« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166).  С. 949—960

УДК [73.04:726](477.83-25)”20″:821.161.2’373.46 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.949

САКРАЛЬНІ ОБРАЗОТВОРЧІ ПЛАСТИКИ У ПУБЛІЧНОМУ ПРОСТОРІ ЛЬВОВА ПОЧАТКУ XXI ст.: ПОРІВНЯННЯ І ОБҐРУНТУВАННЯ ТЕРМІНОЛОГІЇ

СКОП Михайло

• ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-5901-8211
• аспірант,
• Львівська національна академія мистецтв,
• вул. Кубійовича, 38, 79011, м. Львів, Україна,
• Контакти: e-mail: neivanmade@gmail.com

Анотація. У статті розглянуто низку термінів, пов’язаних із сакральними об’єктами Львова, зокрема каплицями, фігурами і хрестами. Новизна тематики полягає в якомплексному підході до проблеми диференціації різних типів сакральних об’єктів, а також — у намаганні синтезувати в одну групу низку термінів, які застосовуються дослідниками щодо святинь різних періодів, регіонів і конфесій.

Метою статті є дослідити найбільш поширені терміни та типології святинь у публічному просторі в українських та польських дослідників, виявити суперечності, запропонувати й обґрунтувати термінологію, найбільш прийнятну для комплексного та узагальненого аналізу сакральних образотворчих пластик у публічному просторі Львова. Для цього було застосовано такі методи: порівняльний, дослідження культурного контексту, метод іконографічного аналізу, історико-мистецької типології та класифікації.

Об’єктом дослідження є сакральні образотворчі пластики у сучасному публічному просторі Львова, зокрема каплиці, фігури, хрести. Предметом дослідження є термінологія, яка застосовується українськими та польськими дослідниками.

В результаті дослідження було проаналізовано термінологію і класифікації низки науковців, знайдено і проаналізовано відмінності та суперечності, зокрема у диференціації «капличок», «каплиць», «фігур», «хрестів». Розглянуто дихотомію «світського» і «сакрального» просторів. Виділено і обґрунтовано використання термінів, які є найбільш коректними стосовно сакральних об’єктів Львова. Запропоновано варіант класифікації за розміщенням.

Ключові слова: Фігура, каплиця, придорожній хрест, сакральна скульптура, публічний простір Львова, ієротопія, іконографія, меморіал, вівтарик.

Надійшла 2.08.2022

Список використаних джерел

• 1. Щербаківський Д. Буковинські і галицькі деревляні церкви, надгробні і придорожні хрести, фігури і каплиці. Українське мистецтво. Київ; Прага: Український громадський видавничий фонд, 1926. 102 с.
• 2. Онацький Є. Каплиця. Українська мала енциклопедія: у 16 кн., 8 т. Буенос-Айрес, 1959. Т. 3. Кн. V. С. 596—597.
• 3. Онацький Є. Хресний шлях. Українська мала енциклопедія: у 16 кн., у 8 т. Буенос-Айрес, 1959. Т. 3. Кн. V. С. 2018.
• 4. Сенько С. Ландшафтні хрести на Закарпатті у ХІХ—ХХ століттях: процес заміни дерева каменем і залізом. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія. 2011. Вип. 27. С. 143—149.
• 5. Болюк О. Українські каплиці: генезис, типи, особливості. Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії: зб. наук. праць. Вип. 9. НАНУ; ІМФЕ ім. М.Т. Рильського. Київ, 2009. С. 143—149.
• 6. Сидор М. Реприза духовного концепту галицьких придорожніх каплиць у різних формах їх архітектурного вираження. Традиції та новації у вищій архітек­турно-художній освіті. 2014. Вип. 2. С. 114—118.
• 7. Божук Т. Релігійні об’єкти в культурному ландшафті та їх використання для потреб туризму (на прикладі міста Львова). Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Географія. 2010. Вип. 21. С. 9—15.
• 8. Тимофієнко В. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття. Київ, 2002. 472 с.
• 9. Моздир М. «Фігури», придорожні та присадибні хрес­ти в Україні. Українська хрестологія: Спец. випуск «НЗ». Львів, 1997. С. 21.
• 10. Кузенко П. Ладшафтні хрести України та Польщі: до питання взаємозвязку традицій. Українопольські культурні взаємини. Вип. 2. Київ, 2008. С. 22—29.
• 11. Holly G. Krzyże i kapliczki przydrożne na pograniczu polsko-słowacko-ukraińskim. Roczniki Bieszczadzkie. No 20. 2012. S. 309—345.
• 12. Mańkowski T. Dawny Lwów, jego sztuka i kultura artystyczna. London, 1974.
• 13. Любченко В. Львівська скульптура XVI—XVII століть. Київ: Наукова думка, 1981. 216 с.
• 14. Шенгера Б. Львівські скульптори та скульптури Львова у ХVIII сторіччі. Львів: Львівська національна галерея ім. Б.Г. Возницького, 2020. 272 с.
• 15. Гембарович М. Скульптура та різьблення. Історія українського мистецтва: у 6-х т. Т. 3. Мистецтво другої половини XVII—XVIII століття. 1968. 439 с.
• 16. Бірюльов Ю. Львівська скульптура від раннього класицизму до авангардизму (середина XVIII — середина ХХ ст.). Львів: Апріорі, 2015. 528 с. 
• 17. Строцень Л. Сакральна скульптура Тернопільщини. Тернопіль: Підручники і посібники, 2020. С. 2—13.
• 18. Андрейчин М. Святі захисники від епідемій і покровителі інфекційних хворих. Сакральна скульптура Тернопільщини. Тернопіль: Підручники і посібники, 2020. С. 2—13.
• 19. Фігури Тернопілля. Упр. В. Уніят-Карпович, І. Чепіга. Тернопіль: Терно-граф. 2016. 48 с.
• 20. Биков О., Бурлака О., Курмаз С. Orthodox Chic. Київ: Основи, 2020. 156 с.
• 21. Rуżańska A., Kaczyńska M. Kapliczki i krzyże w miejskim krajobrazie Warszawy. Obiekty religijne w krajobrazie. Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego. No 21. Komisja Krajobrazu Kulturowego PTG. Sosnowiec, 2013. S. 67—76.
• 22. Zielińska M. Kapliczki Warszawy. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1991.
• 23. Kalicka J. Między kapliczką a ogrуdkiem, między miejscem a znakiem —zmiany w funkcjonowaniu kapliczek podwуrkowych na warszawskiej Pradze. J. Adamowski, M. Wуjcicka (red.). Krzyże i kapliczki przydrożne jako znaki społecznej, kulturowej i religijnej pamięci. Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 2011. S. 219—227.
• 24. Еліаде М. Священне і мирське. Мефістофель і андрогін. Київ: Основи, 2001. 591 с.
• 25. Лидов А. Иеротопия. Пространственные иконы и образы парадигмы в византийской культуре. Мос­ква: Троица, 2009. 352 с.
• 26. Грибунина Н. Иеротопия новозаветного храма в контексте христианского культового действа Вопросы культурологии: Научно-практический и методический журнал. 2008. № 8. C. 56—59.
• 27. Кириченко Е. Храм и город. О содержательно-струк­турном единстве русского сакрального пространства. Иеротопия. Сравнительные исследования са­краль­ных пространств. Москва: Индрик, 2009. C. 292—322.
• 28. Петрухин В. Иеротопия Русской земли и начальное летописание. Создание сакральных пространств в Византии и Древней Руси. Москва, 2006.
• 29. Łapiński J. Sacrum w krajobrazie a krajobraz sakralny. Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego. Sosnowiec, 2018. No 39 (1). S. 41—62.
• 30. Осадча О. Структурно-просторова схема Дерева Жит­тя у топографічній іконічності міста-храму-ікони-лю­дини. Всеукраїнська іконописна конференція «Іко­на сьогодні» (5 трав. 2018 р., Київ): збірник наукових праць. Київ: Національна спілка іконописців України і Національний заповідник «Софія Київська», 2018.
• 31. Сорочук А. Трансформація сакрального простору середньовічного міста. Вісник Львівського університету. Серія фізог-політолог. студії. 2018. Вип. 19. С. 63—69.
• 32. Костенко Т. Філософсько-релігієзнавчий аналіз осмислення феномену сакрального в традиційній та сучасній православній теології: автореф. дис. канд. філос. наук: 09.00.11. Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2016. 16 c.
• 33. Словник української мови. Київ: Наукова думка, 1978. Т. 9. 916 с.
• 34. Демчук Р. Ієротопія та memoriaе в архітектурному ландшафті міста. Наукові записки НаУКМА. 2011. Т. 114: Теорія та історія культури. С. 34—41.
• 35. Грищенко М. Публічний простір міста як об’єкт соціологічного дослідження. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Соціологія. 2016. Вип. 1. С. 31—38.
• 36. Король А. Теоретичні аспекти класифікації пластичних мистецтв. Молодь і ринок. 2012. № 1. С. 141—146.
• 37. Пасічний А. Образотворче мистецтво: словник-до­відник. Тернопіль: Навчальна книга; Богдан, 2008. 216 с.
• 38. Шевнюк О. Словник термінів образотворчого мистецтва: Навч. посіб: 2. Київ: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2015. 100 с.
• 39. Kowalski J.W. Świat mnichów i zakonów. Warszawa: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. S. 132.
• 40. Słownik wyrazów obcych PWN. Red. J. Tokarski. Warszawa: Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1980. S. 339.
• 41. Завада В. Дерев’яні каплиці: між язичництвом та хрис­тиянством. Сучасні проблеми архітектури та містобудування. 2017. Вип. 49. С. 414—425.
• 42. Диба Ю. Архітектурні прототипи іконописних зображень «кумирниць» XV—XVII ст. Студії мис­тецтво­знавчі. 2006. № 3. С. 51—61.
• 43. Словник української мови: в 11 т. АН УРСР. Інститут мовознавства. За ред. І. Білодіда. Київ: Наукова думка, 1970—1980. Т. 4. С. 95.
• 44. Kłodnicki Z. Znaki sakralne w przestrzeni. Próba typologii oraz występowanie (geografia) poszczególnych odmian kapliczek w Polsce. J. Adamowski, M. Wójcicki (red.). Krzyż i kapliczki przydrożne jako znaki społecznej kulturowej I religijnej pamięci. Lublin, 2011. S. 14—15.
• 45. Seweryn T. Kapliczki i krzyże przydrożne w Polsce. Warszawa: Instytut Wydawniczy PAX, 1958. 213 s.
• 46. Słownik terminologiczny sztuk pięknych. Warszawa: PWN, 1996. 480 s.
• 47. Czechowicz B. Kapliczka przydrożna. T. Gadacz, B. Milerski (red.). Religia. Encyklopedia PWN. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 2002. Tom 5. S. 356—357.
• 48. Kuczowic J. Encyklopedia kapliczkowa. URL: https://przydrozne.eu/pages/intro-encyclopedia.html. (дата звернення: 13.02.2022).
• 49. Rydzewska A., Wilkaniec A. Kapliczki i krzyże w krajobrazie otwartym i zurbanizowanym Wielkopolski. Obiekty religijne w krajobrazie. Prace Komisji Krajobrazu Kulturowego. No 21: Komisja Krajobrazu Kulturowego PTG. Sosnowiec: 2013. S. 89—102.
• 50. Wołk A. Sfera sacrum w przestrzeni miejskiej — kapliczki warszawskiej Pragi. Uniwersyteckie Czasopismo Socjologiczne. 2015. No 13 (4). S. 57—71.
• 51. Повість врем’яних літ: літопис (за Іпатським спис­ком). Київ: Рад. письменник, 1990. 558 с.
• 52. Історія українського мистецтва: в 6 т. Голова ред. кол. М.П. Бажан, відп. ред. Ю.С. Асєєв. Т. 1: Мистецтво найдавніших часів та епохи Київської Русі. Київ: АН Української РСР. 1966. 455 с.
• 53. Ігнатенко І., Нагорнюк О. Придорожні хрести Полісся: функції, семантика та символіка. Народознавчі зошити. 2013. № 1. С. 99—104.

читати публікацію»