« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 441—459

УДК [94(477.83/.86): 061.22ПРОСВІТА]”18″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.441

МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ — ЗАРОДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО КУЛЬТУ (1862—1879)

ПАШУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-3536-1848
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України,
  • відділ нової історії України,
  • вул. Козельницька, 4, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: volparo@gmail.com

Анотація. Актуальність запропонованої теми зумовлена важливістю цього суспільного інституту та відсутністю відповідних досліджень. Відтак, метою є: з’ясувати процеси, дії, пов’язані із зародженням національного культу М. Шашкевича, та розкрити його сутність. Для цього вирішено низку завдань: простежено відповідні дії, їх характер, тенденції, окреслено визначальні складові частини цього явища та значення для суспільного розвитку.

Відтак предметом дослідження є дії, заходи тогочасних галицьких поступових рухів, передовсім народовців і Товариства «Просвіта», спрямовані на вшанування постаті, діяльності, а відтак зародження національного культу Маркіяна Шашкевича; об’єктом — націотворчі процеси та український громадсько-політичний рух в Галичині, орієнований на формування модерних суспільних інститутів.

З’ясовано процес зародження і творення цього важливого суспільного інституту, який охоплював період 1862—1879 рр. і поділявся на два етапи — 1862—1867 та 1868—1879 рр., в якому народовці здійснили перші кроки й дії щодо вшанування пам’яті «Будителя Галицької Русі».

Методичну базу склали методи: опису, аналізу, синтезу. Відсутність історіографії зумовила важливість джерел, якими стали тогочасні народовські видання та Протоколи Товариства «Просвіта».

Ключові слова: о. Маркіян Шашкевич, галицькі народовці, національний культ Маркіяна Шашкевича, формування української модерної нації, Товариство «Просвіта», Галичина ХІХ ст.

Надійшла 1.02.2022

Список використаних джерел

  • 1. Горинь В. Витоки культу Маркіяна Шашкевича. Дзвін. Львів, 2011. № 11/12. С. 127—132.
  • 2. Шашкевич В. До мого Батька. Вечерниці. 1862. Ч. 19. 7 червня.
  • 3. Шашкевич М. Над Бугом. Вечерниці. 1862. Ч. 20. 14 червня.
  • 4. Климкович К. [Післямова]. Вечерниці. 1862. Ч. 20. 14 червня.
  • 5. До ч. ч. п. п. передплатителів. Вечерниці. 1862. Ч. 33. 13 вересня.
  • 6. Де-що за переводи старо-руської пісні «О полку Ігоревім» на живе народне слово. Вечерниці. 1863. Ч. 13. 4 квітня.
  • 7. Галицько-Руська Матиця и іі ціль. Мета. 1865. № 4.
  • 8. Новинки. Мета. 1865. № 18.
  • 9. Чорний Я. Значінє етимології. Правда. 1867. Ч. 11. 11 липця.
  • 10. З Відня. Закладання «Січи». Поминки за Маркіяном Шашкевичем. Правда. 1868. Ч. 10—11. 15 березня.
  • 11. (З над Дністра) Ще де-що про «Руську Читанку» А. Торонського. Правда. 1868. Ч. 21. 8 червня.
  • 12. (З над Дністра) Ще де-що про «Руську Читанку» А. Торонського. Правда. 1868. Ч. 22. 15 червня.
  • 13. Наші московські каліки. Правда. 1869. Ч. 13.
  • 14. Центральний Державний історичний архів України, м. Львів (ЦДІАЛ України). Ф. 348. Оп. 1. Спр. 7628.
  • 15. Новинки. Правда. 1872. Ч. 3.
  • 16. Вечір в честь пам’яті Маркіяна Шашкевича. Правда. 1872. Ч. 4.
  • 17. Маркияна Шашкевича жизнь і літературна діяльність (Річ Поф. Дра Омеляна Огоновського виголошена на декламаторському вечері, даному заходом Товариства «Просвіта» в пам’ять поета дня 7. Лат. Липця с. р.). Правда. 1872. Ч. 4.
  • 18. Огоновський О. Короткий погляд на историю язиків словянських, особливо-ж на историю язика руського. Правда. 1872. Ч. 5.
  • 19. Сіроманець. Українофільство у зв’язку зо східною політикою Прусиі и «обрусінєм» західного краю. Правда. 1872. Ч. 7.
  • 20. Чи може у нас бути згода між Русинами а «Русскими»? Правда. 1873. Ч. 1.
  • 21. Новинки. Станіславська гімназія. Правда. 1873. Ч. 2.
  • 22. Новинки. Правда. 1873. Ч. 3.
  • 23. Драгоманов М. Літературно-публіцистичні праці: у 2‑х  т. Т.  1. Київ, 1970.
  • 24. Українець Література российска, великоруска, українська и галицька. Правда. 1873. Ч. 6.
  • 25. Новинки: Академическій Кружок» в словах і в ділах. Правда. 1873. Ч. 8.
  • 26. Новинки. Правда. 1873. Ч. 10.
  • 27. Новинки. Правда. 1873. Ч. 9.
  • 28. Шесті загальні збори «Просвіти». Правда. 1874. Ч. 7.
  • 29. Маркиян Шашкевич (річ пр. Верхратського в 30. роковини смерти М. Шашкевича). Правда. 1873. Ч. 11.
  • 30. Маркиян Шашкевич (річ пр. Верхратського в 30. роковини смерти М. Шашкевича). Правда. 1873. Ч. 12.
  • 31. Навроцький. Ukraine il movimento letterario rutene in Rus­sia e Gallizia (1798—1872). Правда. 1873. Ч. 15—16.
  • 32. Часть політично‑соціяльна. Огляд на рік 1873. Правда. 1874. Ч. 1.
  • 33. Литература российска, великоркска, украінска и галицка. Правда. 1874. Ч. 6.
  • 34. Малоруська національність. Правда. 1875. Ч. 15.
  • 35. Літературні звістки. Повість Осипа Федьковича. Правда. 1876. Ч. 4.
  • 36. Бесіда Володимира Барвінського виголошена на музикально-декляматорськім вечері у Львові в XV роковини смерті Тараса Шевченка дня 11 марта 1876. Правда. 1876. Ч. 6: Додаток до Ч‑а 6‑го «Правди» р. 1876.
  • 37. Новинки, замітки и кореспонденція. Правда. 1876. Ч. 12.
  • 38. Бібліографія, Рукопис Короледворска. Правда. 1879. Вип. 5.
  • 39. Новини. Пам’ятник Маркіяна Шашкевича. Діло. 1880. Ч. 45. 11 (23) червня.
  • 40. Пашук В. Товариство «Просвіта» — ідейний спадкоємець «Руської Трійці» Шашкевичіана. Нова серія. Вип. 1—2. НАН України; Ін‑т українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів; Броди; Вінніпег, 1996. С. 301—306.

читати публікацію»

Наші автори
Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »