« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 401—416

УДК 398.81(477.83-2):[94:329.17(477)”19″]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.401

СИМПАТИКИ ПІДПІЛЛЯ У НУРТІ ВИЗВОЛЬНИХ ЗМАГАНЬ: МОТИВИ НАЦІОНАЛЬНОГО ОПОРУ ТА «ЧЕРВОНОГО ТЕРОРУ»

КРАВЦОВА Галина

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3774-1481
  • кандидатка філологічних наук,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ фольклористики,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: galynamagas@gmail.com

Анотація. Народна проза про життя цивільного населення Галичини під час та після Другої світової війни включає кілька циклів. Ключові теми, які розглядаються в межах пропонованої статті: співпраця з підпіллям та масові депортації. В таких текстах зафіксовані приклади допомоги підпільникам, локальних проявів і вислідів боротьби мирних громадян з окупантами, засвідчена роль народної підтримки УПА, місце та значення особистості симпатика ОУН і УПА в контексті національно-визвольних змагань середини XX ст. Подібні оповідання та перекази ще не виступали об’єктом ґрунтовного дослідження у фольклористиці. Тому їх фольклористичне опрацювання є на сьогодні актуальним.

Авторка ставить перед собою мету з’ясувати своєрідність відповідних прозових зразків, записаних на теренах Стрийського району, в першу чергу — їх поетичної системи.

Об’єктом дослідження є тексти оповідань та переказів, предметом — їх структура та поетика. Основну увагу звернено на мотиви та фольклорні константи, які є типовими для текстів усної народної творчості.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також порівняльно-історичний, типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: фольклорна проза, поетика, мотив, образ, депортація.

Надійшла 9.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Халюк Л. Усні народні оповідання українців-пере­селенців Лемківщини, Холмщини, Підляшшя та Над­сяння: жанрово-тематичнан специфіка, художні особливості. Київ, 2013. 208 с.
  • 2. Вахніна Л. Фольклор українців Польщі (феномен Північного Підляшшя). Київські полоністичні студії. Київ, 2011. Т. XVIII. С. 508—511.
  • 3. Кирчів Р. Вивчення фольклору Холмщини і Підляшшя. Із фольклорних регіонів України. Нариси й статті. Львів: ІН НАН України, 2002. С. 263—294.
  • 4. Кузьменко О. Концепт Батьківщина у парадигмі художніх образів простору в фольклорних новотворах про виселення (на матеріалі власних записів із Західної Бойківщини). Література. Фольклор. Проблеми поетики. Київ, 2010. Вип. 34. С. 210—220.
  • 5. Павлів Ю. Образ «малої вітчизни» в історичній пам’яті переселенців із Холмщини та Лемківщини. Україна — Польща: історична спадщина й суспільна свідомість. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2015. Вип. 8. C. 163—179.
  • 6. Качмар М. Депортація українців з Закерзоння у 1944—1945 роках: до і після (на матеріалах села Тулиголове Городецького району Львівської області). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2020. № 3. С. 573—584.
  • 7. Чікало О. Пісні-хроніки XX ст.: фольклорна хроніка арештів та депортацій. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2013. № 1. С. 40—44.
  • 8. Кравцова Г. Пісні-хроніки періоду національно-виз­вольних змагань XX ст.: теми, мотиви, образи (на матеріалах, зібраних у Стрийському районі). Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2019. № 5. С. 1191—1199.
  • 9. Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917— 1991 років. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/962-12#n105
  • 10. Сливка Ю. Витоки і наслідки національної трагедії. Депортації. Західні землі Українии кінця 30-х — поч. 50-х рр. Документи, матеріали, спогади. За ред. Ю. Сливки. Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 1996. Т. 1. С. 5—26.
  • 11. Бажан О., Стасюк О., Першина Т. Депортації. ЕСУ. URL: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=26038.
  • 12. Луньо Є. Повстанський героїчний епос і актуальні питання сучасного державотворення. Яворівщина в повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Зап. і упорядкував Євген Луньо. Яворів; Львів, 2015. Т. 2. С. 3—20.
  • 13. Гінда О. Концепт «мати» в заробітчанських піснях і поезіях родинної проблематики. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку XXI століття в контексті фольклорної традиції. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. С. 231—254.
  • 14. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн). Львів: ІН НАН України, 2018. 728 с.
  • 15. Кузьменко О. Фольклорні знаки воєнного буття у тріаді концептів «воля» — «неволя» — «доля». Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2018. № 1. С. 125—137.
  • 16. Чікало О. Народний герой у фольклорних наративах середини ХХ століття: семантичний та поетичний аспекти. Тоталітаризм як система знищення національної пам’яті : збірник наукових праць за матеріалами всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2020. С. 161—166.
  • 17. Мушкетик Л. Персонажі української народної казки. Київ: Укр. письменник, 2014. 360 с.
  • 18. Коваль Г. Колір як ознака образотворення в кален­дарно-обрядовй поезії. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2014. № 4. С. 733—740.
  • 19. Луньо Є. Культ рідної армії у повстанській епічній традиції Яворівщини. Народознавчі зошити. Львів: ІН НАН України, 2012. № 5. С. 890—907.
  • 20. Коваль-Фучило І. Мотив втраченого раю в оповідях про примусове переселення Народна творчість та етнологія. Київ, 2021. № 2. С. 87—97.
  • 21. Жайворонок В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. Київ, 2006. 703 с.
  • 22. Мойсеїв І. Рідна хата — категорія української духовности. Сучасність. 1993. № 7. С. 130—146.
  • 23. Лівінська О. До свого дому не пізно й опівночі, або архетип в українській художній літературі. Мультиверсум. Філософський альманах. Київ: Центр духовної культури, 2004. № 44. URL: http://www.filosof.com.ua/Jornel /M_44/ Livinska.htm.
  • 24. Веронська Т. Люди, з яких мали виселити Україну. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/liudi-z-iakikh-mali-viseliti-ukrayinu/.
  • 25. Сокіл В. Фольклорна проза про голодомори XX ст. в Україні. Львів, 2017. 440 с.
  • 26. Яворівщина у повстанській боротьбі: Розповіді учасників та очевидців. Записав і упоряд. Є. Луньо. Львів: Літопис, 2005. Т. 1: Наконечне Перше. Наконечне Друге. 576 с.
  • 27. Дем’ян Г. Українські повстанські пісні 1940—2000 років: істор.-фольклорист. дослідження. Ки­їв: Українська видавнича спілка; Львів: Галицька видавнича спілка, 2003. 584 с.
  • 28. Голубець О. Я втекла від Німеччини, та не втекла від Сибіру» (оповідання-спогади Урбанович Анни, уро­дженки Космача Косівського району Іва­но-Франківської області. Національна пам’ять (на вшанування жертв тоталітаризму). Львів: Друкарня Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, 2019. Вип. III. С. 21—27.
  • 29. Кісь О. Українські жінки в умовах Голодомору: безправність vs дієздатність. Україна модерна. URL: https://uamoderna.com/md/kis-women-holodomor.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »