« 2021. № 3 (159)

Народознавчі зошити. 2021. № 3 (159).  С. 581—592

УДК 94(47+57)”1932/1933″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.03.581

ВИЛУЧЕННЯ ЇЖІ ПІД ЧАС ГОЛОДОМОРУ 1932—1933 рр. В УКРАЇНІ І НА КУБАНІ У СВІТЛІ УСНОІСТОРИЧНИХ ДЖЕРЕЛ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ     

БОРЯК Тетяна

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-7472-0014
  • кандидатка історичних наук, доцента,
  • докторантка історичного факультету,
  • Київський національний університет імені Т. Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, Київ, Україна,
  • Контакти: tetiana.boriak@fulbrightmail.org

Анотація. Метою статті є дослідити, як пригадують позбавлення продовольства під час Голодомору українські селяни та кубанські станичники.

Вперше здійснено порівняння механізму перетворення голодування на Голодомор в УСРР і на Кубані шляхом вилучення у ході подвірних обшуків продовольства крізь призму усноісторичних джерел.

Результати представлені у дев’яти таблицях, що фіксують види продовольчих припасів, конфіскованих владою, а також факти вилучення речей хатнього вжитку та одягу.

Кількісні та географічні параметри залученого до аналізу масивів джерел, які походять з двох регіонів, засвідчує беззастережну перевагу українських даних: 169 свідчення (99,4% із загальної кількості залучених до аналізу джерел) проти 105 свідчень (47,5%).

Український масив усноісторичних джерел загалом виглядає більше насиченим даними з теми, оскільки практично у кожному наративі про Голодомор згадується конфіскація продуктів.

Застосовано порівняльно-історичний метод дослідження.

Ключові слова: усна історія, голод 1932—1933, Голодомор, Кубань, Україна, подвірні обшуки, вилучення їжі.

Надійшла 22.05.2021

Список використаних джерел

  • 1. Кульчицкий С. Почему он нас уничтожал?: Сталин и украинский голодомор. Київ: Українська прес-група, 2007. 207 с.
  • 2. Кульчицький С. Вступне слово редактора. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 7—18.
  • 3. Кульчицький С. Голодомор 1932—1933 рр. на Кубані. Україна XX ст.: культура, ідеологія, політика: Зб. ст. 2007. Вип. 12. С. 88—101.
  • 4. Веселова О. Переднє слово: Геноцид українського народу крізь архівні дані, свідчення тих, хто вижив, і очевидців. Пам’ять народу: геноцид в Україні голодом 19321933 років. Свідчення. Книга перша. Упоряд. О. Веселова, О. Нікілєв;відп. ред. В. Смолій. Київ: Калита, 2009. С. 7—33.
  • 5. Веселова О. Свідчення очевидців голоду-геноциду 1932—1933 років в Україні як джерело вивчення його причин і наслідків. Голодомор 19321933 pp. в Ук­раїні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 189—210.
  • 6. Капустян Г. Оцінка Голодомору 1932—1933 pp. в Україні в документах усної історії. Голодомор 19321933 pp. в Україні: причини, демографічні наслідки, правова оцінка. Матеріали міжнар. наук. конф. Київ, 2526 вересня 2008 р. Упоряд. І. Юхновський. Київ: Києво-Могилянська академія, 2009. С. 169—188.
  • 7. Капустян Г. «Пам’ять 33-го кличе молодих» (науково-пошуковий проект студентів Кременчуцького державного політехнічного університету ім. Михайла Остроградського. Проблеми історії України: факти, судження, пошуки. До 75-х роковин голоду-геноциду 19321933 років в Україні. 2008. Вип. 18. С. 437—448.
  • 8. Свідчення. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 128—673.
  • 9. Боряк Т. Повсякдення Голодомору: перелік основних понять, що трапляються в текстах, на означення реалій, акторів, дій. 1933: «І чого ви ще живі?». Упоряд. Т. Боряк. Київ: Кліо, 2016. С. 677—687.
  • 10. Боряк Т. Вилучення незернових запасів селян як початок Голодомору: офіційні документи vs свідчення очевидців. Наукові записки Міжнародної асоціації україністів. 2013. Вип. 6. С. 256—271.
  • 11. Осколков Е. Хлебозаготовки и голод 1932/1933 года в Северо-Кавказском крае. Ростов: Изд-во Ростовского университета, 1991. 96 с.
  • 12. Кондрашин В. Голод 1932—1933 годов: трагедия российской деревни. Москва: РОССПЭН, 2008. 519 с.
  • 13. Васильeв И., Зудин А. «Голодомор» на Кубани 1932—1933 г. в исторической памяти очевидцев: обзорный очерк. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бон­даря, О. Мат­веева. Краснодар: Пле­хановец, 2009. С. 184—195.
  • 14. Корсакова Н. Голод 1932—1933 гг. на Кубани в воспоминаниях старожилов. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 208—213.
  • 15. Матвеев О. Методологические аспекты устной истории голода 1932—1933 г. на Кубани. Историческая память населения Юга России о голоде 1932—1933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 19—32.
  • 16. Боряк Т. Голод 1932—1933 рр. в історичній пам’яті: Україна vs Росія (роздуми над усноісторичними джерелами). Український історичний журнал. 2020. Ч. 5. С. 176—189.
  • 17. Папакін Г. «Чорна дошка»: антиселянські репресії (19321933). Київ: Інститут історії України, 2013. 422 с.
  • 18. Голод на Кубани: 1932—1933 гг. Полевые материалы Кубанской фольклорно-этнографической экспедиции Научно-исследовательского центра традиционной культуры ГНТУ «Кубанский казачий хор». Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практи­ческой конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Ма­твеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 336—442.
  • 19. Державна служба статистики України. Кількість адміністративно-територіальних одиниць за регіонами України на 1 січня 2017 року (за даними офіційного веб-порталу Верховної Ради України). URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2016/ds/ator/ator2017_u.htm (дата звернення: 20.05.2021).
  • 20. Василь Барка. Кубанский холокост. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. C. 62—68.
  • 21. Ракачев В. Государственная политика хлебозаготовок 1932—1933 на Кубани и ее демографические последствия. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 129—140.
  • 22. Андрюнкин П. Люди мерли, как мухи. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. C. 130.
  • 23. Власкина Т. Голод на Дону по устным свидетельствам. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-прак­тической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Крас­нодар: Плехановец, 2009. С. 155—174.
  • 24. Гриценко А. От этого никуда не деться!.. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002. № 3. С. 129—130.
  • 25. Еремеева А. Голод на Кубани в памяти кубанского ученого В.Ф. Писаренко. Историческая память населения Юга России о голоде 19321933 г. Материалы научно-практической конференции. Под ред. Н. Бондаря, О. Матвеева. Краснодар: Плехановец, 2009. С. 216—219.
  • 26. Литовка П. Саботаж. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 127—129.
  • 27. Алексеенко И. Наказание голодом. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 33—36.
  • 28. Макаренко П. Смерть зовется 33-й год. Родная Кубань. Литературно-исторический журнал. 2002.№ 3. С. 14—25.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »