« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 401—416

УДК 398.81(477.83-2):[94:329.17(477)”19″]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.401

СИМПАТИКИ ПІДПІЛЛЯ У НУРТІ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ: МОТИВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ОПОРУ ТА «ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ»

КРАВЦОВА Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481
  • кандидатка філологічних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. Народна проза про життя цивільного населення Галичини під час та після Другої світової війни включає кілька циклів. Ключові теми, які розглядаються в межах пропонованої статті: співпраця з підпіллям та масові депортації. В таких текстах зафіксовані приклади допомоги підпільникам, локальних проявів і вислідів боротьби мирних громадян з окупантами, засвідчена роль народної підтримки УПА, місце та значення особистості симпатика ОУН і УПА в контексті національно-визвольних змагань середини XX ст. Подібні оповідання та перекази ще не виступали об’єктом ґрунтовного дослідження у фольклористиці. Тому їх фольклористичне опрацювання є на сьогодні актуальним.

Авторка ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність відповідних прозових зразків, записаних на теренах Стрийського району, в першу чергу — їх поетичної системи.

Об’єктом дослідження є тексти оповідань та переказів, предметом — їх структура та поетика. Основну увагу звернено на мотиви та фольклорні константи, які є типовими для текстів усної народної творчості.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також порівняльно-історичний, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: фольклорна проза, поетика, мотив, образ, депортація.

Надійшла 9.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-пере­селенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Над­сяння: жанрово-тематичнан специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 208 с.
  • 2. Вахніна Л. Фольклор українців Польщі (феномен Північного Підляшшя). Київські полоністичні студії. Київ, 2011. Т. XVIII. С. 508—511.
  • 3. Кирчів Р. Вивчення фольклору Холмщини і Підляшшя. Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті. Львів: ІН НАН України, 2002. С. 263—294.
  • 4. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210—220.
  • 5. Павлів Ю. Образ «малої вітчизни» в історичній пам’яті переселенців із Холмщини та Лемківщини. Україна — Польща: історична спадщина й суспільна свідомість. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015. Вип. 8. C. 163—179.
  • 6. Качмар М. Депортація українців з Закерзоння у 1944—1945 роках: до і після (на матеріалах села Тулиголове Городецького району Львівської області). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2020. № 3. С. 573—584.
  • 7. Чікало О. Пісні-хроніки XX ст.: фольклорна хроніка арештів та депортацій. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2013. № 1. С. 40—44.
  • 8. Кравцова Г. Пісні-хроніки періоду національно-виз­вольних змагань XX ст.: теми, мотиви, образи (на матеріалах, зібраних у Стрийському районі). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2019. № 5. С. 1191—1199.
  • 9. Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917— 1991 років. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n105
  • 10. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії. Депортації. Західні землі Українии кінця 30-х — поч. 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. За ред. Ю. Сливки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1996. Т. 1. С. 5—26.
  • 11. Бажан О., Стасюк О., Першина Т. Депортації. ЕСУ. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=26038.
  • 12. Луньо Є. Повстанський героїчний епос і актуальні питання сучасного державотворення. Яворівщина в повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Зап. і упорядкував Євген Луньо. Яворів; Львів, 2015. Т. 2. С. 3—20.
  • 13. Гінда О. Концепт «мати» в заробітчанських піснях і поезіях родинної проблематики. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. С. 231—254.
  • 14. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: ІН НАН України, 2018. 728 с.
  • 15. Кузьменко О. Фольклорні знаки воєнного буття у тріаді концептів «воля» — «неволя» — «доля». Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2018. № 1. С. 125—137.
  • 16. Чікало О. Народний герой у фольклорних наративах середини ХХ століття: семантичний та поетичний аспекти. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті : збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2020. С. 161—166.
  • 17. Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Укр. письменник, 2014. 360 с.
  • 18. Коваль Г. Колір як ознака образотворення в кален­дарно-обрядовй поезії. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2014. № 4. С. 733—740.
  • 19. Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2012. № 5. С. 890—907.
  • 20. Коваль-Фучило І. Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення Народна творчість та етнологія. Київ, 2021. № 2. С. 87—97.
  • 21. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ, 2006. 703 с.
  • 22. Мойсеїв І. Рідна хата — категорія української духовности. Сучасність. 1993. № 7. С. 130—146.
  • 23. Лівінська О. До свого дому не пізно й опівночі, або архетип в українській художній літературі. Мультиверсум. Філософський альманах. Київ: Центр духовної культури, 2004. № 44. URL: http://www.filosof.com.ua/Jornel /M_44/ Livinska.htm.
  • 24. Веронська Т. Люди, з яких мали виселити Україну. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/liudi-z-iakikh-mali-viseliti-ukrayinu/.
  • 25. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори XX ст. в Україні. Львів, 2017. 440 с.
  • 26. Яворівщина у повстанській боротьбі: Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Є. Луньо. Львів: Літопис, 2005. Т. 1: Наконечне Перше. Наконечне Друге. 576 с.
  • 27. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років: істор.-фольклорист. дослідження. Ки­їв: Українська видавнича спілка; Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 584 с.
  • 28. Голубець О. Я втекла від Німеччини, та не втекла від Сибіру» (оповідання-спогади Урбанович Анни, уро­дженки Космача Косівського району Іва­но-Франківської області. Національна пам’ять (на вшанування жертв тоталітаризму). Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2019. Вип. III. С. 21—27.
  • 29. Кісь О. Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність. Україна модерна. URL: https://uamoderna.com/md/kis-women-holodomor.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »