« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 162—175

УДК [392.81:398.332.416]:930.2](477.81/.82)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.162

КУТЯ ТА КОЛИВО: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ОБРЯДОВИХ СТРАВ (НА МАТЕРІАЛАХ ІЗ ЗАХІДНОГО ПОЛІССЯ)

СИМКО Вікторія

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0003-0823-5245
  • студентка, дійсна членкиня Малої академії наук, переможниця Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт членів МАН України (2021, секція «Етнологія» та «Археологія»), Львівський національний університет імені Івана Франка, історичний факультет,
  • вул. Університетська, 1, м. Львів, 79000, Україна,
  • Контакти: e-mail: victoryasymko@gmail.com

Анотація. Народна культура українців — проблематика, яка має невичерпну актуальність, адже її значення — у збереженні української ідентичності в умовах глобалізованого світу, у відтворенні локальної специфіки культурних явищ, у поясненні їхніх історичних джерел.

Метою дослідження є комплексна характеристика та порівняльний аналіз куті та колива як обрядових страв, представлених у традиційно-побутовій культурі українців Західного Полісся. Об’єкт дослідження — обрядові страви кутя та коливо в народній культурі українців, а предмет — спільне й відмінне у цих стравах з погляду народних назв, приготування, споживання, застосування у звичаях та обрядах тощо на теренах Західного Полісся.

Територіальні межі дослідження охоплюють Західне Полісся (тобто північні райони Волинської та Рівненської (по річку Горинь) областей) як складову Полісся України.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів (в умовах карантину застосовано інтерв’ювання за допомогою телефонного зв’язку), а також порівняльно-історичний, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: кутя, коливо, українці, Західне Полісся, північні райони Волинської області, різдвяно-водохресна обрядовість, поховально-поминальна обрядовість.

Надійшла 17.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-За­падный отдҍл. Матеріалы и изслҍдованія, собранныя д. чл. П.П. Чубинскимъ. С.-Петербургъ: Типографія В. Безобразова и Комп., 1872. Т. ІІІ: Народный дневникъ. Подъ наблюденіемъ Н.И. Костомарова. VIII + 488 с.
  • 2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій край, снаряженной Императорскимъ Русскимъ Географическимъ Обществомъ. Юго-За­падный отдҍл. Матеріалы и изслҍдованія, собранныя д. чл. П.П. Чубинскимъ. С.-Петербургъ: Типографія В. Киршбаума, 1877. Т. IV: Обряды: родины, крес­ти­ны, свадьба, похороны. Подъ наблюденіемъ Н.И. Костомарова. ХХХ + 715 + 45 с.
  • 3. Доманицький В. Народнїй калєндар у Ровенськім повітї, Волинської ґубернії. Матеріяли до української етнольоґії. Львів, 1912. Т. XV. С. 62—89.
  • 4. Глушко М. Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї волинської губернії»? Народознавчі зошити. 2011. № 1. С. 28—42.
  • 5. Галайчук В. Народний календар Березнівщини в обрядах, звичаях та фольклорі. Народознавчі зошити. 2019. № 4. С. 951—1000.
  • 6. Галайчук В. Народний календар Зарічненщини в обрядах, звичаях та фольклорі. Наукові зошити історичного факультету Львівського університету. Львів, 2012—2013. Вип. 13—14. С. 43—83.
  • 7. Галайчук В., Ципишев С. Народний календар Любешівщини в обрядах, звичаях та фольклорі. Народознавчі зошити. 2020. № 6. С. 1454—1483.
  • 8. Толстая С.М. Полесский народный календарь. Москва: Индрик, 2005. 600 с.
  • 9. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 5: Поховально-поминальні звичаї та обряди. Голов. ред. Ганна Скрипник; укл. Олена Таран, Юлія Буй­ських, Олена Щербак. Київ: Вид-во ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2020. 464 с.
  • 10. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6: Календарна обрядовість. Голов. ред. Ганна Скрипник; укл. Галина Бондаренко, Марина Курінна. Київ: Вид-во ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2016. 400 с.
  • 11. Артюх Л.Ф. Українська народна кулінарія (Істо­рико-етнографічне дослідження). Київ: Наукова дум­ка, 1977. 156 с.
  • 12. Артюх Л. Коливо. Українська минувшина. Ілюстрований етнографічний довідник. 2-е видання. Київ: Либідь, 1994. С. 105.
  • 13. Артюх Л. Кутя. Українська минувшина. Ілюстро­ваний етнографічний довідник. 2-е видання. Київ: Либідь, 1994. С. 106.
  • 14. Артюх Л. Ареальна характеристика поминального хліба на українському Поліссі. Проблеми сучасної ареології. За ред. П. Гриценка. Київ, 1994. С. 318—323.
  • 15. Конобродська В. Поліський поховальний і поминаль­ні обряди. Етнолінгвістичні студії. Житомир: Полісся, 2007. Т. І. 356 с.
  • 16. Курочкін О. Календарні звичаї та обряди. Українці: історико-етнографічна монографія: у 2 кн. Опішне: Українське народознавство, 1999. Кн. 2. С. 297—332.
  • 17. Ульяновська С. Поховально-поминальна обрядовість. Українці: історико-етнографічна монографія: у 2 кн. Опішне: Українське народознавство, 1999. Кн. 2. С. 333—344.
  • 18. Валенцова М.М. Кутья, коливо, канун. Славянские древности: этнолингвистический словарь. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка). С. 69—71.
  • 19. Ковальчук Н. Сучасні тенденції трансформаційних процесів у календарній звичаєво-обрядовій культурі поліщуків (за польовими етнографічними матеріалами Рівненського Полісся). Матеріали до української етнології. Київ, 2010. Вип. 9 (12). С. 312—318.
  • 20. Савка М. Сільськогосподарські мотиви в зимовій обрядовості українців Волині (за матеріалами Горохівського району Волинської області). Народознавчі зошити. 2012. № 5. С. 839—844.
  • 21. Гілевич І. Польові етнографічні дослідження Полісся України (друга половина ХХ — початок ХХІ ст.): автореф. дис. канд. іст. наук: 07.00.05. — етнологія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2012. 20 с.
  • 22. Глушко М. Середнє Полісся у системі етнографічного районування України: локалізація, межі (за матеріалами наукових досліджень другої половини ХХ — початку ХХІ ст.). Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 2008. Вип. 43. С. 15—33.
  • 23. Кутя. Етимологічний словник української мови. У 7-ми т. Київ: Наукова думка, 1989. Т. 3: Кора — М. С. 163.
  • 24. Аркушин Г. Словник західнополіських говірок. У 2-х т. Луцьк: Ред.-вид. відділ «Вежа» ЛДУ ім. Лесі Українки, 2000. Т. 1: А—Н. XXIV + 353 c.
  • 25. Конопка В. Волинський «народний календар» (на матеріалах із сс. Вільгір та Колесники Гощанського району Рівненської області). Народознавчі зошити. 2014. № 2. С. 392—402.
  • 26. Коливо. Етимологічний словник української мови. У 7-ми т. Київ: Наукова думка, 1985. Т. 2: Д — Коп­ці. С. 511.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »