« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 473—479

УДК 930.2:[008:[325.3:321.74(47+57)]](477.83-25)” 1939/1991″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.473

МЕТОДОЛОГІЧНІ ПОШУКИ ВИВЧЕННЯ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ ЛЬВОВА РАДЯНСЬКОГО ЧАСУ

ГОДОВАНСЬКА Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8297-2414
  • кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • старша викладачка кафедри історії,
  • музеєзнавства та культурної спадщини,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. С. Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: oksana.m.hodovanska@lpnu.ua

Анотація. Мета запропонованої розвідки — це увиразнення сукупності шляхів дослідження культурної спадщини міста Львова радянського часу. Для її втілення поставлені завдання — опис методологічних концепцій та аналіз їх (не)обмеженостей у вивченні культурної спадщини. Територіальні межі та хронологічні рамки окреслені містом Львовом починаючи з 1939 по 1991 рр. Поглиблений інтерес до культурної спадщини міста радянського часу передбачає розглядрізних методів і методологічних підходів. Ключову роль у вивченні історико-культурної спадщини Львова посідає постколоніальна парадигма, що може бути спробою впровадити провідну цінність, а саме зняття антагонізмів, примирення колишніх антагоністів і побудову між національними спільнотами взаємин, вільних від домінування.

При вивченні радянської культурної спадщини міста доречно врахувати ідею «гуманістичного чинника». У ній наголошується, що всі соціальні факти завжди пов’язані з діяльністю людей. Факти є «чиїмись, а не нічийними», тобто поміщені в рамках життєвих досвідів осіб або спільнот, які з ними стикаються, їх зауважують, зазначають, переживають, інтерпретують, оцінюють. Соціологічні дослідження поняття культури та концепція акультурації розкривають нові перспективи при вивченні культурної спадщини радянського Львова.

Ключові слова: постколоніалізм, акультурація, культурна спадщина, дискурсивні влади, Львів, радянський час.

Надійшла 1.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Рябчикова Ф. Музейництво на західноукраїнських етнічних землях у 1939—1941 рр. Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель: Науковий збірник. 2012. Вип. 4. С. 12—18.URL: http://volyn-kray-mus.at.ua/publ/muzejnictvo_na_zakhidnoukrajinskikh_etnichnikh_zemljakh_ u_1939_1941_rr/1-1-0-86 (дата звернення: 03.02.2022).
  • 2. Маньковська Р. Знищення музейних збірок в УРСР у післявоєнний період (друга половина 1940-х—1950-х рр.). Історія України: маловідомі імена, події, факти. 2011. Вип. 37. С. 198—214. URL: http://history.org.ua/JournALL/histname/histname_2011_37/ 13.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
  • 3. Маньковська Р., Жиленкова І. Деформаційні процеси в музейництві: західноукраїнські області в 1939—1950-х рр. Краєзнавство. 2018. № 2. С. 60—75. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Mankovska_Ruslana/Deformatsiini_protsesy_v_muzeinytstvi_zakhidnoukrainski_oblasti_v_1939_1950-kh_rr/ (дата звернення: 03.02.2022).
  • 4. Бадяк В.П. Культурна спадщина поляків у Львові в пам’яткоохоронній діяльності радянських органів влади повоєнних років. Праці Центру пам’яткознавства: Збірник. наукових праць. 2011. Вип. 19. C. 40—56. URL: http://dspace.nbuv.gov.ua/bitstream/handle/ 123456789/80201/05-Badyak.pdf?sequence=1 (дата звер­­нен­ня: 03.02.2022).
  • 5. Крупник Л. Музеї УРСР як засоби радянської ідеологічної політики у 70-ті роки ХХ ст. Науковi записки. Збiрник праць молодих вчених та аспiрантiв. 2009. Т. 19 (2). С. 382—393. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Krupnyk_Liubov/Muzei_URSR_iak_zasoby_radianskoi_ideolohichnoi_polityky_ u_70-ti_roky_XX_st.pdf? (дата звернення: 03.02.2022).
  • 6. Божко Н., Цубов Л. Збереження та використання пам’яток архітектури на західноукраїнських землях в добу тоталітаризму (II половина ХХ ст.). Historical and Cultural Studies. Історико-культурні студії. 2019. Вип. 6 (1). С. 19—24. URL: https://science.lpnu.ua/uk/hcs/vsi-vypusky/vypusk-6-nomer-1-2019/zberezhennya-ta-vykorystannya-pamyatok-arhitektury-na (дата звернення: 03.02.2022).
  • 7. Закон України Про охорону культурної спадщини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1805-14# Text (дата звернення: 03.02.2022).
  • 8. Гундорова Т. Генераційний виклик і постколоніалізм на сході Європи. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лаурус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
  • 9. Гундорова Т. Постколоніальний роман генераційної трав­ми та постколоніальне читання на сході Європи. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лаурус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
  • 10. Павлишин М. Постколоніалізм як метод і склад думки. Спостереження щодо українського літературознавства на сторінках журналу «Слово і час» у роках 1991—2011. Постколоніалізм. Генерації. Культура. За ред. Т. Гундорової, А. Матусяк. Київ: Лау­рус, 2014. 336 с. URL: http://uamoderna.com/images/biblioteka/Postcolonialism.pdf (дата звернення: 03.02.2022).
  • 11. Павлишин М. Про користь і шкоду постколоніалізму для життя. Всесвіт. 2014. № 3—4 (1023—1024). С. 229—240. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Marko_Pavlyshyn/Pro_koryst_i_shkodu_postkolonializmu_dlia_zhyttia/ (дата звернення: 26.02.2022).
  • 12. Штомпка Пйотр. Соціологія. Аналіз суспільства. Львів: Колір ПРО, 2020. 800 с.
  • 13. Гирич Я. Міста Радянської України 50—60-х років ХХ століття як історичне явище. Етнічна історія народів Європи. 2008. Вип. 26. С. 144—149. URL: //http://ethnic.history.univ.kiev.ua/data/2008/26/articles/19.pdf (дата звернення: 26.02.2022).
  • 14. Дельєж Р. Нариси з історії антропології. Школи. Автори. Теорії. Київ: Києво-Могилянська академія, 2008. 287 с.
  • 15. Гендер для медій. Підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей. За редакцією Марії Маєрчик (голова редколегії), Ольги Плахотнік, Галини Ярманової. Київ: Критика, 2013. 216 с.
  • 16. Павличко С. Фемінізм як можливий підхід до аналізу української культури. Павличко С. Фемінізм. Передм. Віри Агеєвої. Київ: Вид-во Соломії Павличко «Основи», 2002. 322 с URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Pavlychko_Solomiia/Feminizm_zbirka.pdf? (дата звернення: 26.02.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »