« 2022. № 3 (165)

Народознавчі зошити. 2022. № 3 (165).  С. 685—690

УДК 398.47:[392.51:636.5](477) 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.03.685

«НЕ КУГУТ СТУПАЄ, А ДОЛЯ ТВОЯ…»: ШЛЮБНІ ДИВІНАЦІЇ ЗА ПОВЕДІНКОЮ СВІЙСЬКИХ ПТАХІВ В ЗИМОВІЙ ОБРЯДОВОСТІ УКРАЇНЦІВ

СЕРЕБРЯКОВА Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-1039-2920
  • кандидатка історичних наук,
  •  наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ етнології сучасності,
  • проспект Свободи, 15, 79000, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: o-sereb@ukr.net

Анотація. Метою розвідки є висвітлення пласту звичаєво-обря­дових і світоглядних явищ, пов’язаних із ворожбою про шлюб за допомогою свійських птахів.

Об’єктом дослідження є традиційний світогляд і звичаєво-обрядова культура жителів різних регіонів України, а предметом— ворожіння про шлюб на основі спостереження за поведінкою свійських птахів, до яких вдавалися українці під час зимових календарних свят. З огляду на віщі здатності півня та курки охарактеризовано локальні повір’я та прикмети, пов’язані з передбаченням подружньої долі.

Джерельною основою статті є матеріали по­льо­вих досліджень, краєзнавчі розвідки, праці ХІХ — поч. ХХI століття.

Методологія розвідки ґрунтується на загальнонаукових методологічних принципах та основних вимогах, які ставляться щодо праць історико-етнологічного спрямування.

Ключові слова: ворожба (ворожіння, дивінації, мантичні дії/практики),українці, півень, курка, зерно, вода, копійки, дзеркало, хліб, вуглина, шлюб.

Надійшла 30.05.2022

Список використаних джерел

  • 1. Серебрякова О. Дівочі ворожіння за голосом домашніх тварин (карпатознавчі студії). Łemkowie, Bojkowie, Rusini — historia, wspόłczesność, kultura materialna i duchowa. Słupsk; Zielona Gόra; Svidnik, 2015. Tom V. S. 727—741.
  • 2. Серебрякова О. Зимова ворожба за поведінкою собак на теренах Черкащини. Наукові записки. Івано-Фран­ківськ, 2015. Вип. 13—14. С. 150—157.
  • 3. Серебрякова О. Локальні особливості ворожінь за участю собаки та кота на Покутті. Народознавчі зошити. Львів, 2016. № 2 (128). С. 398—404.
  • 4. Славянские древности: Этнолингвистический словарь: в 5-ти т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 2004. Т. 3: К (Круг) — П (Перепелка); 2009. Т. 4: П (Переправа через воду) — С (Сито).­
  • 5. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 588.
  • 6. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 701.
  • 7. Етнографічний образ сучасної України. Корпус експедиційних фольклорно-етнографічних матеріалів. Т. 6. Календарна обрядовість. Голов. ред. Г. Скрипник. НАН України; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2016. 400 с.: іл.
  • 8. Вадим К. Ворожба птахів. Життя і Знання. Львів, 1938. Ч. 7—8. С. 219—220.
  • 9. Зеленин Д.К. Восточнославянская этнография. Мос­ква: Наука; Главная редакция восточной литературы, 1991. 512 с.
  • 10. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—5. Од. зб. 653.
  • 11. Тисович М. Звичаї й вірування на св. Андрея. Мета. Львів, 1938. 7 січня. Ч. 1 (348). С. 11.
  • 12. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 608.
  • 13. Петрова Н. Календарна обрядовість українців Миколаївського р-ну Одеської області середини XX ст.: нові польові матеріали. Календарна обрядовість у жит­тєдіяльності етносу: зб. наук. пр.: матеріали Міжнародної наукової конференції «Одеські етно­графічні читання». Одеса, 2011. С. 267—278.
  • 14. Медведик П. Село Жабиня на Зборівщині. Весілля, народні звичаї та обряди. Тернопіль: Лілея, 1996. 224 с.
  • 15. Труды этнографическо-статистической экспедиции в Западно-Русский край, снаряженной Императорским Русским Географическим Обществом: материалы и исследования, собранные д. чл. П.П. Чу­бинским. Санкт-Петербург: Типография В. Безобразова и Комп., 1872. Т. III. Народный дневник. 490 с.
  • 16. Пеленичка О. Андріївський вечір (Народні обряди і звичаї). Жінка. Львів, 1935. Ч. 24. С. 7.
  • 17. Воропай О. Звичаї нашого народу. Етнографічний нарис: у 2 т. Мюнхен: Укр. видавництво, 1958. Т. 1. 456 с.
  • 18. Курочкін О.В. Новорічні свята українців: традиції і сучасність. Київ: Наукова думка, 1978. 192 с.
  • 19. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 533.
  • 20. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 659.
  • 21. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 704.
  • 22. Архів ІН НАНУ. Ф. 1. Оп. 2. Од. зб. 787.
  • 23. Копержинський К. Календар народньої обрядовости новорічного циклу. Первісне громадянство та його пережитки на Україні. Київ, 1929. Вип. 3. С. 14—97.
  • 24. Мисюк І.Ю. Гірська веселка. Снятин: ПрутПринт, 2000. 288 с.
  • 25. Обычаи, поверья, кухня и напитки малороссиян. Cост. Маркевич Н.А. Киев: Добровольное общество любителей книги УРСР, 1991. 174 с.
  • 26. Дикарев М. Народний календар Валуйського повіту (Борисівської волості) у Воронїжчинї. Матеріяли до українсько-руської етнольоґії. Львів, 1905. Т. VI. С. 113—204.
  • 27. Доманицький В. Народній калєндар у Ровенськім повіті, Волинської губернії. Матеріяли до української етнольогії. Львів, 1912. Т. XV. С. 62—89.
  • 28. Мойсей А.А. Магія і мантика у народному календарі східнороманського населення Буковини. Чернівці: Друк Арт, 2008. 320 с.: іл.
  • 29. Kopernicki I. Przyczynek do etnografii ludu ruskiego na Wołyniu. Z materyjałów zebranych przez P. Zofiję Rokossowską we wsi Jurkowszczyżnie w pow. Zwiahelskim. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej. Kraków, 1887. T. XI. Dz. III. S. 130—228.
  • 30. Хомик В. Звичаї та обряди лемків. Наше слово. Варшава, 1963. № 23. С. 5.
  • 31. Сборникъ свѣденій о Полтавской губерніи. Cоставилъ А.В. Богдановичъ. Полтава: Типографія Губернскаго Правленія, 1877. 283 с.
  • 32. Маковій Г.П. Затоптаний цвіт: народознавчі оповідки. Київ: Укр. письменник, 1993. 205 с.
  • 33. Иванов П. Жизнь и поверья крестьян Купянскаго уезда, Харьковской губерніи. Харьков: Печатное Дело, 1907. 216 c.
  • 34. Бѣньковскій И. Дѣвичій праздникъ св. Андрея. Кіев­ская старина. Кіевъ: Типогра­фія Г.Т. Кор­чакъ-Но­виц­ка­го, 1895. Т. 51. Кн. 12. Декабрь. С. 100—103.
  • 35. АНФРФ ІМФЕ НАНУ. Ф. 14—3. Од. зб. 6.
  • 36. Афанасьев А.Н. Поэтические воззрения славян на природу. Опыт сравнительного изучения славянских преданий и верований, в связи с мифическими сказаниями других родственных народов: в 3 т. [Б. м.]: [б. и.], [б. г.]. Т. 1. 800 c.
  • 37. Простонародныя примѣты и повѣрья, суевѣрные обряды и обычаи, легендарные сказанія о лицахъ и мѣстахъ. Cобрал въ Витебской Белоруссии Н.Я. Никифоровский. Витебскъ: Губернская Типо-Литографія, 1897. 337 с.
  • 38. Русский народ, его обычаи, обряды, предания, суеверия и поэзия. Cобр. М. Забылиным. Москва: Автор, 1992. 616 с.
  • 39. Дмитриева С.И. Фольклор и народное искусство русских Европейского Севера. Москва: Наука, 1988. 240 c.
  • 40. Gołębiowsky Ł. Lud polski. Jego zwyczaje, zabobony. Warszawa: Drukarnia Gałezowskiego i społki, 1830. 328 s.
  • 41. Federowski M. Lud białoruski na Rusi litewskiej. Materiały do etnografii słowiańskiej zgromadzone w latach 1877—1891. T. 1. Kraków: Wydawnictwo Komisyi antropologicznej Akademii Umiętności, 1897. 509 s.

читати публікацію»

Наші автори
Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »