« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 267—280

УДК 398(=161.2)”19″:323.1

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.267

НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ У БОРОТЬБІ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВУ: ТЯГЛІСТЬ ТРАДИЦІЇ НА МЕЖІ ТИСЯЧОЛІТЬ

ІВАННІКОВА Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0617-5082
  • кандидатка філологічних наук,
  • Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології
  • ім. М.Т. Рильського,
  • вул. Михайла Грушевського, 4, 01011, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: ivannikovafoik@ukr.net

Анотація. Висвітлюється важлива роль народної творчості в боротьбі за українську незалежність. Простежується тяглість традиції функціонування протестного фольклору впродовж XX ст. (хронологічні межі), історію виникнення нових фольклорних форм і явищ, заторкуються проблеми наукової термінології (об’єкт дослідження). У цьому процесі фольклор виконував низку важливих функцій: пробудження національної самосвідомості, проголошення історичної правди про події XX ст., консолідація суспільства для побудови власної суверенної держави тощо. У новотворах кінця XX ст. спостерігається значне тяжіння до традиційних фольклорних жанрів. Тоді ж розпочався процес реактуалізації заборонених радянською владою епічних та пісенних жанрів, зокрема співанок-хронік про події XX ст., стрілецьких і повстанських пісень, колядок і гаївок, у яких звучала ідея Вільної України. Водночас виникали й нові, переважно паремійні жанри фольклору, які породило бурхливе політичне життя: слоган, речівка, вірш, коломийка, частушка, які побутували як в усній, так і в письмовій формі. Домінуючою формою комунікації став політичний плакат; почали з’являтись і цілком нові, акціональні форми фольклору, такі як перформанс. Свого розквіту вони набули в часи трьох українських революцій. Це і є предметом дослідження. Мета статті — відстежити процес виникнення нових фольклорних форм, показати їх нерозривний зв’язок із усною традицією нашого народу та процес входження новотворів у фольклорне середовище.

Ключові слова: сучасні форми фольклору, паремійні жанри фольклору, протестний фольклор, слоган, плакат, перформанс, політичний фольклор.

Надійшла 12.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Новицкий Я.П. История города Александровска Ека­теринославской губернии в связи с историей воз­никновения крепостей Днепровской линии. Екатеринослав, 1905. 176 с.
  • 2. Борисенко В.К. Свіча пам’яті: усна історія про геноцид українців у 1932—1933 роках. Київ: Стилос, 2007. 288 с.
  • 3. Український політичний фольклор. Упорядкув., передмова, коментарі Є.М. Пащенка. Київ: Видавець Микола Дмитренко, 2008. 100 с.
  • 4. Гончар Олесь. Щоденники: у 3-х т. Упорядкув. підгот. текстів, іл. матеріалу та передм. В. Гончар. Т. 3. Київ: Веселка, 2004. 606 с.
  • 5. Український голокост 1932—1933: свідчення тих, хто вижив. Упоряд. о. Ю. Мицик. Київ: Києво-Могилянська академія, 2003. 443 с.
  • 6. Український голокост 1932—1933: Свідчення тих, хто вижив. За ред. о. Ю. Мицика. Т. 10. Київ, 2014. 527 с.
  • 7. Сенько Г. Правдивий український фольклор під совітами: українські приповідки-частівки. Вінніпег: Новий шлях, 1947. 32 с.
  • 8. 33-й: Голод. Народна Книга-Меморіал. Київ: Радянський письменник, 1991. 584 с.
  • 9. Усна політична і еротична творчість (у записах 1920—1940-х рр.). Упоряд. Євген Пащенко. Київ: ФОП Маслаков, 2017. 272 с.
  • 10. Воля Олесь. Мор. Книга буття України. Київ: Кобза, 2002. 1151 с.
  • 11. Коваль-Фучило І. Акценти сучасної польської фольклористики. Рец.: Nowe konteksty badaс folklorys­tychnych. Red. J. Hajduk-Nijakowska, T. Smoliсska. Wroc­іaw: Polskie Towarzystwo Ludoznawcze, 2011. 217 s. Народна творчість та етнологія. 2013. № 3. С. 99—104.
  • 12. Іваннікова Л. Фольклорний дискурс Євромайдану (2013—2015): погляд ізсередини. Народознавчі зо­шити. 2020. № 6 (156). С. 1314—1327.
  • 13. Народне слово. Збірник сучасного українського фоль­клору. Упорядкув., передмова, вступ і примітки Ю. Семенка. Львів: Вечірня година, 1992. 129 с.
  • 14. Пахаренко В. Слово, що здолало смерть. Народна творчість та етнологія. 1991. № 6. С. 51—5515.
  • 15. Тільки Сталін на стіні. Фольклор епохи соціалізму та будівництва комунізму. Зібраний і впорядкований Пилипом Юриком. Редактор В.А. Чабаненко. Запоріжжя: Просвіта, 2003. URL: https://pilipyurik.com/tvorchyi-dorobok/27-folklor/640-2014-10-06-13-02-28.

читати публікацію»

Наші автори
Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Особистісно-духовний розвиток засобами образотворчого мистецтва
У статті розглядається проблема втілення образу матері у творах образотворчого мистецтва з точки зору впливу на різні напрями особистісно-духовного розвитку людини. Зокрема, образ матері представлено у міфологічному, сакральному, мистецькому аспектах через репрезентацію відповідних творів образотворчого мистецтва (іконопис, живопис, скульптура). Зміст статті може успішно використовуватися студентами і викладачами різноманітних навчальних закладів у підготовці та проведенні занять з образотворчого мистецтва, а також у факультативній та позаурочній роботі.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »