« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1211—1218

УДК 7.025.4:022.4:674-416

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1211

ДОПОВНЕННЯ ВТРАТ ШПОНУ В ПРОЦЕСІ РЕСТАВРАЦІЇ БІБЛІОТЕЧНОЇ ШАФИ ХІХ СТОЛІТТЯ

ЧОРНИЙ Максим

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6428-2006
  • аспірант, ст. лаборант з в. о. кафедри
  • архітектури та реставрації,
  • Національний університет «Львівська політехніка»,
  • вул. Степана Бандери, 12, 79013, Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: maks.black.ua@gmail.com

Анотація. Метою дослідження є узагальнення історичних, мистецтвознавчих, технологічних відомостей відносно деревообробного промислу та столярного мистецтва в контексті практичної консерваційно-реставраційної роботи з доповнення втрачених фрагментів шпонування твору др. пол. ХІХ ст., а також висвітлення процесу реставрації бібліотечної шафи з нинішньої Читальної зали імені Юліана Захаревича головного корпусу Національного університету «Львівська політехніка». Проаналізовано характер та ступінь інтенсивності ушкоджень, що їх зазнала бібліотечна шафа за півторастолітню історію функціонування. Докладно описано послідовність заходів, що передують процесу доповнення втраченого шпонування стільниці шафи, на чому й зроблено основний акцент, з детальним описом застосованих технологічних методів та обґрунтуванням доцільності їх використання. Об’єкт дослідження — традиційний деревообробний промисел, а предмет — зазначена бібліотечна шафа. За результатами реставрації встановлено, що за допомогою застосування коректних методів доповнення втраченого шпону можна досягти високого ступеня відтворення естетичних та утилітарних якостей шпонованого твору, з дотриманням вимоги до оберненості всіх процесів, що їх зазнає твір під час реставрації. Окреслено необхідність розвитку міждисциплінарних зв’язків та академічну співпрацю у вирішенні суміжних питань консервації, реставрації у взаємодії з точними галузями науки.

Ключові слова: консервація, реставрація, шпон, меблярство, твори мистецтва з дерева, бібліотечна шафа, Юліан Захаревич.

Надійшла 15.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Жук О.К. Головна будівля Львівської політехніки, вид. ІІ. Львів, 2008. 67 с.
  • 2. Roubo J. L’ art du menuisier. Paris, 1769—1777; ETH-Bibliothek Zьrich. 799 p.
  • 3. Zakharevych J. DŹWIGNIA, organ Towarzystwa politechnicznego we Lwowie. 20 Grudnia 1879. Lwów. 2 st.
  • 4. Zakharevych J. DŹWIGNIA, organ Towarzystwa politechnicznego we Lwowie. 20 Marca 1880. Lwów. 22—23 st.
  • 5. Bruce Hoadley R. Chemical and Physical Properties of Wood. 1995. 15 p.
  • 6. Britannica T. Editors of Encyclopaedia (2019, September 20) veneer Encyclopedia Britannica. URL: https://www.britannica.com/topic/veneer
  • 7. Lvivcenter, Інтерактивний Львів, /Енциклопедія/Персоналії/Глембоцька Г. «Леонард Марконі». URL: https://lia.lvivcenter.org/uk/persons/marconi-leonard/

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »