« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 97—104

УДК 75.041.5.071.1(71=161.2)”19/20″І.Р.Носик

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.097

ПОРТРЕТИ ТА АВТОПОРТРЕТ ЯК ДЖЕРЕЛО ТВОРЧОГО НАТХНЕННЯ ІРЕНИ РОМАНИ НОСИК

ПАВЛИШИН Анастасія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-4316-3144
  • аспірантка, магістр мистецтвознавства,
  • ОДР ЛНАМ,
  • вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: pereskokova.nastia@gmail.com

Анотація. Мета статті — розкрити особливості портретного жанру мистецтва у творчості української художниці з діаспори Ірени Романи Носик, довести нашу позицію у розумінні портрету як філософського способу пізнання людини через естетичні, етичні та культурні особливості зображуваної особи. Наукове переосмислення, теорія та практика портретного жанру та її аналіз у мистецтві маловідомої в Україні мисткині з української діаспори Ірени Романи Носик на сьогодні є актуальним.

Об’єкт дослідження — портрети Ірени Носик, предмет дослідження — теоретичні аспекти авторської методології малярства на матеріалі портретних зображень. 

У дослідженні проаналізовано головну роль пізнавальних процесів (сприйняття, уявлення і мислення) під час роботи над зображенням людини. Зафіксовано певні закономірності композиції портрета, особливості роботи з олійними фарбами у зображенні. Висвітлено своєрідність кольорово-тональної палітри мисткині. Проаналізовано світло-тіньові контрасти. Обґрунтовано головні риси стилів в яких працювала мисткиня у жанрі «портрет», а саме: експресіонізм, модернізмі, кубізм, та неоімпресіонізм.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні історико-порівняльного та науково-інтерпретативного методу. Для розкриття композиційних та образно-змістових вирішень творів мисткині застосований метод мистецтвознавчого аналізу.

Ключові слова: портрет, автопортрет, мистецтво Ірени Романи Носик, український живопис ХХ—ХХІ ст.

Надійшла 18.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Словник мистецьких термінів. За ред. Сотська Г., Шмельова Т. URL: https://lib.iitta.gov.ua/709237/1/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%BA%20%D1%85%D1%83%D0%B4%D0%BE%D0%B6%D0%BD%D1%96%D0%B9.pdf (дата звернення: 12.10.2021).
  • 2. Виппер Б. Проблема сходства в портрете. URL: https://litresp.ru/chitat/ru/%D0%92/vipper-boris-robertovich/vvedenie-v-istoricheskoe-izuchenie-iskusstva/9 (дата звернення: 01.11.2021).
  • 3. Савиных М., Софронов Г. Особенности передачи образа в портретной живописи. URL: http://e-koncept.ru/2017/574026.htm (дата звернення: 12.10. 2021).
  • 4. Павлишин А. Сповідь у автопортретах Ірени Романи Носик. Тези конференції історичні та актуальні аспекти методології Професійної мистецької освіти в Україні. ЛНАМ. 13 травня 2021 р. С. 41—43.
  • 5. Яблонская Т. Классификация портретного жанра в России ХVІІІ в.: автореферат дис. по ВАК РФ канд. наук: 17.00.04. Москва, 1978. 25 с.
  • 6. Даревич Д. Мистецтво і мікроскоп у житті Ірени Носик. URL: https://era.library.ualberta.ca/items/5e0831fa-0867-4464-be9f-0b33210a9040/view/c5d4ad3d-1a07-44b5-9f4d-a3c9efd29714/ZKZ_2020_8.pdf (дата звер­нення: 01.11.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »