« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1147—1163

УДК [391:[746.1.016.4:687.38]](477.8+474.5)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1147

УЗОРНОТКАНІ ПОЯСИ ЗАХІДНОЇ УКРАЇНИ І ЛИТВИ: ТЕХНІКИ, ОРНАМЕНТИКА, ФУНКЦІЇ

НИКОРАК Олена

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-0887-8929
  • докторка мистецтвознавства, професорка,
  • провідна наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: olenanykorak@gmail.com

ГЕРУС Людмила

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-5931-3816
  • докторка історичних наук, кандидатка мистецтвознавства,
  • старша наукова співробітниця,
  • завідувачка відділу народного мистецтва,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: ludmilagerus@gmail.com

КУЦИР Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6522-0640
  • кандидатка мистецтвознавства,
  • наукова співробітниця,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ народного мистецтва,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна
  • Контакти: e-mail: sonechko_29@ukr.net

Анотація. На основі результатів міждисциплінарного науково-дослідного проєкту «Унікальні технології етнографічного текстилю: досвід збереження в Західній Україні та Литві» досліджуються особливості виготовлення, оздоблення та застосування у народному вбранні й обрядах західноукраїнських та литовських узорнотканих поясів. В межах цих студій етнографічний текстиль постає не лише як явище матеріальної культури, але й як об’єкт нематеріальної культурної спадщини двох народів, що увібрав у себе технологічні знання, естетичні уявлення та світоглядні позиції своїх творців. Спільності між виробами обох країн підкреслюють їхні давні історичні зв’язки, а відмінності — варіативність розвитку української та литовської етномистецьких традицій.

Мета статті — проаналізувати основні техніки виготовлення, базові мотиви і схеми, художньо-стилістичні особливості орнаментальних композицій, практичне та обрядове значення узорнотканих поясів Західної України й Литви.

Об’єктом дослідження є збережені у музеях і відтворені сучасними майстрами вироби, а предметом — технологічні, художньо-стильові особливості традиційних тканих західноукраїнських та литовських поясів, їхнє значення у народному вбранні й застосування у звичаях й обрядах.

При вивченні технік виготовлення поясів було застосовано структурний аналіз, моделювання та метод реконструкції; мистецтвознавчий та формальний аналіз використані для виявлення характерних ознак декору виробів та його складових; порівняльно-історичний метод дозволив провести дослідження подібностей та відмінностей між західно-українськими та литовськими поясами, а також особливостей їхнього застосування від кінця ХІХ до початку ХХІ ст.

Джерельною базою наукової розвідки стали: фахові пуб лікації українських і литовських учених у галузі традиційного ткацтва, зокрема технології виготовлення та особливостей орнаментики народних поясів; речові пам’ятки із збірок українських та литовських музеїв; практичні тренінги із виготовлення традиційних поясів, здійснені під час реалізації проєкту; матеріали багаторічних польових досліджень авторів в Україні та Литві.

У статті проаналізовано різні способи ткання українських і литовських поясів, виявлено регіональну та локальну самобутність їхньої структури, фактури, мотивів, орнаменту, варіативність схем композиції і кольорової гами. Відзначено універсальні риси орнаментування українських пам’яток різних історико-етнографічних районів західного регіону України та аналогічних пам’яток Литви.

Ключові слова: Україна, Литва, ткацтво, пояс, техніка, орнамент, обряд, звичай.

Надійшла 7.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Сидорович С.Й. Художня тканина західних областей УРСР. Київ: Наукова думка, 1979. 152 с.
  • 2. Никорак О.І. Українська народна тканина ХІХ—ХХ ст. Типологія, локалізація, художні особливості. Частина І. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України). Львів: Інститут народознавства НАН України, 2004. 584 с.
  • 3. Гургула І. Народне мистецтво західних областей України. Київ: Мистецтво, 1966. 78 с.
  • 4. Матейко К. Український народний одяг. Київ: Наукова думка, 1977. 224 с.
  • 5. Білан М.С., Стельмащук Г.Г. Український стрій. Львів: Фенікс, 2000. 326 с.
  • 6. Захарчук-Чугай Р.В. Народне декоративне мистецтво. Полісся України: Матеріали історико-етно гра фічного дослідження. Ред. С. Павлюк, М. Глушко. Вип. 2. Овруччина. Львів: НАН України. Інститут народознавства, 1995. С. 302—304.
  • 7. Кара-Васильєва Т. Ремесла і народне мистецтво. Холм щина і Підляшшя: історико-етнографічне дослідження. В.К. Борисенко та ін.Київ: Родовід, 1997. С. 223—248.
  • 8. Українець А. Традиційний одяг Рівненщини. Книга 1. Рівне: У фарватері істини, 2019. 208 с.
  • 9. Павлуцький Г. Історія українського орнаменту. Ки їв: Українська Академія наук, 1927. 27 с.
  • 10. Станкевич М. Візерунок чи орнамент? (термінологічний, онтологічний погляд і не тільки). Автентичність мистецтва. Львів, 2004. С. 155—170.
  • 11. Селівачов М. Лексикон української орнаментики (іконо графія, номінація, стилістика, типологія). Київ: Ант, 2005. 340 с.
  • 12. Познанский Б. Одежда Малороссовъ. Труды двънадцатаго археологическаго съезда въ Харьковъ, 1902. Томъ ІІІ. Москва: Типографія О-ва распостр. пол. книгъ, аренд. В.И. Вороновымъ, 1905. С. 178—210.
  • 13. Здоровега Н.І. Нариси весільної обрядовості на Ук ра їні. Київ: Наукова думка, 1974. 160 c.
  • 14. Борисенко В. Сімейна обрядовість українців ХХ — початку ХХІ століття. Київ: Видавництво ІМФЕ, 2016. 256 с.
  • 15. Гвоздевич С. Родильна обрядовість українців. Народознавчі зошити, 1997. № 2. С. 111—122.
  • 16. Боряк О. Ткацтво в обрядах та віруваннях українців (середина ХІХ — початок ХХ ст.). Київ: Видавництво ІМФЕ, 1997. 192 с.
  • 17. Никорак О. Своєрідність декору гуцульських домотканих поясів кінця ХІХ — середини ХХ ст. Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції на пошану професора Петра Сіреджука з нагоди 70-ліття. Краків; Івано-Франківськ; Космaч: Werchy, 2019. С. 252—279.
  • 18. Пархоменко Т. Особливості виготовлення сітчастих поясів. Пояс у народних віруваннях і звичаях. Наукові записки. Випуск IV. Рівне: Видавець Олег Зень, 2008. С. 239—245.
  • 19. Lietuvių liaudies menas juostos. Sudarė ir parengė A. Mikėnaitė, J. Balčikonis. Vilnius: Vaga, 1969. 196 s.
  • 20. Tamošaitienė A., Tamošaitis A. Lithuanian Sashes. Toronto: Lithuanian Folk Art Institute, 1988. 317 p.
  • 21. Jucienė M.T. Pintinės juostos. Vilnius: Petro ofsetas, 2010. 96 s.
  • 22. Tumėnas V. Lietuvių trdicinių rinktinių juostų ornamentas: tipologija ir semantika. Vilnius: Diemedis, 2002. 278 s.
  • 23. Jurkuvienė T. Lietuvių liaudies justos. Vilnius: Gervelė, 2001. 218 s.
  • 24. Причепій Є., Причепій Т. Вишивка Східного Поділля. Київ: Родовід, 2007. 344 с.
  • 25. Ткані пояси. Перша пол. ХХ ст. м. Збараж Тернопільської обл. Тернопільський краєзнавчий музей. Інв. № ТКМ КН 15980, 15981.
  • 26. Никорак О. Ткацтво. Етнографічні групи українців Карпат. Бойки. За наук. ред. і уклад. С. Павлюка. Харків: Фоліо, 2020. С. 429—441.
  • 27. Jubiliejinės proginės juostos su standartiniu užrašu. Interne tinė parduotuvė «Rūta Žalioji». URL: https://www.rutazalioji.lt/produktas/jubiliejine-progine-juosta (Дата звер нення 29.09.2022).
  • 28. Malinowska W. Obrzedy weselne ludu ruskiego we wsi Kudynowcach, powiecie Zloczowskim. Zbiór wiadomości do antropologii krajowėj wydawany staraniem Komisyi Antropologicznėj Akademii Umiejętności w Krakowie. Tom VII. Kraków, 1883. S. 244—264.
  • 29. Герус Л. Хліб і тканина в обрядовості українців: функ ції та змістове навантаження. Народознавчі зошити, 2018. № 5 (143). С. 1096—1105.
  • 30. Грушевський М. Дитина у звичаях і віруваннях ук раїнського народу. Київ: Либідь, 2011. 256 с.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »