« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 243—251

УДК 398.81(477)”2019″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.243

«БАТЬКО НАШ — БАНДЕРА»: ПЕРЕДУМОВИ ВИНИКНЕННЯ ТА ФЕНОМЕН ПОПУЛЯРНОСТІ ПІСНІ

ХАРЧИШИН Ольга

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-9379-8300
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: okharchyshyn@gmail.com

Анотація. У статті із фольклористичного погляду розглядаються передумови виникнення сучасної популярної пісні «Батько наш — Бандера». На основі наявних народнопісенних зразків простежується, як еволюціонував образ Степана Бандери від часу його появи в усній традиції (друга половина 1930-х рр.) до сьогодні та коли набув символічного значення «батька». Проаналізовано текст цієї пісні та висловлено міркування щодо причин її небувалої популярності.

Об’єктом дослідження є народнопоетичний образ Степана Бандери у фольклорі, предметом — символічні значення цього образу в пісні «Батько наш — Бандера».

Джерельною базою дослідження стали друковані зразки повстанського фольклору, власні польові матеріали, зібрані під час експедицій 2018—2021 рр. спільно з колегою Надією Пастух, фоно- та відеозаписи, викладені в інтернеті.

Ключові слова: Степан Бандера, «Батько наш — Бандера», повстанські пісні, символ, популярність, традиція, мотив, образ.

Надійшла 4.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000-х років (історико-фольклористичне дослідження). Львів: Інститут народознавства НАН Ук­раїни, 2003. 581 с.
  • 2. Степан Бандера та його родина в народних піснях, переказах та спогадах. Записи та упоряд. Григорія Дем’яна. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2006. 566 с.
  • 3. Луньо Є. Яворівщина про Степана Бандеру. Провідник ОУН у пісенному фольклорі. Народознавчі зошити. 1999. № 1. С. 3239.
  • 4. Луньо Є. Бандера Степан Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. С. 3738.
  • 5. Пісні УПА. Зібрав і зредаг. З. Лавришин.Торонто; Львів: Літопис УПА. № 25. 19961997. 555 c.
  • 6. Народна пісенність підльвівської Звенигородщини. Записала і впорядк. О. Харчишин. Нотні транскрипції В. Коваля. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2005. 352 с.
  • 7. Харчишин О. Новочасні зміни у колядковому репертуарі з Львівщини. Народна творчість та етнографія. 1997. № 1. С. 2932.
  • 8. Магас Г. Кореляція релігійних та повстанських мотивів у колядках і щедрівках зі Стрийщини. Міфологія і фольклор. 2013. № 2—3. С. 5460.
  • 9. Повстанські коляди. Пісні зібрані у Західному Поділлі. Упоряд. Р. Крамар. Тернопіль, 1995. 48 с.
  • 10. Співаник Лісової школи. Пластові пісні. Упоряд. Б. Яцун. Львів, 1995. 86 с.
  • 11. Харчишин О. Український пісенний фольклор в етнокультурі Львова. Трансформаційні процеси, міжкультурні пограниччя. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2011. 368 с.
  • 12. Черемшина. Наше. Тексти пісень. URL: https://nashe.com.ua/song/2661 (дата звернення: 20.12. 2021).
  • 13. Знов Бандери голос чути в лісі. URL: https://vk.com/join?act=fb_start&z=photo-82635462_422100262%2Fwall-82635462_15249 (дата звернення: 20.12.2021).
  • 14. Невідома галицька пісня про бандерівців. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?app=desktop& v=TiXdZARR2_A (дата звернення: 20.12.2021).
  • 15. Орест Лютий Степану Бандері. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=v0ytbmO9lFw (дата звернення: 20.12.2021).
  • 16. Ми — хлопці з Бандерштадту. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/640050.html (дата звер­нення: 20.12.2021).
  • 17. Бандерштат. URL: http://bandershtat.org.ua/inter­view-with-organizers/ (дата звернення: 20.12.2021).
  • 18. Харчишин О. Пісні повстанської тематики в моло­діжно-студентському репертуарі: традиційне і нове. Визвольний шлях. 2006. Кн. 11 (704).С. 7078.
  • 19. Співаник студентського братства. Львів, 2009. 270 с.
  • 20. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (Період Першої та Другої світових воєн). Львів, 2018. 728 с.
  • 21. Жовто-блакитні наші прапори (FDSK). YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=8NntfHX­D­BqE (дата звернення: 26.12.2021).
  • 22. 10.05.14. Фанаты «Днепра»: «Бандера, Бандера папа, в жопу в…ли Путина-кацапа». YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=PaDzT0qzbmc (дата звернення: 20.12.2021).
  • 23. Пісня ультрас в армії — Батько Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=EaiBGa-mIWM (дата звернення: 20.12.2021).
  • 24. Батько наш — Бандера, Україна — мати. Українські пісні. URL: https://www.pisni.org.ua/songs/8387116.html (дата звернення: 20.12.2021).
  • 25. Батько наш Бандера. YouTube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=xSSbneF6JsU (дата звернення: 20.12.2021).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »