« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 417—440

УДК [[801.81:398.22]:[314.745.25:[332.2:81’37]]](477)”194/196″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.417

«ЗЕМЛЯ ДЛЯ НЬОГО БУЛА ПОНАД ВСЕ»: КОНЦЕПТ ЗЕМЛІ В ОПОВІДАННЯХ ПРО ПЕРЕСЕЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ У 40—60 рр. ХХ ст.

ПАСТУХ Надія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7703-5541
  • кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: npastukh@gmail.com

Анотація. На матеріалі фольклорних оповідань про втрату землі внаслідок примусових переселень українців у 40—60-х рр. ХХ ст. здійснено аналіз концепту «земля». Дослідження оперте на власні записи фольклору, які було зафіксовано спільно з колегою О. Харчишин у Заставнівському р-ні Чернівецької області (2018 р.), Надвірнянському р-ні Івано-Франківської області (2019 р.) та в Старосамбірському р-ні Львівської області (2021 р.) і які зберігаються в Архіві ІН НАН України; на записи О. Кузьменко та І. Коваль-Фучило, які є в особистих архівах збирачок, а також на фіксації Є. Луня, подані у його збірниках спогадів про повстанський рух на Яворівщині. Актуальність статті зумовлена потребою з’ясувати та осмислити нові значення й мотивні об’єктивізації фольклорного концепту «земля» у ХХ ст., позаяк вони й досі залишаються на периферії наукових горизонтів через часову близькість та формально-змістову нестрункість того матеріалу, у якому такі значення фігурують. Об’єктом дослідження є фольклорні оповідання про примусове виселення українців із їхніх домівок у 40—60-х роках ХХ століття та вивезення в Сибір, Урал, Казахстан і в інші віддалені райони СРСР, а предметом  — концепт «земля» та фольклорні мотиви й сюжети, у яких він фігурує. Мета цієї статті – висвітлити лексико-семантичне поле концепту «земля», його компонентний склад, тяглість традиції та динаміку смислового наповнення на матеріалі фольклорних оповідань про переселення українців у 40—60-х рр. ХХ ст.

Ключові слова: переселення українців, концепт землі, фольклорне оповідання, спецпоселення, Українська повстанська армія (УПА), бандерівці.

Надійшла 20.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Загадки. Упоряд., вступ. ст. та прим. І.П. Березовського. Київ: Вид-во АН УРСР, 1962. 511 с.
  • 2. Франко І.Я. Влада землі в сучасному романі. Зібрання творів: у 50 т. Київ: Наукова думка, 1976—1986. Т. 28: Літературно-критичні праці (1897—1892). 1980. С. 176—195.
  • 3. Булашев  Г.О. Український народ у своїх легендах, ре­лігійних поглядах та віруваннях. Київ: Довіра, 1992. 414 с.
  • 4. Панєкіна Т.І. Концепт земля в українських прислів’ях та приказках. Записки з українського мовознавства. 2000. Вип. 9. С. 99—108.
  • 5. Шурко Л.Т. Образ землі в українському та світовому героїчному епосі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.01.07 «фольклористика». Київ, 2001. 18 с.
  • 6. Снігірьова Л. Символи «вода», «вогонь», «вітер», «земля» в українських народних історичних піснях XV — початку XVIII ст. Література. Фольклор. Проблеми поетики: зб. наук. пр. Київ, 2012. Вип. 36. С. 263—272.
  • 7. Огар А. Вербалізація концепту війна в сучасному художньому дискурсі. Рідне слово в етнокультурному вимірі: зб. наук. праць. Дрогобич: Посвіт, 2019. С. 38—47.
  • 8. Халюк Л. Усні народні оповідання українців переселенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Надсяння: жанрово-тематична специфіка, художні особливості. Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, 2013. 202 с.
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Кузьменко О. Семантика просторових образів в українському фольклорі ХХ ст. (концепт «Втрачений дім»). Българська украинистика. Брой 6. София, 2016. С. 72—80.
  • 11. Коваль-Фучило І. Концепт дому в оповідях про примусове переселення. Јemkowie, Bojkowie, Rusini: historia, wspуіczesnoњж, kultura materialna i duchowa. Т. 6. Sіupsk, 2016. С. 147—158.
  • 12. Качмар М. Депортація українців з Закерзоння у 1944—1945 роках: до і після (на матеріалах села Тулиголове Городоцького району Львівської області. Народознавчі зошити. 2020. № 3 (153). С. 573—584.
  • 13. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учас­ників та очевидців. Записав і упоряд. Євген Луньо. Т. 1. Наконечне Перше. Наконечне Друге. Друге вид. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2017. 544 с.
  • 14. Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав і упорядкував Євген Луньо. Т. 2. Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 c.
  • 15. Повстанська боротьба у розповідях учасників та очевидців. Записав та упорядкував Євген Луньо. Технічне упорядкування — Петро Луньо та Леся Дуда. Т. 3. Бунів, Іваники, Калинівка, Поруденко, Наконечне Перше, Наконечне Друге. Львів; Дрогобич: Коло, 2021. 760 с.
  • 16. Слюніна О.В. Архетипний концепт земля в лінгвокультурологічному аспекті. Наукові записки (Національного університету «Острозька академія»). Серія: Філологічна. 2012. Вип. 24. С. 266—269.
  • 17. Кумлик Р. Гуцульські співанки. Упоряд. В. Нагірняк; ред. Л. Звенигородська. Чернівці: Друк Арт, 2015. 215 с.
  • 18. Голосіння. Упоряд. І. Коваль-Фучило; наук. ред. Л. Іваннікова. Київ, 2012. 792 с.
  • 19. Костомаров Н.И. Легенда о кровосмесителе. Исторические монографии и исследования. Санкт-Петербург: Общественная польза, 1863. Т. 1. С. 329—258.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »