« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 864—872

УДК [[73:726.8]:27-526.65/.7/.8](477.83-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.864

НАРОДНА МЕМОРІАЛЬНА ПЛАСТИКА СЕЛА ДУЛІБИ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. У статті з’ясовується актуальність вивчення меморіальної пластики на рівні кожного населеного пункту, висвітлюється звичай ставити хрести на знак усіляких подій у селі Дуліби Стрийського району. Особлива увага приділяється придорожнім хрестам та хрестам, присвяченим скасуванню панщини, надмогильним пам’ятникам, каплицям та фігурі Ісуса Христа.

Мета дослідження — з’ясувати історико-архітектурний аспект меморіальної пластики села Дуліби Стрийського району.

Об’єктом дослідження є меморіальна пластика України, і Галичини зокрема, а предметом дослідження є меморіальна пластика с. Дуліби Стрийського району. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджується історико-архітектурний аспект меморіальної пластики села Дуліби Стрийського району. Пропонується встановлення пам’ятних знаків та пам’ятників видатним людям, які залишили вагомий карб в історії села.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: село Дуліби Стрийського району, меморіальна пластика, хрест, скасування панщини, надмогильний пам’ятник.

Надійшла 12.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Малина В. Структура функцій кам’яного хреста. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. Вип. 8. С. 34—45.
  • 2. Попельницька О. Стан вивчення в Україні спеціальної історичної дисципліни ставрографії: постановка проблеми. Український історичний журнал. 2009. № 3. С. 199—217.
  • 3. Широцький К. Надгробні хрести на Україні. Записки НТШ. Львів, 1908. Т. LXXXII. С. 10—29 + 88 іл.
  • 4. Колцуняк Г. Народні хрести в Коломийщині. Матеріали до української етнології. Т. XIX—XX. Львів: Накладом НТШ, 1919. С. 215—229 + 22 іл.
  • 5. Сумцов Н. Культурные переживания: Полевые кресты, или фигуры. Киевская Старина. 1890. Т. ХХХ. С. 64—68.
  • 6. Щербаківський Д. Українське мистецтво. Т. ІІ. Буковинські і галицькі деревляні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд. 1926. 100 с.
  • 7. Маслов Л. Придорожні хрести Північно-західної Волині. Церква і нарід. Кременець, 1937. Ч. 8.
  • 8. Цинкаловський О. Волинські надмогильні хрести. Жит­тя і знання. Львів, 1936. Ч. 10. С. 287—289.
  • 9. Цинкаловський О. Дерев’яні хрести на Поліссі. Життя і знання. Львів, 1936.
  • 10. Цинкаловський О. Камінні хрести на Волині. Життя і знання. Львів, 1935.
  • 11. Малина В. Кам’яні хрести в Україні. XVIII—XX ст. Онтологія. Типологія. Символіка. Функція. Миколаїв: Артіль «Художній крам», 2009. 864 с.
  • 12. Шудляк Н.О. Придорожні хрестиВінниччини (матеріали польових досліджень). Молодий вчений. 2016. № 11 (38). С. 136—141.
  • 13. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен, або тяглість народних традицій. Народознавчі зошити. 2010. № 3—4. С. 371—377.
  • 14. Ігнатенко І. «Фігури» та оброчні хрести у духовній культурі українців Полісся. Етнічна історія народів Європи. 2009. Вип. 30. С. 39—44.
  • 15. Ігнатенко І., Нагорнюк О. Придорожні хрести Полісся: функції, семантика та символіка. Народознавчі зошити. 2013. № 1. С. 99—104.
  • 16. Моздир М. Ландшафтні хрести і «фігури». Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 875—900.
  • 17. Моздир М. Українська народна меморіальна пластика. Львів: ІН НАН України, 2009. 287 с.
  • 18. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Колектив авторів, відп. ред. С.П. Павлюк. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. 952 с.
  • 19. Словник українського сакрального мистецтва. За наук. ред. М. Станкевича. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 288 с.
  • 20. Українська хрестологія: мистецтвознавчі дослідження. Ред. С. Павлюк, М. Станкевич. Львів: Місіонер, 1997. 128 с.
  • 21. Хрест в українському мистецтві: каталог виставки. Ред. М. Станкевич. Львів, 1996. 28 с.
  • 22. Маслов Л. Придорожні хрести Північно-західної Волині. Одне надійне життя… (до 100-річчя від дня народження Леоніда Маслова). Луцьк: Твердиня, 2009. С. 106—111
  • 23. Франко І.Я. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. Зібрання творів у 50-ти томах. Т. 47. Київ: Наукова думка, 1986. С. 7—122.
  • 24. Літературна година до 160-річчя скасування кріпацтва в Галичині. URL: https://zal-lib.pp.ua/vesna-voli-literaturna-godyna-do-160-richchya-skasuvannya-kripatstva-v-galychyni/
  • 25. Боднарук І. Стрийський парнас. Стрийщина: Істо­рично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990—1993. Т. 2. 1990. С. 57—81.
  • 26. Тарас Я. Життєва сповідь 95-літньої дулібчанки. Дзвін. 2018. № 10. С. 151—168.
  • 27. Бєлов О., Шаповалов Г. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике Поле, 2008. 264 c.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »