« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1164—1172

УДК [7:338.45]:[904:339.5](5:477) “11/13”

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1164

ВІЗАНТІЙСЬКІ ТРАДИЦІЇ В ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОМУ МИСТЕЦТВІ ГАЛИЦЬКОЇ ЗЕМЛІ І ВОЛИНІ ПЕРІОДУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

ЧУЙКО Олег

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3713-5593
  • доктор мистецтвознавства,
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника,
  • вул. Шевченка, 57, 76000, Івано-Франківськ, Україна,
  • Контакти: е-mail: art.trivium@gmail.com

Анотація. Метою статті є розкриття особливостей декоративно-прикладного мистецтва Галицько-Волинської Руси в контексті галицько-візантійських звязків, висвітлення проблем співвідношення між успадкованими візантійськими культурними нормами та своєрідними виявами давньої традиції, процесами її актуалізації на місцевому ґрунті. А це є підставою вважати давньогалицьке мистецтво спадкоємцем і продовжувачем давньокиївської, візантійської, а також античної систем культури.

Висвітлено не лише міждержавний товарообмін і наявність виробів візантійського художнього ремесла на теренах князівства, а й механізм (явище) формування місцевих шкіл, які представили власне потрактування візантійських мистецьких норм в умовах західних і східних культурних віянь, зумовлених географічними розташуванням Галицько-Волинської Русі.

На основі систематизації джерел відтворено цілісну картину культурно-економічних контактів Галицької Русі—Візантії, головним чином у сфері торгівлі і художнього ремесла з урахуванням багатьох соціальних чинників, що є новизною статті.

Методологія дослідження: поряд із загальнонауковими методами систематизації та класифікації використовувались мистецтвознавчі методи образно-стилістичного та іконографічного аналізу

Ключові слова: традиція, Візантія, культура, ремесло, осередок, артефакт, композиція.

Надійшла 5.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Гупало В. Звенигородські сакралії. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2002. Вип. 8. С. 158—169.
  • 2. Свешников И. Раскопки в Звенигороде под Львовом. Археологические открытия 1985 года. Москва: Наука, 1987. С. 408—409.
  • 3. Николаева Т. Древнерусская мелкая пластика из камня ХI—ХV веков. Археология СССР. Свод археологических источников. Е1-60. Москва: Наука, 1989. 164 с.
  • 4. Боровський Я., Архипова Е. Новые произведения мелкой каменной пластики из древнего Киева (по материалам раскопок). Южная Русь и Византия. Сборник научных трудов (к XVIII конгрессу византинистов). Редкол.: П. Толочко (отв. ред.), Я. Боровский, Г. Ивакин. Київ: Наукова думка, 1991. С. 119—131.
  • 5. Пивоваров С. Вироби дрібної кам’яної пластики з давньоруських пам’яток Буковини. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2006. Вип. 10. С. 224—230.
  • 6. Пекарская Л., Пуцко В. Византийская мелкая пластика из архео логических находок на Украине. Южная Русь и Византия. Киев: Наукова думка, 1991. С. 24—27.
  • 7. Фіголь М. Мистецтво стародавнього Галича. Київ: Мистецтво, 1997. 224 с.
  • 8. Ауліх В. Ковалі золота, срібла й міді давнього Галича. Жовтень. 1987. № 10. С. 96—100.
  • 9. Аулих В. Галич. Археология Прикарпатья, Волыни и Закарпатья (раннесловянский и древнерусский перио ды). Киев: Наукова думка, 1990.
  • 10. Свєнціцька В., Сидор О. Спадщина віків. Українське мистецтво XIV—XVIII століть у музейних колекціях Львова. Львів: Каменяр, 1990. 72 с.: 64 арк. іл.
  • 11. Kalavrezoy-Maxeiner J. Byzantine Icons in Steatite, I—II. Bizantina Vindobonensia 15. Wienna, 1985. 252 s.
  • 12. Тимощук Б. Василів — місто Галицької Русі. Чернівці, 1992. 30 с.
  • 13. Єсін П. Енколпіони з археологічних знахідок на Буковині та фондів Чернівецького краєзнавчого музею. Бу ковина  мій рідний край: матеріалами ІІ історико-краєзнавчої конференції молодих дослідників, студентів та науковців. Чернівці, 1997. С. 18—22.
  • 14. Пуцко В. Візантійське художнє ремесло і Київська Русь. Записки НТШ. Праці секції мистецтвознавства. Львів, 1994. Т. ССХХVII. С. 15—28.
  • 15. Шандор Н. Дамбо. Результати нетраживаньа на градини у ракову. Рад войводжанских музея. 1971. Т. 20. С. 168—173.
  • 16. Пуцко В. Константинопольськие мастера на Руси накануне монголо-татарского вторжения. Россия и Христи янский Восток. Москва: Индрик, 1997. Вып. І. С. 17—23.
  • 17. Пивоваров С. Літописний Онут. Проблеми стародавньої і середньовічної історії, археології й етнології. Чернівці: Золоті Литаври, 2000. Вип. 2. С. 96—97.
  • 18. Галич: давній і сучасний. Фотоальбом. Авт. та упорядн. В. Дідух. Галич, 2012.
  • 19. Возний І. Чорнівська феодальна укріплена садиба ХІІ—ХІІІ ст. Чернівці: Рута, 1998. 153 с.
  • 20. Аулих В. Исследования в Галиче. Археологические откри тия 1983 г. Москва: Наука, 1985. С. 257—258.
  • 21. Баран В., Томенчук Б. Підсумки досліджень Галицької археологічної експедиції в 1991—1996 років. Галич і Галицька земля: збірник наукових праць. Київ; Галич, 1998. С. 10—18.
  • 22. Лукомський Ю. Невідомі церкви на Подолі княжого Галича. Записки НТШ. Львів, 1998. Т. 235. С. 559—593.
  • 23. Тимощук Б. Теребовль — місто Галицької Русі. Галич і Галицька земля: збірник наукових праць. Київ; Галич, 1998. С. 124—128.
  • 24. Свешников И. Раскопки пригорода летописного Звенигорода. Археологические открытия 1984 г. Москва: Наука, 1986. С. 306—307.
  • 25. Ратич А. Надпись на амфоре из Звенигорода на Балке. Археологические открития 1970 г. Москва: Наука, 1971. С. 295.
  • 26. Шелом’янців-Терський В. З історії давньоруського міста Звенигорода (за матеріалами археологічних досліджень). Київська Русь: культура, традиції: зб. наук. пр. АН УРСР; Ін-т сусп. наук. Редкол.: Я.Д. Ісаєвич (відп. ред.) та ін. Київ: Наукова думка, 1982. С. 20—28.
  • 27. Тимощук Б. Північна Буковина — земля слов’янська. Ужгород: Кар пати, 1969. 192 с.
  • 28. Щапова Ю. Стекло Киевской Руси. Москва: Наука, 1972. 216 с.
  • 29. Літопис руський. Пер. з давньорус. Л. Махновець. Київ: Дніпро, 1989. 591 с.
  • 30. Фехнер М. Шелковые ткани в средневековой Восточной Европе. Советская археология. 1982. № 3. С. 57—70.
  • 31. Пастернак Я. Старий Галич: археологічно-історичні досліди у 1850—1943 р. Івано-Франківськ: Плай, 1998. 347 с.
  • 32. Петегирич В. Про одне поховання княжої доби з Волині. Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. Львів, 2011. Вип. 15. С. 165—169.
  • 33. Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам’ятки ХІІ—ХІV століть. Записки НТШ. Праці комісії спеці альних (допоміжних) історичних дисциплін. Львів, 1996. Т. 231. С. 5—8.
  • 34. Сидоренко О. Українські землі у міжнародній торгівлі (ІХ — середина ХVII ст.). Київ, 1992. 229 с.
  • 35. Janusz B. Zabytki przedhistoryczne Galicyi Wschodniej. Kraków: Drukarnia Uniwersytetu Jagiellońskiego, we Lwo wie, 1918. 310 s.
  • 36. Antoniewicz W. Archeologia Polski: zarys czasów przedhistorycznych i Wczesnodziejowych zime Polski. Warszawa: Trzaska Evert i Michalski, 1928. 346 s.
  • 37. Рыбаков Б. Прикладное искусство и скульптура. История культуры Древней Руси. Ред. Н. Воронина, М. Каргера. Москва; Ленинград: Изд-во АН СССР, 1951. Т. ІІ. C. 396—464.
  • 38. Макарова Т. Перегородчатые эмали Древней Руси. Москва: Наука, 1975. 136 с.
  • 39. Коваль І. Дослідник підземного архіву України. Львів: Місіонер, 1999. 176 с.: 46 іл.
  • 40. Перелигіна О. Золотий емальований колт з колекції Львівського історичного музею: історія побутування та атрибуції. Музейні питання: матеріали наукової конференції «Ювелірне мистецтво  погляд крізь віки». (12—14 листопада 2012 р.). Київ, 2013. C. 207.
  • 41. Evans C., Wixom W. The Glory of Byzantium: Art and Culture of the Middle Byzantine Era, A. D. 843—1261. New-York: Metropolitan Museum of Art, 1997. 574 р.
  • 42. Терський С. Колт. Колекція 110 раритетів Львівського історичного музею. Львівський історичний му зей. Авт.-текст. Б.М. Чайковський та ін.; світлини: І. Садовий, О. Косянчук. Львів: Афіша, 2003. С. 19.
  • 43. Ливох Р., Хадух А. Колты Юго-Западной Руси. Славяно-русское ювелирное дело и его истоки. Санкт-Петербург: Нестор-История, 2006. С. 140—143.

читати публікацію»

Наші автори
Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »