ІЗ ТВОРЧИХ ІДЕЙ ГАННИ ГОРИНЬ | Народознавчі Зошити

« 2022. № 4 (166)

Народознавчі зошити. 2022. № 4 (166). С. 790—797

УДК 930.2:39(477)-051

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.04.790

КРІЗЬ ПРИЗМУ ЕТНОБУТТЯ: ІЗ ТВОРЧИХ ІДЕЙ ГАННИ ГОРИНЬ

САПЕЛЯК Оксана

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8111-6563
кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця,
Інститут народознавства НАН України,
відділ етнології сучасності,
дійсна членкиня Наукового Товариства ім. Шевченка,
проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
Контакти: e-mail: oksana.sapelyak@gmail.com

Анотація. Монографічних розслідів творчості українських науковців вкрай недостатньо, відтак ця ділянка історіографії має зайняти пріоритетне місце у пошуковій праці дослідників. Ідеться про актуальну потребу поширення знань про персоналії в науці загалом, етнологічній зокрема. Адже від 1933 року вітчизняна етнологія була оголошена совєтським режимом націоналістичною. Вивчати діяльність українців-етнологів — одна з небажаних, фактично заборонених тем. Тільки проголошення відновлення Незалежності України створило умови для усунення тематичного «прокрустового ложа». Появилося ряд історіографічних праць, в т. ч. про діяльність учених етнологічної науки до 1939 р. Все ж існує дотепер певне упередження щодо вивчення творчості вчених т. зв. «радянського періоду». Хоч, як у жорстких умовах ідеологічного тиску українські етнологи зуміли зберігати національний характер своїх праць, виборювати дозволи для студій потрібних для збереження знань народної культури тем, — питання, що становить значний інтерес та потребує докладного вивчення. Адже йдеться про півстоліття наполегливої праці у складний час денаціоналізації. Однією із вчених того періоду, яка невтомно працювала в напрямі виявлення саме національних особливостей української культури міста й села, була Ганна Горинь. У представленій статті авторка поставила перед собою мету: з’ясувати діапазон інтересів Г. Горинь. Об’єктом цієї публікації є окреслити внесок вченої в етнологічну науку, а предметом — її публікації. Методологічною основою є принцип історизму й аналізу. Методом історико-системного аналізу з’ясовано значення для української науки й культури висвітлення персоналій українських етнологів, зокрема діяльності Ганни Горинь.

Ключові слова: етнологія, історіографія, етнобуття, персоналії, національна культура та наука.

Надійшла 9.07.2022

Список використаних джерел

1. Кирчів Р. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці». Львів: Інститут народознавства НАН, 2011. 424 с.
2. Мушинка М. Володимир Гнатюк: Життя та його діяльність в галузі фольклористики, літературознавства та мовознавства. Париж; Нью-Йорк; Сідней: НТШ. 1987. 332 с.
3. Франко О. Федір Вовк — вчений і громадський діяч. Київ: Вид-во Європейського університету, 2001. 378 с.
4. Селівачов М. Дослідження про шкіряні промисли. Народна творчість та етнографія. 1987. № 6. С. 68—80.
5. Болтарович З., Гонтар Т. Книга про шкіряні промисли українців. Жовтень. Львів, 1988. № 1. С. 117—118.
6. Пожоджук Д. Традиційні промисли. Світанок. 1987. № 3—4. С. 6.
7. Маринов В. Кожарските заняти в западните области на Украйна. Лека промишленность и услуги. София, 1985. № 6. С. 5.
8. Turnau I. Анна Йосифівна Горинь. Шкіряні промисли західних областей України (друга половина ХІХ — початок ХХ ст.). Kwartalnik Historii Kultury Materialnei. Kyiv, 1986. № 2/87.
9. Paličková-Patková Jarmila. G.J. Gorin. Škirjani promisli zachidnich oblastej Ukrajini. Slovenský národopis. 35/1987.
No 2 + 3. S. 525.
10. Сапеляк О. Горинь (Гулей) Ганна Йосипівна. Нові імена: Львів і львів’яни. Енциклопедично-біографічний довідник. Львів, 2006. Вип. 2. С. 68.
11. Сапеляк О. Любити народ міцно і працювати для нього. Народні шкіряні вироби українців. Витоки, становлення і розвиток традицій. Львів, 2016. С. 6—16.
12. Никорак О. Ганна Горинь: життєва і творча нива науковця. Народознавчі зошити. Львів. 2001. № 2. С. 348—357.
13. Никорак О. Ганна Горинь. Енциклопедія сучасної України. Київ, 2006. Т. 6. С. 260; Мала енциклопедія українського народознавства. Львів, 2007. С. 712.
14. Никорак О. Світлій пам’яті вченій-етнологу Ганні Горинь. Минуле і сучасне Волині і Полісся: Роде наш красний. Збірник наукових праць. Луцьк, 2007. № 24. С. 274—279.
15. Никорак О. Деякі грані таланту вченої. Горинь Г. Народні шкіряні вироби українців. Витоки, становлення і розвиток традицій. Львів, 2016. С. 16—23.
16. Никорак О. Високе покликання вченої Ганни Горинь. Народознавчі зошити. Львів, 2008. № 3—4. С. 409—421.
17. Горинь Г. Переселенці Півдня України: етнополітичний та культурологічний аспект (окрайці споминів та згустки розмислів). Народознавчі зошити. 2008. № 3—4. С. 450—455.
18. Горинь Г. Шкіряні промисли західних областей України (друга половина ХІХ — початок ХХ століття. Київ, 1986. 94 с.
19. Горинь Г. Народні шкіряні вироби. Витоки, становлення і розвиток традицій. Львів, 2016. 256 с.
20. Горинь Г. Громадський побут сільського населення Українських Карпат (ХІХ — 30-і роки ХХ ст.). Київ: Наукова думка. 1993. 200 с.
21. Горинь Г.Паломництво в Україні: народознавчий аспект. Народознавчі зошити. 2003. № 1—2. С. 161—168.
22. Дяків В. «Фольклор чудес» у підрадянській Україні 1920-х років. Львів, 2008. 256 с.
23. Горинь Г. Народні традиції у зв’язках із сучасним вихованням і творчими процесами. Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність. Матеріали другої Волинської обласної науково-практичної конференції. 12—13 травня 2005 року. Луцьк, 2005. С. 5—9.
24. Павлюк С.П., Горинь Г.Й., Сявавко Є.І., Коструба С.С., Іватьо Н.С. Програма для середньої загальноосвітньої школи. Українське народознавство. 1—8 класи. Львів: Інститут народознавства НАН, 2003. 100 c.
25. Горинь Г. Сучасні аспекти етнографічного вивчення народних промислів України. Народознавчі зошити. 2001. № 2. С. 340—347.
26. Горинь Г. Західноукраїнське місто як текст. Етнокультурні процеси в українському урбанізованому середовищі ХХ століття. Збірник науково-теоретичних статей. Івано-Франківськ, 2004. С. 24—26.
27. Горинь Г. Концепти «земля» і «праця» у системі духовних вартостей і життєвих настанов українського селянина. Народознавчі зошити. 2004. № 5—6. С. 683—688.

читати публікацію»