Народознавчі зошити. 2021. № 5 (161). С. 1087—1095
УДК 94(477.83/.86):324]”1861/1914″
DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.05.1087
ВИБОРИ ДО ГАЛИЦЬКОГО СЕЙМУ: НАЦІОНАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ І РЕГІОНАЛЬНИЙ ПІДХІД
ЧОРНОВОЛ Ігор
- ORCID ID: https://orcid.org/0000-002-1495-4417
- доктор історичних наук,
- Львів, Україна,
- Контакти: e-mail: ihorczornovol@yahoo.com
Анотація. Галицький сейм — вищий орган системи самоврядування австрійської провінції, що звалася «Королівство Галичини та Лодомерії з Великим Князівством Краківським разом з князівствами Освєнцім і Затор». Сейм регулярно збирався на свої сесії у Львові з 1861 по 1914 рр. Число усіх депутатів Галицького сейму — 150, з 1896 р. — 154, після 1900 р. — 161. 199 — саме стільки осіб представляло українців у Галицькому сеймі, які з 1861 по 1913 рр. вигравали вибори 267 разів. Об’єктомдослідження є Галицький сейм, а предметом — його українська фракція. Використавши математичний метод і порахувавши українські мандати, автор акцентував на політичній географії результатів вибрів до Сейму.
Метою статті є встановити, як розподілялися українські мандати послів до Галицького сейму територіально і відповісти на запитання: що сприяло активності українського виборця? Такі дослідження досі не проводив ніхто, і цим зумовлена актуальність теми. Додана таблиця свідчить, що лише в двох повітах — Надвірнянському та Збаразькому мандат здобував український кандидат завжди, в трьох Броди, Жовква й Калуш — в 9 випадках з 10, в шести Дрогобич, Жидачів, Снятин, Станіславів, Стрий, Турка — в 8 з 10. Завершують таблицю виборці ряду повітів, які впродовж всієї історії Галицького сейму зуміли обрати українця лише раз. Такий розподіл мандатів автор обумовив рівнем освіти, матеріальним станом та самосвідомістю виборців III і IV курій, наявністю чи відсутністю політичних лідерів, їх умінням завоювати довіру виборців, активністю або пасивністю польських політиків та державної адміністрації на означених теренах.
Ключові слова: Регіональна історія, Галичина, Галицький сейм, вибори.
Praca powstała w ramach Stypendium im. Konstytucji 3 Maja Fundacji Wolność i Demokracja w roku 2021. Stypendium Naukowe jest realizowane w ramach projektu „Spotkania Klubu Galicyjskiego. Jaremcze 2021” wspieranego ze środków Kancelarii Prezesa Rady Ministrów w ramach konkursu Polonia i Polacy za Granicą 2021.
Надійшла 9.10.2021
Список використаних джерел
- 1. Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861—1901. Нарис з історії українського парламентаризму. Львів, 2002.
- 2. Чорновол І. 199 депутатів Галицького сейму. Львів, 2010.
- 3. Чорновол І. Українська фракція Галицького крайового сейму. 1861—1914. Львів, 2018.
- 4. Настюк М. Буковинський крайовий сейм: структура, компетенції і діяльність (1861—1914). Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 30. Львів, 1993. С. 16—21.
- 5. Grodziski S. Sejm Krajowy galicyjski. 1861—1914. T. 1. Warszawa, 1993.
- 6. Eberhardt P. Przemiany narodowos’ciowe na Ukrainie XX wieku. Warszawa, 1994.
- 7.Semczyszyn M. Galicyjskie wybory. Działalnos’c’ Centralnego Komitetu Wyborczego dla Galicji Wschodniej w latach 1867—1906. Warszawa, 2014.
- 8. Дейчаківський І. Йосиф Гурик — селянський посол. Івано-Франківськ, 2003.
- 9. Терешкун З. Угринів. Альманах Станіславівської землі. Збірник матеріялів до історії Станиславова і Станиславівщини. T. II. Нью-Йорк; Париж; Сід ней; Торонто, 1985 (Наукове товариство ім. Т. Шев ченка; Український архів, т. XXIX).
- 10. Допись з-піді Львова: Недостачі руської політичної і просвітної організації в Львівськім повіті і у Львові. «Львівська Русь» а касино для дівчат і парубчаків. Наука релігії руської в львівських школах. Сотрудники катехити. Польщенє і латинщенє русинів по містах, а особливо у Львові. Потреба українського катол. Дому у Львові і популярної часописи. Потреба опіки для шкільної і академічної молодежи. Руслан, 1912. Ч. 16.
- 11. Остапчук Я. Подих з недавньої бувальщини (думки і спогади з мого життя). Збаражчина. Збірник споминів, статей і матеріалів. Торонто: НТШ, 1968. С. 183—470 (Український архів, т. XVII).
- 12. Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України. Відділ рукописів. Ф. 167. Оп. II. Спр. 2909. 18 арк.
- 13. Чорновол І. Cвої серед чужих, чужі серед своїх: Федоровичі гербу Огінець у контексті українського національного руху XIX ст. Нариси з історії Галичини. Львів, 2017. С. 127—164.
- 14. Остапчук Я. Подих з недавньої бувальщини. Збаражчина. Торонто: НТШ, 1968. С. 183—470.
- 15. Нариси з історії Дрогобича (від найдавніших часів до початку XXI століття). Ред. Л. Тимошенко. Дрогобич, 2009.
- 16. Макух І. На народній службі. Спогади. Київ, 2001.
- 17. Олесницький Є. Сторінки з мого життя. Передрук видання 1935 р. з додатковими матеріалами. Стрий, 2007.
- 18. Чорновол І. Польсько-українська угода 1890—1894 рр. Львів, 2000.
- 19. Інститут літератури ім. Т. Шевченка НАН України. Ф. 135. Спр. 56: Барвінський О. Спомини з мого життя. Частина VI.
- 20. Аркуша О. Вибори до Галицького сейму 1901 року: до проблеми політичної модернізації українського суспільства Галичини Вісник Львівського університету. Серія історична. Вип. 38. Львів, 2003.
- 21. Из округа выборчого Городенка — Обертин (Выборовая реминисценция). Слово, 1877. Ч. 81.
- 22. Центральний Державний історичний архів України у Львові. Ф. 309. Оп. 1. Спр. 227: Автобіографія депутата Сейму Старуха Тимотея, вирізки з газет про його життя і діяльність. 163 арк.
- 23. Андрусяк Т. Старухи: три покоління представників української правової думки в Галичині. Вісник Львівського університету. Серія юридична. Вип. 54. Львів, 2011.
