« 2021. № 4 (160)

Народознавчі зошити. 2021. № 4 (160).  С. 971—976

УДК 811.161.2’373.2:[94(477):355.318]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.04.971

СЕМАНТИКО-МОТИВАЦІЙНІ ОСНОВИ ПСЕВДОНІМІВ УПА

СОКІЛ-КЛЕПАР Наталія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-4156-5978
  • доцент,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра української мови імені професора Івана Ковалика,
  • вул. Університетська, 1, 79001, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: nsokil@ukr.net

Анотація. Мета статті — розглянути деякі моменти творення псевдонімів. Об’єкт аналізу — псевдоніми УПА, зокрема їхній семантико-мотиваційний рівень. До формування та використання таких власних назв стимулювали суспільно-історичні обставини. Цей факт і пояснює високу вживаність псевдонімів у період національно-визвольних змагань 40—50-х рр. ХХ ст.

З’ясовано, що псевдоніми семантично похідні від апелятивів і пропріативів. Серед відапелятивнихпсевдонімів найчастіше функціонують одиниці, мотивовані флорономенами, зоономенами, орнітономенами тощо. З-поміж відонімних псевдонімів домінують відантропонімні, а особливо відіменні.

У висновках стверджується, що кожен псевдонім повстанця — це історичний факт конкретної епохи, створений ситуативно з метою конспірації. За лінгвістичною специфікою такі одиниці є результатом вторинної номінації, що містять під собою важливе семантико-мотиваційне підґрунтя.

Методологія дослідження базується на історичному огляді, теоретичному аналізі, систематизації та узагальненні.

Ключові слова: псевдонім, мотивація, семантика, номінація.

Надійшла 3.08.2021

Список використаних джерел

  • 1. Бачун Л.І. Дещо про псевдоніми періоду 1942—1954 років (за матеріалами українських прозових творів). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія». Вип. 1 (69). Ч. 1. 2018. С. 31—33. URL: https://journals.oa.edu.ua/Philology/article/download/1563/1382/
  • 2. Горбаль М. Довідник-пошуківець. Реєстр осіб, по­в’я­заних з визвольною боротьбою на теренах Дрогобиччини 1939—1950 (за архівними документами). Т. 6. Торонто; Львів, 2005. 1312 с.
  • 3. Жайворонок В. Знаки української етнокультури. Словник-довідник. Київ: Довіра, 2006. 703 с.
  • 4. Лесюк М.П. Псевда вояків Української Повстанської Армії. Studia Slawistyczne 1; Nazewnictwo na pogra­niczach etniczno-jezykowych. Biaіystok, 1999. S. 117—184.
  • 5. Мірчук П. Українська Повстанська Армія. 1942—1952. Львів, 1991. 448 с.
  • 6. Павликівська Н.М. Питання української псевдонімії ХХ століття. Вінниця: Глобус-Прес, 2009. 338 с.
  • 7. Павликівська Н.М. Система і структура псевдонімів ОУН та УПА. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 10: Проблеми граматики і лексикології укра­їнської мови. 2011. Вип. 7. С. 274—279. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_10_2011_7_63
  • 8. Павликівська Н.М. Словник псевдонімів ОУН-УПА. Вінниця: О. Власюк, 2007. 440 с.
  • 9. Редько Ю.К. Сучасні українські прізвища. Київ: Наукова думка, 1966. 217 с.
  • 10. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава: Довкілля-К, 2008. 711 с.
  • 11. Словник символів культури України. За заг. ред. В.П. Коцура, О.І. Потапенка, М.К. Дмитренка. Київ: Міленіум, 2002. 260 с.
  • 12. Словник українських ономастичних термінів. Укл. Д. Бучко, Н. Ткачова. Харків: Ранок-НТ, 2012. 256 с.
  • 13. Сокіл Н. Псевдоніми повстанців Сколівщини. Визвольний шлях. Лондон; Київ, 1999. Кн. 6 (615). С. 717—734.
  • 14. Чучка П.П. Українські псевдоніми: статус, структура і функції. Наукові записки Кіровоградського держ. педуніверситету ім. В. Винниченка. Серія: філол. науки (мовознавство). 2001. Вип. 37. С. 82—83.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »