« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1203—1210

УДК 75.046.3(477)”19″Спас

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1203

ДЕЯКІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ОКРЕМИХ МОНУМЕНТАЛЬНИХ КОМПОЗИЦІЙ ЛІДІЇ СПАСЬКОЇ

ЛАБЗІН Вячеслав

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-3864-1543
  • аспірант,
  • Національна академія
  • образотворчого мистецтва і архітектури,
  • Вознесенський узвіз, 20, 04053, Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: celtic.svl@gmail.com

Анотація. Пожвавлення релігійного життя протягом останніх трьох десятиліть, зумовили активізацію мистецтвознавчого вивчення спадщини церковного малярства, надто ж майстрів, які перебували на периферії уваги попередніх дослідників. У цьому контексті, вважаємо актуальним і звернення до плідного, хоч і маловідомого доробку художниці Лідії Спаської. Актуальність статті полягає в тому, щоб із залученням історичних,  мистецтвознавчих і літературних джерел; іконографічного й історичного матеріалу;  фактологічного опрацювання творів, поглибити наукові знання про монументальні розписи Лідії Спаської. Метою є з’ясування іконографічних та стильових особливостей деяких багатофігурних творів монументального церковного живопису Л. Спаської. Об’єктомдослідження є релігійний живопис Л. Спаської, а предметом – групові композиції на прикладі окремих творів з Києво-Подільської Покровської та Луцької Св. Феодосія Чернігівського церков. Методологічною основою дослідження є уніфікований метод, системний підхід, методи синтезу, узагальнення, порівняльно-історичного та мистецтвознавчого аналізу. Автор доходить висновку про широке застосовування Л. Спаською добре відомих іконографічних примірників, їх широке авторське трактування та тяжіння до естетики модерну.

Ключові слова: Лідія Спаська, релігійний живопис, Покладення до гробу,   Явлення Божої Матері, Успіння Божої Матері, Зіслання Святого Духу.

Надійшла 14.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Бондарчук Я. Життєвий та творчий шлях художниці Л.І. Спаськой. Актуальні питання культурології. Рівне: РДГУ, 2015. Вип. 15. С. 134—139.
  • 2. Черенюк М. Церковні розписи Лідії Спаської. Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть: питання дослідження, збереження та реставрації: Матеріали VI Міжнар. наук. конф. по волин. іконопису. Луцьк, 1999. С. 124—125.
  • 3. Катехизм Католицької Церкви: Компендіюм. Львів: Свічадо, 2008.  200 с.
  • 4. Shiller G. Iconography of Christian Art: 2 vols. Vol. II. London: Lund Humphries, 1971. 692 p.
  • 5. Evdokimov P. The art of the icon: a theology of beauty. Redondo Beach, Calif.: Oakwood Publications. 1990. 354 p.
  • 6. Zirpolo L. Historical Dictionary of Baroque Art and Architecture. Lanham, Md.: Rowman & Littlefield. 2018. 583 p.
  • 7. Ouspensky L. Iconography of the descent of the Holy Spirit. St. Vladimir’s theological quarterly. 1987, 31.4. Crestwood, N.Y.: St. Vladimir’s Seminary Press. P. 308—347.
  • 8. Oupensky L., Lossky V. The meaning of icons. Crestwood, N.Y.: St. Vladimir’s Seminary Press. 1982. 222 p.
  • 9.   Покровский Н. Евангеліе въ памятникахъ иконографіи преимущественно византійскихъ и русскихъ. С.-Петербургъ. Типографія Департамента Удѣлов. 1892.  496 с.
  • 10. Weitzmann K. Late Antique and Early Christian Book Illumination. New York: G. Braziller. 1977. 128 p.

читати публікацію»

Наші автори
Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »