« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 441—459

УДК [94(477.83/.86): 061.22ПРОСВІТА]”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.441

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ — ЗАРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУ (1862—1879)

ПАШУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3536-1848
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України,
  • відділ нової історії України,
  • вул. Козельницька, 4, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: volparo@gmail.com

Анотація. Актуальність запропонованої теми зумовлена важливістю цього суспільного інституту та відсутністю відповідних досліджень. Відтак, метою є: з’ясувати процеси, дії, пов’язані із зародженням національного культу М. Шашкевича, та розкрити його сутність. Для цього вирішено низку завдань: простежено відповідні дії, їх характер, тенденції, окреслено визначальні складові частини цього явища та значення для суспільного розвитку.

Відтак предметом дослідження є дії, заходи тогочасних галицьких поступових рухів, передовсім народовців і Товариства «Просвіта», спрямовані на вшанування постаті, діяльності, а відтак зародження національного культу Маркіяна Шашкевича; об’єктом — націотворчі процеси та український громадсько-політичний рух в Галичині, орієнований на формування модерних суспільних інститутів.

З’ясовано процес зародження і творення цього важливого суспільного інституту, який охоплював період 1862—1879 рр. і поділявся на два етапи — 1862—1867 та 1868—1879 рр., в якому народовці здійснили перші кроки й дії щодо вшанування пам’яті «Будителя Галицької Русі».

Методичну базу склали методи: опису, аналізу, синтезу. Відсутність історіографії зумовила важливість джерел, якими стали тогочасні народовські видання та Протоколи Товариства «Просвіта».

Ключові слова: о. Маркіян Шашкевич, галицькі народовці, національний культ Маркіяна Шашкевича, формування української модерної нації, Товариство «Просвіта», Галичина ХІХ ст.

Надійшла 1.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горинь В. Витоки культу Маркіяна Шашкевича. Дзвін. Львів, 2011. № 11/12. С. 127—132.
  • 2. Шашкевич В. До мого Батька. Вечерниці. 1862. Ч. 19. 7 червня.
  • 3. Шашкевич М. Над Бугом. Вечерниці. 1862. Ч. 20. 14 червня.
  • 4. Климкович К. [Післямова]. Вечерниці. 1862. Ч. 20. 14 червня.
  • 5. До ч. ч. п. п. передплатителів. Вечерниці. 1862. Ч. 33. 13 вересня.
  • 6. Де-що за переводи старо-руської пісні «О полку Ігоревім» на живе народне слово. Вечерниці. 1863. Ч. 13. 4 квітня.
  • 7. Галицько-Руська Матиця и іі ціль. Мета. 1865. № 4.
  • 8. Новинки. Мета. 1865. № 18.
  • 9. Чорний Я. Значінє етимології. Правда. 1867. Ч. 11. 11 липця.
  • 10. З Відня. Закладання «Січи». Поминки за Маркіяном Шашкевичем. Правда. 1868. Ч. 10—11. 15 березня.
  • 11. (З над Дністра) Ще де-що про «Руську Читанку» А. Торонського. Правда. 1868. Ч. 21. 8 червня.
  • 12. (З над Дністра) Ще де-що про «Руську Читанку» А. Торонського. Правда. 1868. Ч. 22. 15 червня.
  • 13. Наші московські каліки. Правда. 1869. Ч. 13.
  • 14. Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України). Ф. 348. Оп. 1. Спр. 7628.
  • 15. Новинки. Правда. 1872. Ч. 3.
  • 16. Вечір в честь пам’яті Маркіяна Шашкевича. Правда. 1872. Ч. 4.
  • 17. Маркияна Шашкевича жизнь і літературна діяльність (Річ Поф. Дра Омеляна Огоновського виголошена на декламаторському вечері, даному заходом Товариства «Просвіта» в пам’ять поета дня 7. Лат. Липця с. р.). Правда. 1872. Ч. 4.
  • 18. Огоновський О. Короткий погляд на историю язиків словянських, особливо-ж на историю язика руського. Правда. 1872. Ч. 5.
  • 19. Сіроманець. Українофільство у зв’язку зо східною політикою Прусиі и «обрусінєм» західного краю. Правда. 1872. Ч. 7.
  • 20. Чи може у нас бути згода між Русинами а «Русскими»? Правда. 1873. Ч. 1.
  • 21. Новинки. Станіславська гімназія. Правда. 1873. Ч. 2.
  • 22. Новинки. Правда. 1873. Ч. 3.
  • 23. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: у 2‑х  т. Т.  1. Київ, 1970.
  • 24. Українець Література российска, великоруска, українська и галицька. Правда. 1873. Ч. 6.
  • 25. Новинки: Академическій Кружок» в словах і в ділах. Правда. 1873. Ч. 8.
  • 26. Новинки. Правда. 1873. Ч. 10.
  • 27. Новинки. Правда. 1873. Ч. 9.
  • 28. Шесті загальні збори «Просвіти». Правда. 1874. Ч. 7.
  • 29. Маркиян Шашкевич (річ пр. Верхратського в 30. роковини смерти М. Шашкевича). Правда. 1873. Ч. 11.
  • 30. Маркиян Шашкевич (річ пр. Верхратського в 30. роковини смерти М. Шашкевича). Правда. 1873. Ч. 12.
  • 31. Навроцький. Ukraine il movimento letterario rutene in Rus­sia e Gallizia (1798—1872). Правда. 1873. Ч. 15—16.
  • 32. Часть політично‑соціяльна. Огляд на рік 1873. Правда. 1874. Ч. 1.
  • 33. Литература российска, великоркска, украінска и галицка. Правда. 1874. Ч. 6.
  • 34. Малоруська національність. Правда. 1875. Ч. 15.
  • 35. Літературні звістки. Повість Осипа Федьковича. Правда. 1876. Ч. 4.
  • 36. Бесіда Володимира Барвінського виголошена на музикально-декляматорськім вечері у Львові в XV роковини смерті Тараса Шевченка дня 11 марта 1876. Правда. 1876. Ч. 6: Додаток до Ч‑а 6‑го «Правди» р. 1876.
  • 37. Новинки, замітки и кореспонденція. Правда. 1876. Ч. 12.
  • 38. Бібліографія, Рукопис Короледворска. Правда. 1879. Вип. 5.
  • 39. Новини. Пам’ятник Маркіяна Шашкевича. Діло. 1880. Ч. 45. 11 (23) червня.
  • 40. Пашук В. Товариство «Просвіта» — ідейний спадкоємець «Руської Трійці» Шашкевичіана. Нова серія. Вип. 1—2. НАН України; Ін‑т українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів; Броди; Вінніпег, 1996. С. 301—306.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »