« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 480—490

УДК [738.8.071.1:688.72](477.84)”19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.480

ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ МАЙСТРА ГЛИНЯНОЇ ІГРАШКИ ГРИГОРІЯ МИКИТОВИЧА ДЗЮМИ НА ТЛІ ІСТОРІЇ ОСЕРЕДКУ ВИШНІВЕЦЬ НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця, завідувачка відділу,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

Анотація. Мета статті — на тлі історії розвитку гончарного осередку Вишнівець (Кременецького р-ну Тернопільської обл.) висвітлити життєвий та творчий шлях майстра народної іграшки Григорія (Георгія) Микитовича Дзюми, який продовжив актуальність вишнівецького забавкарства до кінця ХХ ст.; наголосити роль особистості у збереженні етнокультурних цінностей.

Об’єктом дослідження є історико-культурні аспекти функціонування гончарного осередку Вишнівець, а предметом — мистецька практика і твори гончара Григорія Дзюми.

Джерельну базу статті склали записи і світлини, зроблені авторкою у 1993 році в ході польового дослідження гончарного центру Вишнівець та особистого спілкування з майстром Григорієм Дзюмою, пам’ятки вишнівецької іграшки в українських музеях та приватній збірці авторки, в тому числі твори гончара Григорія Дзюми, а також історична та краєзнавча література, архівні матеріали.

Збір інформації проведено методами спостереження та фотофіксації.

Біографічний метод застосовано для висвітлення подій з життя і творчості майстра, виявлення впливу на них суспільно-економічних та особистісних чинників.

Методом мистецтвознавчого аналізу здійснено оцінку творчої спадщини майстра, з’ясовано її значення для української культури.

Ключові слова: культура, декоративно-ужиткове мистецтво, глиняна іграшка, гончарний центр Вишнівець, традиція, майстер, мистецька практика, образ, пластика, колір.

Надійшла 20.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Чарновський О.О. Українська народна скульптура. Львів: Вища школа, 1976. 144 с.
  • 2. Станкевич М.Є. Писанкарство, витинанки та іг­рашки. Антонович Є.А., ЗахарчукЧугай Р.В., Стан­кевич М.Є. Декоративноприкладне мистецтво. Львів: Світ, 1993. С. 217—232. 
  • 3. Істоміна Г.В. Мистецтво народної кераміки Волині другої половини ХІХ—ХХ століть. Рівне: Волинські обереги, 2009. 232 с.
  • 4. Герус Л.М. Українська народна іграшка. Львів: Афі­ша, 2004. 264 с. 
  • 5. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 2. Спр. 388. Зош. 3. Арк. 1—30 с. (Герус Л. Народна іграшка Волині, Поділля, Прикарпаття. Матеріали польових досліджень, 1993—1994 рр.).
  • 6. Гриб А. Дзюма Георгій Микитович. Тернопільський Енциклопедичний Словник. Тернопіль: Збруч, 2004. Т. 1. А—Й. С. 493.
  • 7. Герус Л. Дзюма Григорій. Мала енциклопедія українського народознавства. Львів: ІН НАНУ, 2007. С. 726.
  • 8. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 3. Од. зб. 2. Арк. 1—102 (Кульчицька О. Малюнки експонатів Музею етнографії та художнього промислу. 1944—1953 рр.).
  • 9. Герус Л. Народна іграшка, обрядове печиво у малюнках Олени Кульчицької. Народознавчі зошити. 2001. № 1. С. 175—180: іл.
  • 10. Підставка Р.В. Замок у Вишнівці: історія виникнення, становлення та локалізації. Historical and cultural studies. 2014. Vol. 1. Num. 1. С. 69—76. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/hcs_2014_1_1_16 (дата звернення: 18.04.2022).
  • 11. Головко В.В. Вишнівець. Енциклопедія історії Укра­їни: Т. 1: А—В. Київ: Видавництво Наукова думка, 2003. 688 с.: іл. URL: http://www.history.org.ua/?ter­min=Vyshnivets_smt (дата звернення: 18.04.2022).
  • 12. Волков М.О. Вишнівець. Історія міст і сіл Укра­їнської РСР. URL: http://ukrssr.com.ua/ternop/zbarazkiy/vishnivets-zbarazkiy-rayon-ternopilska-oblast (дата звернення: 18.04.2022).
  • 13. Архів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології НАН України. Ф. 15—3. Спр. 160. Арк. 1—133 (Кравченко В. Статистичні відомості про заводи та кустарні промисли 1808—1924 рр.).
  • 14. Архів Інституту народознавства НАН України. Ф. 1. Оп. 1. Од. зб. 2. Арк. 1—99 (Списки експонатів, що поступили до фондів музею з інших музеїв, установ у 1940 році).
  • 15. Динцес Л.А. Русская глиняная игрушка: происхождение, путь исторического развития. Москва; Ленинград: Изд-во Акад. наук СССР, 1936. 109 с.
  • 16. Жоголь Л.Е. Декоративное искусство в современном интерьере. Киев: Будiвельник, 1986. 220 с.
  • 17. Якель Р. «Звіриний стиль»: у вишнівецькому палаці триває виставка робіт майстрів гончарства. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/3646/164/150726/ #google_vignette (дата звернення: 18.04.2022).

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »