна vs Росія (роздуми над усноісторичними джерелами). Український історичний журнал. 2020. Ч. 5. С. 176—189.
  • 17. Папакін Г. «Чорна дошка»: антиселянські репресії (19321933). Київ: Інститут історії України, 2013. 422 с.
  • 18. Голод на Кубани: 1932—1933 гг. Полевые материалы Кубанской фольклорно-этнографической экспедиции Научно-исследовательского центра традиционной культуры ГНТУ «Кубанский казачий хор». Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практи­ческой конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Ма­твеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 336—442.
  • 19. Державна служба статистики України. Кількість адміністративно-територіальних одиниць за регіонами України на 1 січня 2017 року (за даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ds/ator/ator2017_u.htm (дата звернення: 20.05.2021).
  • 20. Василь Барка. Кубанский холокост. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. C. 62—68.
  • 21. Ракачев В. Государственная политика хлебозаготовок 1932—1933 на Кубани и ее демографические последствия. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 129—140.
  • 22. Андрюнкин П. Люди мерли, как мухи. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. C. 130.
  • 23. Власкина Т. Голод на Дону по устным свидетельствам. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 155—174.
  • 24. Гриценко А. От этого никуда не деться!.. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. С. 129—130.
  • 25. Еремеева А. Голод на Кубани в памяти кубанского ученого В.Ф. Писаренко. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 216—219.
  • 26. Литовка П. Саботаж. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 127—129.
  • 27. Алексеенко И. Наказание голодом. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 33—36.
  • 28. Макаренко П. Смерть зовется 33-й год. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 14—25.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »