« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 243—251

УДК 398.81(477)”2019″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.243

«БАТЬКО НАШ — БАНДЕРА»: ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ФЕНОМЕН ПОПУЛЯРНОСТІ ПІСНІ

ХАРЧИШИН Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. У статті із фольклористичного погляду розглядаються передумови виникнення сучасної популярної пісні «Батько наш — Бандера». На основі наявних народнопісенних зразків простежується, як еволюціонував образ Степана Бандери від часу його появи в усній традиції (друга половина 1930-х рр.) до сьогодні та коли набув символічного значення «батька». Проаналізовано текст цієї пісні та висловлено міркування щодо причин її небувалої популярності.

Об’єктом дослідження є народнопоетичний образ Степана Бандери у фольклорі, предметом — символічні значення цього образу в пісні «Батько наш — Бандера».

Джерельною базою дослідження стали друковані зразки повстанського фольклору, власні польові матеріали, зібрані під час експедицій 2018—2021 рр. спільно з колегою Надією Пастух, фоно- та відеозаписи, викладені в інтернеті.

Ключові слова: Степан Бандера, «Батько наш — Бандера», повстанські пісні, символ, популярність, традиція, мотив, образ.

Надійшла 4.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Інститут народознавства НАН Ук­раїни, 2003. 581 с.
  • 2. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 566 с.
  • 3. Луньо Є. Яворівщина про Степана Бандеру. Провідник ОУН у пісенному фольклорі. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 3239.
  • 4. Луньо Є. Бандера Степан Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. С. 3738.
  • 5. Пісні УПА. Зібрав і зредаг. З. Лавришин.Торонто; Львів: Літопис УПА. № 25. 19961997. 555 c.
  • 6. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Записала і впорядк. О. Харчишин. Нотні транскрипції В. Коваля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 352 с.
  • 7. Харчишин О. Новочасні зміни у колядковому репертуарі з Львівщини. Народна творчість та етнографія. 1997. № 1. С. 2932.
  • 8. Магас Г. Кореляція релігійних та повстанських мотивів у колядках і щедрівках зі Стрийщини. Міфологія і фольклор. 2013. № 2—3. С. 5460.
  • 9. Повстанські коляди. Пісні зібрані у Західному Поділлі. Упоряд. Р. Крамар. Тернопіль, 1995. 48 с.
  • 10. Співаник Лісової школи. Пластові пісні. Упоряд. Б. Яцун. Львів, 1995. 86 с.
  • 11. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова. Трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 368 с.
  • 12. Черемшина. Наше. Тексти пісень. URL: https://nashe.com.ua/song/2661 (дата звернення: 20.12. 2021).
  • 13. Знов Бандери голос чути в лісі. URL: https://vk.com/join?act=fb_start&z=photo-82635462_422100262%2Fwall-82635462_15249 (дата звернення: 20.12.2021).
  • 14. Невідома галицька пісня про бандерівців. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?app=desktop& v=TiXdZARR2_A (дата звернення: 20.12.2021).
  • 15. Орест Лютий Степану Бандері. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v0ytbmO9lFw (дата звернення: 20.12.2021).
  • 16. Ми — хлопці з Бандерштадту. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/640050.html (дата звер­нення: 20.12.2021).
  • 17. Бандерштат. URL: http://bandershtat.org.ua/inter­view-with-organizers/ (дата звернення: 20.12.2021).
  • 18. Харчишин О. Пісні повстанської тематики в моло­діжно-студентському репертуарі: традиційне і нове. Визвольний шлях. 2006. Кн. 11 (704).С. 7078.
  • 19. Співаник студентського братства. Львів, 2009. 270 с.
  • 20. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (Період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 21. Жовто-блакитні наші прапори (FDSK). YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8NntfHX­D­BqE (дата звернення: 26.12.2021).
  • 22. 10.05.14. Фанаты «Днепра»: «Бандера, Бандера папа, в жопу в…ли Путина-кацапа». YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=PaDzT0qzbmc (дата звернення: 20.12.2021).
  • 23. Пісня ультрас в армії — Батько Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=EaiBGa-mIWM (дата звернення: 20.12.2021).
  • 24. Батько наш — Бандера, Україна — мати. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/8387116.html (дата звернення: 20.12.2021).
  • 25. Батько наш Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xSSbneF6JsU (дата звернення: 20.12.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »