« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 183—191

УДК 94-054.7(100)”1944/1945″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.183

ВІД ЯЛТИНСЬКИХ УГОД ДО ВІДМОВИ ВІД ПРИМУСОВОЇ РЕПАТРІАЦІЇ: ЕВОЛЮЦІЯ ЗАХІДНОЇ ВІЗІЇ ЩОДО РАДЯНСЬКИХ ПЕРЕМІЩЕНИХ ОСІБ (1944—1945 РОКИ)

НАУМЕНКО Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8433-4088;
  • PhD student, department of Modern and Contemporary History,
  • Ivan Franko National University of Lviv,
  • 1, Universytetska str., 790000, Lviv, Ukraine,
  • Contacts: e-mail: naumenko95naumenko@icloud.com

Анотація. Розглядаються репатріаційні угоди між західними країнами, головним чином США та Великою Британією, з одного боку, та СРСР — з іншого. З часом західні демократії, не бажаючи брати безпосередньої участі у примусовому переміщенні радянських переміщених осіб, призупинили масову репатріацію, вбачаючи в ній порушення захисту прав і свобод тих, хто цього її не бажав, і таким чином припинили виконання ялтинських угод, які мали на меті повернути абсолютно всіх. Отже, усвідомлюючи, що на європейській території залишилася велика кількість переміщених осіб — громадян СРСР, керівництво країн Заходу спочатку намагалося примусово повернути репатріантів за допомогою військових, проте, спостерігаючи запеклий опір місцевих командирів, згодом тактику було змінена, і репатріантам-відмовникам надавалася всіляка підтримка та допомога в уникненні примусового повернення.

Метою дослідження є аналіз еволюції поглядів політичних кіл США та Великої Британії щодо примусової репатріації радянських переміщених осіб, а також реакції СРСР на дії колишніх союзників.

Проблема переміщених осіб та біженців є доволі актуальною в сучасному світі. Насамперед, це стосується країн Близького Сходу, які є локальними центрами бойових дій. Починаючи з XXI ст., уряд США зіткнувся з подібною проблемою, оскільки неконтрольований потік біженців з Мексики викликав значне занепокоєння Білого дому. Зазначимо, що певним чином ця тема стосується й недавніх подій, пов’язаних із ситуацією навколо Афганістану, який став новим джерелом біженців. Актуальність статті полягає в узагальненні історичного досвіду та правомірному розв’язанні таких проблем у ХХІ ст.

В історіографії окреслена проблема частково розглядалося зарубіжними дослідниками, зокрема Донною Дісмускес, яка описує військовий опір Великої Британії та США проти примусової репатріації; Ніколаса Беттела та Миколи Толстого, які подекуди ілюструють перехід від примусу до діалогу з радянськими репатріантами. Із джерельних матеріалів можна згадати збірники документів за редакцією істориків Пола Кола, Мері Керрол та Гудріча Ліланда, які відображають зміни в репатріаційній політиці США та Великої Британії.

Методологічною засадою роботиє приципи історизму, а також застосування методів аналізу, синтезу, узагальнення та порівняння.

Ключові слова: переміщені особи, примусова репатріація, Друга світова війна, країни Заходу, СРСР.

Надійшла 12.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Elliott M.R. Pawns of Yalta. Illinois: University of Illinois Press, 1982. 489 p. URL: https://ua1lib.org/book/5544222/f05cb1. (Дата звернення 15.10.2021).
  • 2. Tolstoy N. The Secret Betrayal. New York: Charles Scribner’s Sons, 1977. 182 p.
  • 3. Bailey R.H. Prisoners of War. Chicago: Hardcover, 1981. 208 p. URL: https://www.worldcat.org/title/prisoners-of- war/oclc/7672216 (Дата звернення 22.10.2021).
  • 4. Verovšek P.J. Screening Migrants in the Early Cold War: The Geopolitics of American Immigration Policy. No 20 (4). Sheffield: Journal of Cold War Studies, 2016. 38 p. URL:
  • https://eprints.whiterose.ac.uk/110058/2/Verovsek%20JCWS%20final%20updated%20manuscript%20%281%29.pdf. (Дата звернення 5.10.2021).
  • 5. Bethell N. The Last Secret. New York: Basic Books. 1974. 287 p. URL: https://www.worldcat.org/title/last-secret-the-
  • delivery-to-stalin-of-over-two-million-russians-by-britain-and-the-united-sates/oclc/ 717462931?loc=. (Дата звернення 28.10.2021).
  • 6. Cole P. POW/MIA Issues: World War II and the Early Cold War. Vol. 2. Santa Monica: National Defense Research Institute, 1994. 196 p. URL: https://www.rand.org/content/dam/rand/pubs/monograph_reports/2006/MR351.2.pdf. (Дата
  • звернення 27.10.2021).
  • 7. Carroll M.J., Leland G.M. Documents on American Foreign Relations (1944—1947). Vol. V. New York: World Peace Foundation. 1500 p.
  • 8. Dismukes D.E. The Forced Repatriation of Soviet Citizens: A Study in Military Obedience. Monterey: Naval Postgraduate School, 1996. 158 p. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/36701975.pdf. (Дата звернення 12.11.2021).
  • 9. Buhite R.D. Decisions at Yalta: An Appraisal of Summit Diplomacy. Delaware: Rowman& Littlefield Publishers, 1986. 147 p. URL: https://www.worldcat.org/title/decisions-at-yalta-an-appraisal-of-summit-diplomacy/oclc/470429161?referer=di&ht=edition. (Дата звернення 11.10.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »