« 2021. № 6 (162)

Народознавчі зошити. 2021. № 6 (162).  С. 1468—1473

УДК 316.267+327.8

DOI https://doi.org/10.15407/nz2021.06.1468

РЕЛІГІЙНІ ПЕРЕСЛІДУВАННЯ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ: ФЕНОМЕНОЛОГІЧНИЙ ВИМІР

ШЕЛУХІН Володимир

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8931-8757
  • кандидат соціологічний наук,
  • асистент кафедри соціальних структур 
  • і соціальних відносин факультету соціології 
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка,
  • вул. Володимирська, 64/13, 01601, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: vashelukhin@i.ua 

Анотація. Стаття аналізує релігійні переслідування в окупованому Росією Криму. Об’єктом дослідження є досвід релігійних переслідувань. Ключове дослідницьке питання: у що результує досвід релігійних переслідувань? 

Мета дослідження — виявити значущі мотиви діяльнісних реакцій на ці переслідування. Стверджується думка, що окупація порушила взаємність мотивів і природну настанову у діяннях інформантів, що релігійні переслідування за умов російської окупації сутнісно відрізняються від релігійної дискримінації у класичному правозахисному розумінні. Мета цих переслідувань — змінити лояльність та ідентичність населення Криму. Релігійні переслідування є складовою ширшої системи заходів для досягнення цієї цілі. Релігійні та національні сенси тісно взаємопов’язані. 

У дослідженні окреслюються дискусійні аспекти, що можуть бути орієнтирами для подальших досліджень: політизація ісламу, зміни зв’язку релігійної та національної ідентичності кримських татар. 

Автор спирається на феноменологічну методологію, аналізуючи глибинні інтерв’ю із жертвами цих переслідувань. Дослідження здійснене в рамках роботи з моніторингу прав людей і громадянських свобод українських громадян в окупованому Криму ГО «Регіонального центру прав людини».

Ключові слова: релігійні переслідування, мотиви, соціальна дія, окупований Крим, національна ідентичність, феноменологія, природна настанова.

Надійшла 14.09.2021

Список використаних джерел

  • 1. Заец С., Мартынковский Р., Свиридова Д. Религиозная оккупация: притеснения Украинской Православной Церкви Киевского Патриархата. Крым без правил: тематический обзор ситуации с правами человека в условиях оккупации (специальный вы пуск). RCHR, УГСПЛ, СHROT, 2019. URL: https://krymbezpravil.org.ua/wp-content/uplo ads/2019/04/SBR_religious-occupation_in-russian.pdf (дата звернення: 20.04.2021). 
  • 2. Андреюк Є., Моїсеєва А., Квіцинська М., Коваль Д., Донець А. Енциклопедія репресій в Криму з моменту окупації Росією. Т. ІІ. Звіт. Київ. Крим SOS, 2019. URL: https://krymsos.com/files/6/e/6ec448d.pdf (дата звернення: 20.04.2021).
  • 3. Насильницькі зникнення в Криму за період окупації РФ в 2014—2020 роках. Київ. Крим SOS, 2021. URL: https://krymsos.com/files/3/a/3a2b987.pdf (да та звернення: 20.04.2021). 
  • 4. Шюц А., Лукман Т. Структури життєсвіту. Ки їв: Український центр духовної культури. 2004. 560 с. 
  • 5. Гарфінкел Г. Дослідження з етнометодології. Київ: Курс, 2005. 340 с. 
  • 6. Shutz A. The Problem of Social Reality: Collected Papers I. The Hague: Martinus Nijhoff, 1962. 361 p. 
  • 7. Андресон Б. Уявлені спільноти: міркування щодо походження й поширення націоналізму. Пер. з англ. В. Морозова. Київ: Критика. 2001. 272 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »