« 2022. № 1 (163)

Народознавчі зошити. 2022. № 1 (163). С. 50—56

УДК 069:061.23(=161.2:438)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.01.050

МУЗЕЙ ТОВАРИСТВА «ЛЕМКІВЩИНА» В СЯНОЦІ: ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ

КОЗАКЕВИЧ Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8742-4337
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: kozakevych.olena@gmail.com

Анотація. Проаналізовані особливості створення музею «Лемківщина» в Сяноці на поч. 1930-х років. Окреслено передумови заснування інституції на тлі соціокультурних чинників та ключові напрямки її функціонування у контексті діяльності українського музейництва.

Актуальність наукової розвідки зумовлена необхідністю дослідження музею Товариства «Лемківщина» як одного з активних осередків збереження лемківської та української мистецької спадщини, зокрема у міжвоєнний період.

Новизна публікації — введення у науковий обіг архівних матеріалів, які передають тогочасну атмосферу громадсько-культурного життя, що нуртувало довкола заснування музею та сподвижницької праці його ідейних натхненників.

Мета статті — розглянути шляхи та соціокультурне тло формування музею «Лемківщина».

Об’єкт дослідження — причинки до створення та діяльності музею «Лемківщина», предмет — розвиток укра­їнських музеїв у 1930-ті рр. та збереження культурної спадщини.

Джерельна база — літературні, архівні документи, звіти, періодика, фотоматеріали з фондів музейних і науково-дослідних інституцій України та Польщі.

Методологічною основою статті є принцип історизму.

Ключові слова: Музей Товариства «Лемківщина», Лев Ґец, музейництво, колекції, лемківське мистецтво, народне мистецтво, українська культурна спадщина.

Надійшла 11.01.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сидор О. Про музей «Лемківщина» в Сяноці (скорочений варіант). Ватра. 2012. № 1 (76). Рік ХІ. С. 4—7.
  • 2. Сидор О. Музей «Лемківщина» в Сяноці. Пам’ятки України. Київ, 1995. № 3. С. 2—18.
  • 3. Козицький А. Українські краєзнавчі музеї Галичини в міжвоєнний період. Вісник Львівського університету. Серія історична. Львів, 1999. Вип. 34. С. 467—477.
  • 4. Надопта А. Роль громадських, наукових організацій та церкви у формуванні та становленні українського етнографічного музейництва Галичини кінця ХІХ — 30-х рр. ХХ ст. Народознавчі зошити. Львів, 2012. № 4 (106). С. 758—774.
  • 5. Надопта А. Кілька штрихів до діяльності товариства та музею «Лемківщина» у Сяноці. Лемківський календар на 2013 рік. 2012. С. 69—75.
  • 6. Микитюк І. Мистецький шлях Лева Ґеца. Вісник Львівської національної академії мистецтв. Львів, 2017. Вип. 31. С. 174—181.
  • 7. Гах І. Олівець і уголь жили в його руках. URL: http://zbruc.eu/node/47215. Дата звернення: 12.03.2019.
  • 8. Гах І. Лев Ґец і його «Лемківщина»: 1925—1939 рр. URL: https://zbruc.eu/node/103129. Дата звернення: 4.07.2021.
  • 9. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Akta Muzeum Łemkiwszczyna» w Sanoku z lat 1931—1939, Музей «Лемківщина» у Сяноці. Секретар. No 372.
  • 10. Archiwum Muzeum Historycznego w Sanoku (Archiwum MHS). Спис документів. No 323.
  • 11. Romaniak А. Sanok — fotografie archiwalne. Samorząd, oświata, organizacje, instytucje. Sanok, 2018.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »