« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 176—182

УДК [398.54:398.332.416](477.87)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.176

ПАСТУШІ «БЕТЛЕГЕМСЬКІ» ІГРИ УКРАЇНЦІВ ЗАКАРПАТТЯ

КУРОЧКІН Олександр

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3365-7266
  • доктор історичних наук, професор,
  • старший науковий співробітник,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики
  • та етнології ім. М.Т. Рильського НАН України,
  • відділ «Український етнологічний центр»,
  • вул. М. Грушевського, 4, 01001, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: olexkuro@gmail.com

Анотація. Досліджуючи всі горизонти й сегменти історії культури українського народу, важливо звернути увагу на ареали збереження архаїчних традицій (актуальність обраної теми). Одним з таких ареалів є Закарпаття, яке лежить у смузі етнокультурного пограниччя українців з поляками, словаками, угорцями, східними романцями. У фокусі нашої уваги реліктові народні ігри українців Закарпаття, відомі як різдвяний вертеп або «бетлегем» (об’єкт дослідження). В основі обрядового дійства — образне зображення єван­гельської легенди про народження Ісуса Христа у Віфлеємі (предмет дослідження).

Головне завдання (мета) нашої розвідки — введення до наукового обігу раніше не опублікованих матеріалів про різдвяну обрядовість українців Закарпаття, зібраних кореспондентами товариства «Підкарпатська Русь» у 20—30-х роках ХХ ст. Вивчення таких складних об’єктів наукового пізнання, якими є традиційні ритуали і фольклор, потребує міждисциплінарного підходу й застосування цілісної системи дослідницьких методів: генетичного, типологічного, історико-порівняльного та інших.

Проаналізовані нами варіанти «бетлегемської» гри з різних населених пунктів Закарпаття засвідчують доволі стабільний сценарій обрядової традиції й дотримання певного канону зовнішньої атрибуції учасників вистави. Крізь релігійну оболонку народної звичаєвості відчутно проступає реальна життєва дійсність, характерні деталі пастушого побуту і господарювання українців-горян.

Ключові слова: Закарпаття, Різдво, ляльковий і «живий» вертеп, бетлегем, Ангели, Пастирі, народний театр.

Надійшла 20.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Толстой Н.И. О соотношении центрального и маргинального ареалов в современной Славии. Ареальные исследования в языкознании и этнографии. Ленинград: Наука. 1977. С. 37—56.
  • 2. Топоров В.Н. Овца. Мифы народов мира. Энциклопе­дия. Т. II. Москва: Советская энциклопедия. 1992. 719 с.
  • 3. Тиводар М. Традиційне скотарство українських Карпат другої половини ХІХ — першої половини ХХ ст: історико-етнологічне дослідження. Ужгород: Карпати. 1994. 560 с.
  • 4. Закарпатський вертеп. Упорядкування, підготовка текстів, примітки та словник І.В. Хланти. Вступна стаття Р.А. Офіцинського, І.В. Хланти. Ужгород: Закарпаття. 1995. 235 с.
  • 5. Чичеров В.И. Зимний период русского земледельческого календаря ХVІ—ХІХ веков: очерки по истории народных верований. Москва: Издательство Академии наук СССР. 1957. 237 с.
  • 6. Бойківщина: історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка. 1983. 304 с.
  • 7. Волицька І.В. Театральні елементи в традиційній обрядовості українців Карпат кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ: Наукова думка. 1992. 138 с.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »