« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 391—400

УДК 81’37:398.21(430)]:82-92

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.391

СТРУКТУРНІ ТА СЕМАНТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДЕЙ ПРО НІМЕЧЧИНУ ТА НІМЦІВ (НА МАТЕРІАЛІ НАРАТИВНИХ ІНТЕРВ’Ю)

СЛОБОДЯН Назарій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-6117-3958
  • магістр філології,
  • здобувач ступеня доктора філософії,
  • Тернопільський національний педагогічний університет
  • імені Володимира Гнатюка,
  • кафедра теорії і методики української та світової літератури,
  • вул. М. Кривоноса, 2, 46000, Тернопіль, Україна,
  • Контакти: e-mail: nazariy.sln@gmail.com

Наративні тексти стали предметом вивчення багатьох гуманітарних наук. Особливе місце серед них займає фольклористика, яка, взявши за об‘єкт усні оповідання, досліджує досвід колективного, що формувався під значним впливом суспільно-політичних подій. Хронологічні межі дослідження — ХХ — початок ХХІ століття.

Предметом нашої уваги у цій статті є складова розповідей про Німеччину та німців.

Мета статті — дослідити структурні та семантичні особливості оповідей про Німеччину та німців.

Методологічний підхід, який ми використовуємо для аналізу семантики поданих наративів, частково сформований на підставі методик аналізу культурних явищ, здійснених українськими фольклористами на початку ХХІ ст. У статті застосовані антропологічний, порівняльний, системний та статистичний методи дослідження.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше комплексно проаналізовано сучасний український наратив про Німеччину та німців.

Ключові слова: усна традиція, наратив, наратологія, Німеччина, німці, семантика.

Надійшла 18.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дей І. Фольклорні записи Марка Вовчка та Опанаса Марковича. Київ: Наукова думка, 1983. 526 с.
  • 2. Пантелеймон Куліш: етнограф, фольклорист, літе­ратурний критик (збірка першоджерел). Умань: ПП Жовтий, 2009. 252 с.
  • 3. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: у 2 т. Київ: Наукова думка, 1970. 531 с.
  • 4. Кирчів Р. Іван Франко: Дух, наука, думка, воля : матеріали Міжнародного наукового конгресу, присвяченого 150-річчю від дня народження Івана Франка. Львів: Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. Т. І. С. 881—898.
  • 5. Кузеля З. Народна духовна культура: Народні звичаї, народна мистецька творчість. Київ, 1994. С. 228—239.
  • 6. Гнатюк В. Нарис української міфології. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2000. 263 с.
  • 7. Мишанич С. Фольклористичні та літературознавчі праці. Т. I. Загальнометодологічні аспекти. Поетика фольклорних жанрів. Порівняльні студії. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. 558 с.
  • 8. Мишанич С. Фольклористичні та літературознавчі праці. Т. II. Літературознавчі студії. Народні месники України у фольклорі. Талановиті носії і творці фольклору: до проблеми еволюції фольклорної традиції. З історії української фольклористики. Науково-популярні статті. Донецьк: Донецький національний університет, 2003. 470 с.
  • 9. Кузьменко О. Драматичне буття людини в українському фольклорі: концептуальні форми вираження (період Першої та Другої світових воєн): монографія. Львів: Інститут народознавства НАН України, 2018. 728 с.
  • 10. Лабащук О. Натальний наратив і усна традиція: синтактика, семантика, прагматика: монографія. Тернопіль: Підручники і посібники, 2013. 320 с.
  • 11. Богданов К.А. Повседневность и мифология: исследования по семиотике фольклорной действительности. Ин-т рус. лит. (Пушкин. дом) РАН, Отд. фольклора. СПб.: Искусство-СПБ, 2001. 437 с.
  • 12. Гінда О. Поетична творчість української трудової спільноти в Італії початку ХХІ століття в контексті фольклорної традиції: монографія. Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 546 с.
  • 13. Барт Р. Введение в структурный анализ повествовательных текстов. Москва: МГУ, 1987. С. 387—422.
  • 14. Шмид В. Нарратология. Москва: Языки славянской культуры, 2003. 312 с.
  • 15. Папуша І. Що таке наратологія? (огляд концепції). Наративні виміри літератури: матеріали міжнародної конференції з наратології. Тернопіль, Україна, 23—24 жовтня 2003 р. Studia methodologica. Вип. 16. Тернопіль: Редакційно-видавничий відділ ТНПУ, 2005. 330 с.
  • 16. Кузьменко О. Епізод як структурна домінанта фольк­лорних наративів про Першу світову війну. URL: https://nz.lviv.ua/archiv/2012-2/14.pdf.
  • 17. Эмер Ю.А. Фольклорный жанр (к проблеме лингвокогнитивного моделирования). Вопросы когнитивной лингвистики. Тамбов, 2009. № 2. С. 107—116.
  • 18. Давидюк Л. Наративний дискурс усних неказкових оповідань. Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. Vol. (39). Issue 143.
  • 19. Ортега-і-Гассет Х. Вибрані твори. Київ: Основи, 1994. 420 с.
  • 20. Курята Ю.В. Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірн. наук. праць. 2010. Т. ХІІ. Ч. 4. С. 225—232.
  • 21. Dyserinck H. Komparatistik. Eine Einfьhrung. Bonn: Bouvier, 1977.
  • 22. Дунаєвська Л.Ф. Українська народна проза (легенда, казка). Еволюція епічних традицій. Київ: Бібліотека українця, 1997. 360 с.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »