« 2022. № 2 (164)

Народознавчі зошити. 2022. № 2 (164).  С. 287—293

УДК 929(477.83)”1960/2021″Є.Луньо:[39:378.4(477.83-25)ЛНУім.І.Франка]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.02.287

ЄВГЕН ЛУНЬО — ЩИРИЙ ПРИЯТЕЛЬ ЕТНОЛОГІВ ЛЬВІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

ГЛУШКО Михайло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3520-8891
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: m.s.hlushko@gmail.com

Анотація. Використавши спогади та писемні свідчення, що зберігаються у домашньому архіві автора розвідки, відтворюємо історію особистої співпраці та ділових стосунків кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка з уродженцем м. Яворова Львівської області, провідним знавцем українського повстанського фольклору Євгеном Луньом. Актуальність теми зумовлена потребою складання літопису найважливіших подій на ниві народознавства в незалежній Україні, вивчення, використання та популяризації творчого доробку першорядних фахівців. Об’єкт наукових студій — життєвий і творчий шлях кандидата філологічних наук Євгена Луня, предмет дослідження — його співпраця з викладачами і студентами кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, причетність до організації та проведення польових етнографічних досліджень на теренах Яворівщини. Застосувавши різні методи дослідження (інтерв’ю, польові спостереження, порівняльно-історичний аналіз тощо), з’ясовано, що роль особи в історії, зокрема і на ниві розвитку народознавства незалежної України, має важливе значення. Участь Євгена Луня в організації польових етнографічних експедицій-практик членів кафедри етнології Львівського національного університету імені Івана Франка сприяла тому, що вперше в історії української науки було зібрано значний масив етнографічних, фольклорних та лінгвістичних джерел про різні ділянки традиційно-побутової культури українців Яворівщини, що, відтак, дало змогу виокремити Надсяння як окремий етнографічний район України.

Ключові слова: Євген Луньо, Яворівщина, Надсяння, співпраця, кафедра етнології Львівського національного університету імені Івана Франка, польові етнографічні дослідження.

Надійшла 30.04.2022

Список використаних джерел

  • 1. Дацко В., Луньо Євген. Дацко В. Яворова віть. Літопис рідного краю у життєписах: енциклопедичний біографічний довідник. Львів: Логос, 2009. С. 217.
  • 2. Коваль-Фучило І. Луньо Євген Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Гол. ред. Г. Скрипник. Київ: ІМФЕ ім. М.Т. Рильського НАН України, 2019. С. 489—490.
  • 3. Чікало О.І. Луньо Євген Андрійович. Українська фольклористична енциклопедія. Відп. ред. В. Сокіл. Львів: Ін-т народознавства НАН України, 2018. С. 459—460.
  • 4. Глушко М. Історіографія народознавчого дослідження Надсяння. Народознавчі зошити. 2017. № 2. С. 368—379.
  • 5. Глушко М., Хомчак Л. Надсяння: традиційна культура і побут (етнолінгвістичні скарби). Львів: І-нт українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2017. 591 с.
  • 6. Чікало О. Професійний і морально-етичний кодекс Євгена Луня (1960—2021). Народознавчі зошити. 2021. № 2. С. 500—502.
  • 7. Кузьменко О. Автобіографічний наратив як цінне джерело усної історії та жанрів оповідного фольклору Яворівщина у повстанській боротьбі. Розповіді учасників та очевидців. Записав й упорядкував Євген Луньо. Т. 2: Яворів. Львів: Растр-7, 2015. 1080 с.; Народознавчі зошити. 2017. № 3. С. 737—741.
  • 8. Листування Романа Кирчіва і Григорія Дем’яна. Вст. ст., упоряд, та наук. ком. М. Глушка. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 414—447.
  • 9. Луньо Є. Роман Кирчів і його роль у заснуванні відділу фольклористики Інституту народознавства НАН України. Народознавчі зошити. 2000. № 3. С. 454—464.
  • 10. Луньо Є.А. Обрядово-звичаєвий фольклор Яворівщини: автореф. дис. […] канд. філол. наук. Київ, 1993. 19 с.
  • 11. Данилюк А. Шляхами України. Львів: Світ, 2003. 255 с.
  • 12. Хомчак Л.М. Лексика родинної обрядовості надсянських говірок: автореферат дис. […] канд. філол. наук. Львів, 2012. 20 с.
  • 13. Різник В.П. Назви їжі та кухонного начиння в говірках надсянсько-наддністрянського суміжжя: автореф. дис. […] канд. філол. наук. Львів, 2017. 20 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »