« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 176—182

УДК [398.54:398.332.416](477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.176

ПАСТУШІ «БЕТЛЕГЕМСЬКІ» ІГРИ УКРАЇНЦІВ ЗАКАРПАТТЯ

КУРОЧКІН Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3365-7266
  • доктор історичних наук, професор,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olexkuro@gmail.com

Анотація. Досліджуючи всі горизонти й сегменти історії культури українського народу, важливо звернути увагу на ареали збереження архаїчних традицій (актуальність обраної теми). Одним з таких ареалів є Закарпаття, яке лежить у смузі етнокультурного пограниччя українців з поляками, словаками, угорцями, східними романцями. У фокусі нашої уваги реліктові народні ігри українців Закарпаття, відомі як різдвяний вертеп або «бетлегем» (об’єкт дослідження). В основі обрядового дійства — образне зображення єван­гельської легенди про народження Ісуса Христа у Віфлеємі (предмет дослідження).

Головне завдання (мета) нашої розвідки — введення до наукового обігу раніше не опублікованих матеріалів про різдвяну обрядовість українців Закарпаття, зібраних кореспондентами товариства «Підкарпатська Русь» у 20—30-х роках ХХ ст. Вивчення таких складних об’єктів наукового пізнання, якими є традиційні ритуали і фольклор, потребує міждисциплінарного підходу й застосування цілісної системи дослідницьких методів: генетичного, типологічного, історико-порівняльного та інших.

Проаналізовані нами варіанти «бетлегемської» гри з різних населених пунктів Закарпаття засвідчують доволі стабільний сценарій обрядової традиції й дотримання певного канону зовнішньої атрибуції учасників вистави. Крізь релігійну оболонку народної звичаєвості відчутно проступає реальна життєва дійсність, характерні деталі пастушого побуту і господарювання українців-горян.

Ключові слова: Закарпаття, Різдво, ляльковий і «живий» вертеп, бетлегем, Ангели, Пастирі, народний театр.

Надійшла 20.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Толстой Н.И. О соотношении центрального и маргинального ареалов в современной Славии. Ареальные исследования в языкознании и этнографии. Ленинград: Наука. 1977. С. 37—56.
  • 2. Топоров В.Н. Овца. Мифы народов мира. Энциклопе­дия. Т. II. Москва: Советская энциклопедия. 1992. 719 с.
  • 3. Тиводар М. Традиційне скотарство українських Карпат другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст: історико-етнологічне дослідження. Ужгород: Карпати. 1994. 560 с.
  • 4. Закарпатський вертеп. Упорядкування, підготовка текстів, примітки та словник І.В. Хланти. Вступна стаття Р.А. Офіцинського, І.В. Хланти. Ужгород: Закарпаття. 1995. 235 с.
  • 5. Чичеров В.И. Зимний период русского земледельческого календаря ХVІ—ХІХ веков: очерки по истории народных верований. Москва: Издательство Академии наук СССР. 1957. 237 с.
  • 6. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка. 1983. 304 с.
  • 7. Волицька І.В. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Наукова думка. 1992. 138 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »