« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 176—182

УДК [398.54:398.332.416](477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.176

ПАСТУШІ «БЕТЛЕГЕМСЬКІ» ІГРИ УКРАЇНЦІВ ЗАКАРПАТТЯ

КУРОЧКІН Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3365-7266
  • доктор історичних наук, професор,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olexkuro@gmail.com

Анотація. Досліджуючи всі горизонти й сегменти історії культури українського народу, важливо звернути увагу на ареали збереження архаїчних традицій (актуальність обраної теми). Одним з таких ареалів є Закарпаття, яке лежить у смузі етнокультурного пограниччя українців з поляками, словаками, угорцями, східними романцями. У фокусі нашої уваги реліктові народні ігри українців Закарпаття, відомі як різдвяний вертеп або «бетлегем» (об’єкт дослідження). В основі обрядового дійства — образне зображення єван­гельської легенди про народження Ісуса Христа у Віфлеємі (предмет дослідження).

Головне завдання (мета) нашої розвідки — введення до наукового обігу раніше не опублікованих матеріалів про різдвяну обрядовість українців Закарпаття, зібраних кореспондентами товариства «Підкарпатська Русь» у 20—30-х роках ХХ ст. Вивчення таких складних об’єктів наукового пізнання, якими є традиційні ритуали і фольклор, потребує міждисциплінарного підходу й застосування цілісної системи дослідницьких методів: генетичного, типологічного, історико-порівняльного та інших.

Проаналізовані нами варіанти «бетлегемської» гри з різних населених пунктів Закарпаття засвідчують доволі стабільний сценарій обрядової традиції й дотримання певного канону зовнішньої атрибуції учасників вистави. Крізь релігійну оболонку народної звичаєвості відчутно проступає реальна життєва дійсність, характерні деталі пастушого побуту і господарювання українців-горян.

Ключові слова: Закарпаття, Різдво, ляльковий і «живий» вертеп, бетлегем, Ангели, Пастирі, народний театр.

Надійшла 20.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Толстой Н.И. О соотношении центрального и маргинального ареалов в современной Славии. Ареальные исследования в языкознании и этнографии. Ленинград: Наука. 1977. С. 37—56.
  • 2. Топоров В.Н. Овца. Мифы народов мира. Энциклопе­дия. Т. II. Москва: Советская энциклопедия. 1992. 719 с.
  • 3. Тиводар М. Традиційне скотарство українських Карпат другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст: історико-етнологічне дослідження. Ужгород: Карпати. 1994. 560 с.
  • 4. Закарпатський вертеп. Упорядкування, підготовка текстів, примітки та словник І.В. Хланти. Вступна стаття Р.А. Офіцинського, І.В. Хланти. Ужгород: Закарпаття. 1995. 235 с.
  • 5. Чичеров В.И. Зимний период русского земледельческого календаря ХVІ—ХІХ веков: очерки по истории народных верований. Москва: Издательство Академии наук СССР. 1957. 237 с.
  • 6. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка. 1983. 304 с.
  • 7. Волицька І.В. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Наукова думка. 1992. 138 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »