« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 864—872

УДК [[73:726.8]:27-526.65/.7/.8](477.83-22)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.864

НАРОДНА МЕМОРІАЛЬНА ПЛАСТИКА СЕЛА ДУЛІБИ

ТАРАС Ярослав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7241-9466
  • доктор історичних наук, професор,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • завідувач відділу етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: etnomod@ukr.net

Анотація. У статті з’ясовується актуальність вивчення меморіальної пластики на рівні кожного населеного пункту, висвітлюється звичай ставити хрести на знак усіляких подій у селі Дуліби Стрийського району. Особлива увага приділяється придорожнім хрестам та хрестам, присвяченим скасуванню панщини, надмогильним пам’ятникам, каплицям та фігурі Ісуса Христа.

Мета дослідження — з’ясувати історико-архітектурний аспект меморіальної пластики села Дуліби Стрийського району.

Об’єктом дослідження є меморіальна пластика України, і Галичини зокрема, а предметом дослідження є меморіальна пластика с. Дуліби Стрийського району. Наукова новизна полягає в тому, що вперше досліджується історико-архітектурний аспект меморіальної пластики села Дуліби Стрийського району. Пропонується встановлення пам’ятних знаків та пам’ятників видатним людям, які залишили вагомий карб в історії села.

Методологія дослідження базується на теоретичному аналізі, систематизації і узагальненні, історичному огляді та спостереженнях автора.

Ключові слова: село Дуліби Стрийського району, меморіальна пластика, хрест, скасування панщини, надмогильний пам’ятник.

Надійшла 12.07.2021

Список використаних джерел

  • 1. Малина В. Структура функцій кам’яного хреста. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: Зб. наук. пр. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2008. Вип. 8. С. 34—45.
  • 2. Попельницька О. Стан вивчення в Україні спеціальної історичної дисципліни ставрографії: постановка проблеми. Український історичний журнал. 2009. № 3. С. 199—217.
  • 3. Широцький К. Надгробні хрести на Україні. Записки НТШ. Львів, 1908. Т. LXXXII. С. 10—29 + 88 іл.
  • 4. Колцуняк Г. Народні хрести в Коломийщині. Матеріали до української етнології. Т. XIX—XX. Львів: Накладом НТШ, 1919. С. 215—229 + 22 іл.
  • 5. Сумцов Н. Культурные переживания: Полевые кресты, или фигуры. Киевская Старина. 1890. Т. ХХХ. С. 64—68.
  • 6. Щербаківський Д. Українське мистецтво. Т. ІІ. Буковинські і галицькі деревляні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд. 1926. 100 с.
  • 7. Маслов Л. Придорожні хрести Північно-західної Волині. Церква і нарід. Кременець, 1937. Ч. 8.
  • 8. Цинкаловський О. Волинські надмогильні хрести. Жит­тя і знання. Львів, 1936. Ч. 10. С. 287—289.
  • 9. Цинкаловський О. Дерев’яні хрести на Поліссі. Життя і знання. Львів, 1936.
  • 10. Цинкаловський О. Камінні хрести на Волині. Життя і знання. Львів, 1935.
  • 11. Малина В. Кам’яні хрести в Україні. XVIII—XX ст. Онтологія. Типологія. Символіка. Функція. Миколаїв: Артіль «Художній крам», 2009. 864 с.
  • 12. Шудляк Н.О. Придорожні хрестиВінниччини (матеріали польових досліджень). Молодий вчений. 2016. № 11 (38). С. 136—141.
  • 13. Кухаренко С. Придорожні пам’ятники: сучасний феномен, або тяглість народних традицій. Народознавчі зошити. 2010. № 3—4. С. 371—377.
  • 14. Ігнатенко І. «Фігури» та оброчні хрести у духовній культурі українців Полісся. Етнічна історія народів Європи. 2009. Вип. 30. С. 39—44.
  • 15. Ігнатенко І., Нагорнюк О. Придорожні хрести Полісся: функції, семантика та символіка. Народознавчі зошити. 2013. № 1. С. 99—104.
  • 16. Моздир М. Ландшафтні хрести і «фігури». Церковне мистецтво України: у 3-х т. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. С. 875—900.
  • 17. Моздир М. Українська народна меморіальна пластика. Львів: ІН НАН України, 2009. 287 с.
  • 18. Церковне мистецтво України: у 3-х т. Колектив авторів, відп. ред. С.П. Павлюк. Харків: Фоліо, 2018. Т. І. Архітектура. Монументальне мистецтво. 952 с.
  • 19. Словник українського сакрального мистецтва. За наук. ред. М. Станкевича. Львів: Інститут народознавства НАНУ, 2006. 288 с.
  • 20. Українська хрестологія: мистецтвознавчі дослідження. Ред. С. Павлюк, М. Станкевич. Львів: Місіонер, 1997. 128 с.
  • 21. Хрест в українському мистецтві: каталог виставки. Ред. М. Станкевич. Львів, 1996. 28 с.
  • 22. Маслов Л. Придорожні хрести Північно-західної Волині. Одне надійне життя… (до 100-річчя від дня народження Леоніда Маслова). Луцьк: Твердиня, 2009. С. 106—111
  • 23. Франко І.Я. Панщина та її скасування 1848 р. в Галичині. Зібрання творів у 50-ти томах. Т. 47. Київ: Наукова думка, 1986. С. 7—122.
  • 24. Літературна година до 160-річчя скасування кріпацтва в Галичині. URL: https://zal-lib.pp.ua/vesna-voli-literaturna-godyna-do-160-richchya-skasuvannya-kripatstva-v-galychyni/
  • 25. Боднарук І. Стрийський парнас. Стрийщина: Істо­рично-мемуарний збірник Стрийщини, Скільщини, Болехівщини, Долинщини, Рожнітивщини, Журавенщини, Жидачівщини і Миколаївщини: в 3 т. Нью-Йорк: Комітет Стрийщини, 1990—1993. Т. 2. 1990. С. 57—81.
  • 26. Тарас Я. Життєва сповідь 95-літньої дулібчанки. Дзвін. 2018. № 10. С. 151—168.
  • 27. Бєлов О., Шаповалов Г. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике Поле, 2008. 264 c.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »