ІКОНА «СТРАСТІ ХРИСТОВІ» | Народознавчі Зошити

« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 897—909

УДК 27-523.47-526.62(477.86-21)”16/17″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.879

ІКОНА «СТРАСТІ ХРИСТОВІ» 1675 РОКУ З ЦЕРКВИ СВ. МИКОЛАЯ У КАМ’ЯНЦІ-БУЗЬКІЙ НА ЛЬВІВЩИНІ: ІКОНОГРАФІЯ ТА АТРИБУЦІЯ

КОСIВ Роксолана

ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1202-1488
докторка мистецтвознавства,
завідувачка кафедри сакрального мистецтва
Львівської національної академії мистецтв;
вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
старша наукова співробітниця,
проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: lanakosiv@yahoo.com

Анотація. Актуальність дослідження. У статті привернуто увагу до великоформатної ікони Страстей Христових, намальованої на полотні 1675 р., що походить з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій на Львівщині. Ікона є важливою пам’яткою, що висвітлює і доповнює уже знану інформацію про діяльність професійних ікономалярів, які працювали у регіоні Кам’янки-Бузької, Львова та Жовкви в другій половині XVII ст. За архівними та іконографічними джерелами ікона Страстей гіпотетично атрибутована кам’янка-бузькому маляру Романові Могильницькому, у якого вчився Іван Руткович.

Метою і завданнями є вивчити ікону Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій та увести її в контекст діяльності майстрів регіону Львова, Кам’янки-Бузької та Жовкви. Для цього застосовано методи формального та іконографічного аналізів, метод реконструкції та метод дослідження культурного контексту.

Об’єктом дослідження є ікона Страстей Христових 1675 р. з церкви Св. Миколая у Кам’янці-Бузькій, що зберігається у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького, а також твори, які стилістично з нею споріднені. Предметом дослідження є атрибуція ікони, віднайдення іконографічних аналогій, творів спільної стилістики та манери виконання, а також контекст творчого середовища її автора.

Ключові слова: ікона, церква, Страсті Христові, малярський осередок, церковне мистецтво, м. Кам’янка-Бузька, маляр Роман Могильницький.

Надійшла 7.07.2022

Список використаних джерел

1. Сидор О. Ікони з Кам’янки-Бузької в колекції Національного музею у Львові. Галицька брама. 1998. № 8 (44): Кам’янка-Бузька (міста Галичини). С. 8.
2. Александрович В. Матвій Домарацький, маляр львівський і комарненський. Пам’ятки України: історія та культура. 2005. № 1. С. 40—65.
3. Koсів Р. Ікона «Страсті Христові» 1673 р. з Кам’янки-Бузької на Львівщині авторства Матея Домарацького. Пам’ятки України: історія та культура. 2013. № 8: Львівське малярство. С. 10—15.
4. Koсів Р. Ікони на полотні «Богородиця Втілення» та «Страсті Христові» 1673 року з Кам’янки-Бузької на Львівщині в контексті творчості Матея Домарацького. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р.; Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2013. С. 286—295.
5. Косів Р.Ікони на полотні «Страсті Христові» 17 ст. зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Студії мистецтвознавчі: образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Архітектура. 2016. Чис. 2 (54). С. 27—46.
6. Генеральна візитація Львівської дієцезії 1763—1764 рр. НМЛ. Відділ рукописів і стародруків. Ркл-24. 976 арк.
7. Вуйцик В. Церкви Кам’янки-Бузької. Вісник інституту «Укрзахідпроектреставрація». Чис. 14: Володимир Вуйцик. Вибрані праці. До 70-річчя від дня народження. Львів: Ін-т «Укрзахідпроектреставрація», 2004. С. 190—193.
8. Александрович В. Два документи до початків біографії Івана Рутковича. Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці Секції мистецтвознавства. Ред.: О. Купчинський, В. Овсійчук, А. Рудницький. Львів: НТШ, 1994. Т. CCXXVII. С. 372—378.
9. Зілінко Р. «Розп’яття з пристоячими» зі сценами «Страстей Господніх» із завершення Жовківського іконостаса (1697—1699) Івана Рутковича. Літопис Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького, 2012. № 9 (14). С. 80—89.
10. Овсійчук В. Українське мистецтво другої половини XVI — першої половини XVII ст. Гуманістичні та визвольні ідеї. Київ: Наукова думка, 1985. 181 с.
11. Konstantynowicz J.B. Ikonostasy wieku XVII na zachodnio-ukraińskim terytorium etnograficznym w granicach dawnej Rzeczypospolitej Polskiej. T. I. Cz. 2. Sanok, 1929 r. (машинопис). Львівська національна наукова бібліотека України ім. В. Стефаника; Інститут дослідження бібліотечних мистецьких ресурсів. № 4664.
12. Свєнціцька В. Іван Руткович і становлення реалізму в українському малярстві XVII ст. Київ: Наукова думка, 1966. 156 с.
13. Александрович В. Жовківський осередок майстрів українського малярства та різьблення: початки традиції. Жовква крізь століття: наук. зб. Жовква, 2010. Вип. 1: Мат-ли наук. конф., присвяченої 15-й річниці утворення ДІАЗу в Жовкві, 22—24 квітня 2010 р. С. 375—385.
14. Кубай М. Мистецька спадщина Жовкви. URL: http://diaz-zhovkva.org.ua/upload/files (від 05.06.2020). 36 с.
15. Александрович В. Майстри «малих» осередків українського малярства історичного перемишльсько-львівського регіону першої половини XVII ст. Соціум: альманах соціальної історії. 2013. Вип. 10. С. 9—30.
16. Жолтовський П. Художнє життя на Україні в XVІ—XVIII ст. Київ: Наукова думка, 1983. 177 с.
17. Зілінко Р. Іван Маляр — автор ікони Спаса 1629 року з Кам’янки-Бузької: до питання про творчу спадщину художника. Збереження й дослідження історико-культурної спадщини в музейних зібраннях: історичні, мистецтвознавчі та музеологічні аспекти діяльності: доповіді та повідомлення Міжнар. наук. конф., Львів, 25—27 вересня 2013 р.; Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького. Львів, 2013. С. 246—253.

читати публікацію»