« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 910—917

УДК 271.2-523.47(477. 83-22)”15″

DOI https://doi.org/10.15407//nz2022.04.910

ІКОНИ ПОЧАТКУ ХVІІ СТ. З ПРАЗНИКОВОГО РЯДУ ІКОНОСТАСА ЦЕРКВИ СВ. ПАРАСКЕВИ У МАЛНОВІ

ГЕЛИТОВИЧ Марія

  • ORCD ID ID: https://orcid.org/0000-0001-5839-9585
  • кандидатка мистецтвознавства, доцентка,
  • Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького,
  • завідувачка відділу давньоукраїнського мистецтва,
  • проспект Свободи, 20, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: helytovychm@yahoo.com

Анотація. Метою і завданням статті є систематизувати невеликий «фрагмент» творчої спадщини малярів одного з провідних малярських осередків, що діяв у XVІІ ст. у м. Судовій Вишні (т. зв. вишенські малярі). Актуальність теми зумовлена потребами ціліснішого висвітлення основних явищ і тенденцій історичного розвитку українського мистецтва, зокрема на етапах його стильових змін.

Об’єкт і хронологічні межі дослідження — ікони початку ХVІІ ст. з празникового ряду іконостаса церкви св. Параскеви у с. Малнові (Львівська обл.). Переважна більшість пам’яток — у колекції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Предметом дослідження є атрибуція ікон щодо їх приналежності до продукції вишенських малярів.

Висновки: аналізовані пам’ятки представляють ранній етап творчості майстрів малярського осередку, що, відповідно до датованих творів, найактивніше діяв у 1640—1680-х рр. Виходячи з образно-стилістичних та іконографічних характеристик, ікони з Малнова створені у 1610—1620 рр. Вони виразно ілюструють основні художні особливості, які відбувалися на початку ХVІІ ст. у західноукраїнському іконописі.

Дослідження проведене методом порівняльного аналізу іконографічних, стилістичних та техніко-технологічних характеристик пам’яток.

Ключові слова: ікона, майстер, малярський осередок, традиція, Малнів.

Надійшла 11.08.2022

Список використаних джерел

  • 1. Свєнціцький І. Іконопись Галицької України XV—XVІ віків. Жовква: Печатня оо. Василіян, 1928. 102 с. (Серія «Збірки Національного Музею у Львові»).
  • 2. Скоп Л. Маляр ікони Богородиця-Одигітрія з Мражниці. Львів: Логос, 2004. 256 с.
  • 3. Драган М. Українська декоративна різьба XVІ—XVІІІ ст. Київ: Наукова думка, 1970. 204 с.
  • 4. Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія. Львів, 1998. 864 с.
  • 5. Шедеври українського іконопису ХІІ—ХІХ ст.: альбом. Авт. вступ. ст. та упоряд. Л. Членова. Київ: Мистецтво, 1999. 256 с.
  • 6. Міляєва Л. за участю Гелитович М. Українська ікона ХІ—XVІІІ століть. Київ: Духовна спадщина України, 2007. 528 с.
  • 7. Гелитович М. Фрагменти із мистецької спадщини малярів з Судової Вишні. Бюлетень Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України. Львів, 2010. № 1 (11). С. 34—39.
  • 8. Гелитович М. Українські ікони ХІІІ — початку ХVІ століть зі збірки Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького: альбом-каталог. Львів: Національний музей у Львові ім. Андрея Шептицького; Київ: Майстер книг, 2014. 348 с.
  • 9. Ходак І. Ікона «Покрова Богородиці» з колекції Національного художнього музею України: проблема походження. Студії мистецтвознавчі: Образотворче та декоративно-вжиткове мистецтво. Архітектура. Київ, 2011. Чис. 4 (36). С. 43—68.
  • 10. Свєнціцька В.І., Сидор О.Ф. Спадщина віків. Українське малярство XІV—XVІІІ століть в музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.
  • 11. Українське сакральне мистецтво з колекції «Студіон». Авт. упоряд. о. д-р Севастіян Дмитрух. Ч. ІІ: У збірці Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. Львів: Срібне слово, 2008. 160 с.
  • 12. Kinga Jara R. Ikony z kolekcji Muzeum Budownictwa Ludowego w Sanoku. Sanok, 2016. 88 s.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »