« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 417—440

УДК [[801.81:398.22]:[314.745.25:[332.2:81’37]]](477)”194/196″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.417

«ЗЕМЛЯ ДЛЯ НЬОГО БУЛА ПОНАД ВСЕ»: КОНЦЕПТ ЗЕМЛІ В ОПОВІДАННЯХ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У 40—60 рр. ХХ ст.

ПАСТУХ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. На матеріалі фольклорних оповідань про втрату землі внаслідок примусових переселень українців у 40—60-х рр. ХХ ст. здійснено аналіз концепту «земля». Дослідження оперте на власні записи фольклору, які було зафіксовано спільно з колегою О. Харчишин у Заставнівському р-ні Чернівецької області (2018 р.), Надвірнянському р-ні Івано-Франківської області (2019 р.) та в Старосамбірському р-ні Львівської області (2021 р.) і які зберігаються в Архіві ІН НАН України; на записи О. Кузьменко та І. Коваль-Фучило, які є в особистих архівах збирачок, а також на фіксації Є. Луня, подані у його збірниках спогадів про повстанський рух на Яворівщині. Актуальність статті зумовлена потребою з’ясувати та осмислити нові значення й мотивні об’єктивізації фольклорного концепту «земля» у ХХ ст., позаяк вони й досі залишаються на периферії наукових горизонтів через часову близькість та формально-змістову нестрункість того матеріалу, у якому такі значення фігурують. Об’єктом дослідження є фольклорні оповідання про примусове виселення українців із їхніх домівок у 40—60-х роках ХХ століття та вивезення в Сибір, Урал, Казахстан і в інші віддалені райони СРСР, а предметом  — концепт «земля» та фольклорні мотиви й сюжети, у яких він фігурує. Мета цієї статті – висвітлити лексико-семантичне поле концепту «земля», його компонентний склад, тяглість традиції та динаміку смислового наповнення на матеріалі фольклорних оповідань про переселення українців у 40—60-х рр. ХХ ст.

Ключові слова: переселення українців, концепт землі, фольклорне оповідання, спецпоселення, Українська повстанська армія (УПА), бандерівці.

Надійшла 20.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Загадки. Упоряд., вступ. ст. та прим. І.П. Березовського. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. 511 с.
  • 2. Франко І.Я. Влада землі в сучасному романі. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976—1986. Т. 28: Літературно-критичні праці (1897—1892). 1980. С. 176—195.
  • 3. Булашев  Г.О. Український народ у своїх легендах, ре­лігійних поглядах та віруваннях. Київ: Довіра, 1992. 414 с.
  • 4. Панєкіна Т.І. Концепт земля в українських прислів’ях та приказках. Записки з українського мовознавства. 2000. Вип. 9. С. 99—108.
  • 5. Шурко Л.Т. Образ землі в українському та світовому героїчному епосі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.07 «фольклористика». Київ, 2001. 18 с.
  • 6. Снігірьова Л. Символи «вода», «вогонь», «вітер», «земля» в українських народних історичних піснях XV — початку XVIII ст. Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. пр. Київ, 2012. Вип. 36. С. 263—272.
  • 7. Огар А. Вербалізація концепту війна в сучасному художньому дискурсі. Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць. Дрогобич: Посвіт, 2019. С. 38—47.
  • 8. Халюк Л. Усні народні оповідання українців переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Кузьменко О. Семантика просторових образів в українському фольклорі ХХ ст. (концепт «Втрачений дім»). Българська украинистика. Брой 6. София, 2016. С. 72—80.
  • 11. Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Јemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, wspуіczesnoњж, kultura materialna i duchowa. Т. 6. Sіupsk, 2016. С. 147—158.
  • 12. Качмар М. Депортація українців з Закерзоння у 1944—1945 роках: до і після (на матеріалах села Тулиголове Городоцького району Львівської області. Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 573—584.
  • 13. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учас­ників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 544 с.
  • 14. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 15. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с.
  • 16. Слюніна О.В. Архетипний концепт земля в лінгвокультурологічному аспекті. Наукові записки (Національного університету «Острозька академія»). Серія: Філологічна. 2012. Вип. 24. С. 266—269.
  • 17. Кумлик Р. Гуцульські співанки. Упоряд. В. Нагірняк; ред. Л. Звенигородська. Чернівці: Друк Арт, 2015. 215 с.
  • 18. Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова. Київ, 2012. 792 с.
  • 19. Костомаров Н.И. Легенда о кровосмесителе. Исторические монографии и исследования. Санкт-Петербург: Общественная польза, 1863. Т. 1. С. 329—258.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »