« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1080—1091

УДК [[39:728.6]:643.3](477.87=511.14)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1080

КУХНЯ ТА ПІЧ ТРАДИЦІЙНОЇ ЗАКАРПАТСЬКОЇ УГОРСЬКОЇ СЕЛЯНСЬКОЇ ХАТИ

КЕЙС Борнобаш

  • ORCID ID: http:/ /orcid.org/0000-0002-8417-8441
  • доктор філософії,
  • доцент кафедри історії і суспільних дисциплін,
  • Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ,
  • пл. Кошута, 6, 90202, Берегове, Україна,
  • Контакти: e-mail: kesz.barnabas@kmf.org.ua

КЕЙС Маргарита

  • ORCID ID: http:/ /orcid.org/0000-0001-9738-2858
  • докторка філософії,
  • доцентка кафедри філології,
  • Закарпатський угорський інститут ім. Ференца Ракоці ІІ,
  • пл. Кошута 6, 90202, Берегове, Україна,
  • Контакти: e-mail: kesz.margit@kmf.org.ua

Анотація. Метою дослідження є визначити тип традиційного закарпатського угорського дому та кухні, а також окреслити історію розвитку кулінарного приміщення та його топкового обладнання, які відіграють центральну роль у житті сім’ї, їх місцеві особливості, паралелі чи відмінності з іншими регіонами та народами. Об’єктом дослідження є народна архітектура, а предметом — кухня, яка разом з піччю та обладнанням утворює центральне та головне приміщення угорської селянської хати на Закарпатті. Крім принципу історизму, методологічною основою дослідження є апробовані методи етнографії, такі як елементи ретроспективного, типологічного, комплексного аналізу чи, наприклад, історичної реконструкції. Територіально дослідження охоплює угорські та змішані села південно-західної частини Закарпаття, історичної Угочанської жупи, ахронологічно — першу половину ХХ ст., з деякими посиланнями на зміни, що відбулися в другій половині ХХ ст. Крім опрацювання архівного матеріалу та етнографічної літератури, вихідним матеріалом дослідження стали новітні дослідження, виїзні аналізи авторів, фото та інші документи, глибинні інтерв’ю з інформаторами.

Ключові слова: угорці Закарпаття, тридільна хата, сіни, кухня, вільний димар, піч, камін, тринога, дровниця.

Надійшла 5.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття XVIII—XIX століть. Ужгород: Гражда, 2005. 352 c.
  • 2. Kész B. Az ugocsai parasztporta. Hagyományos építkezés Salánkon. In: Gazdag V., Karmacsi Z., Tóth E. (szerk.): Értékek és kihívások. A 2015. március 26—28. között Beregszászon a Nyelvi és kulturális sokszínűség Kelet-Közép-Európában: érték és kihívások című konferencián elhangzott előadások anyagai, II. kötet (Történelem- és társadalomtudomány, oktatásmódszertan, irodalomtudomány). Ungvár: Autdor; Shark, 2016. S. 63—73.
  • 3. Dragun I.V. A Kárpátalján élő magyarok népi építészetének sajátosságai. In: Cseri M., Balassa M.I., Viga Gy. (szerk.): Népi építkezés a Kárpát-medence északkeleti térségében (A Miskolcon 1989. május 15—16-án megrendezett konferencia anyagai). Miskolc; Szentendre: Szentendrei Szabadtéri Néprajzi Múzeum; Miskolci Herman Ottó Múzeum, 1989. S. 165—180.
  • 4. Balassa M.I. A Kárpát-medence északkeleti térsége lakóházfejlődéséről. In: Cseri M., Balassa M.I., Viga Gy. (szerk.): Népi építkezés a Kárpát-medence északkeleti térségében (A Miskolcon 1989. május 15—16-án megrendezett konferencia anyagai). Miskolc; Szentendre: Szentendrei Szabadtéri Néprajzi Múzeum; Miskolci Herman Ottó Múzeum, 1989. S. 63—84.
  • 5. Dám L. Építészeti régiók a Kárpát-medence északkeleti térségében. In: Cseri M., Balassa M.I., Viga Gy. (szerk.): Népi építkezés a Kárpát-medence északkeleti térségében (A Miskolcon 1989. május 15—16-án megrendezett konferencia anyagai). Miskolc; Szentendre: Szentendrei Szabadtéri
  • Néprajzi Múzeum; Miskolci Herman Ottó Múzeum, 1989. S. 93—107.
  • 6. Gilyén N. A Felső-Tisza-vidéki nyitott ereszes ház. In: Kecskés P. (szerk.): Ház és ember, a Szabadtéri Néprajzi Múzeum közleményei 5. Szentendre: Szabadtéri Néprajzi Múzeum, 1989. S. 51—56.
  • 7. Гроздова И.Н. Этническая специфика венгров Закарпатья. Карпатский сборник. Москва: Наука, 1972. C. 95—107.
  • 8. Гроздова И.Н., Ковальская Н.Г. Жилища венгров Закарпатья. Материальная культура комплектных этнических групп на Украине. Москва: Наука, 1979. C. 151—181.
  • 9. Grozdova I.N. Etnokulturális folyamatok napjainkban a kárpátaljai magyar lakosság körében. In: Ortutay Gy. (szerk.): Népi kultúra — népi társadalom. Az MTA Néprajzi Kutatóintézetének évkönyve V—VI. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1971. S. 457—466.
  • 10. Филеп А. Исторические типы венгерского народного жилища и его межэтнические связи в Карпатах. Карпатский сборник. Москва: Наука, 1976. C. 35—39.
  • 11. Szabó S. Háztartási eszközök. In: Ratkó L. (szerk.): Szabolcs-Szatmár-Bereg megye népművészete. Nyíregyháza: Jósa András Múzeum, 2014. S. 420—451.
  • 12. Barabás J., Gilyén N. Magyar népi építészet. Budapest: Mezőgazda kiadó, 2004. 192 s.
  • 13. Deák G. Az Ung vármegyei «Tiszahát» népi építészete és művészete. In: S. Benedek A. (szerk.): Ung megye. Írások Ung megyéről. Beregszász; Budapest: Mandátum Kiadó; Hatodik Síp Alapítvány, 1998. S. 81—89.
  • 14. Páll I. A táji jellegzetességek keveredése Északkelet-Magyarország népi építkezésében a 18—19. században. In: Cseri M., Balassa M.I., Viga Gy. (szerk.): Népi építkezés a Kárpát-medence északkeleti térségében (A Miskolcon 1989. május 15—16-án megrendezett konferencia anyagai). Miskolc; Szentendre: Szentendrei Szabadtéri Néprajzi Múzeum; Miskolci Herman Ottó Múzeum, 1989. S. 197—208.
  • 15. Dám L. Építkezés. In: Ujváry Z. (szerk): Néprajz egyetemi hallgatóknak. Debrecen: Kossuth Lajos Tudományegyetem, 1992. 267 s.
  • 16. Sabján T. A búbos kemence. Budapest: TERC Kereskedelmi és Szolgáltató Kft., 2003. 96 s.
  • 17. Ébner S. Régi tűzhelyek: Borsod, Abaúj, Zemplén, Bereg, Szatmár megyében. Néprajzi Értesítő XXIII. 1931. S. 6—16.
  • 18. Barabás J. Tüzelőberendezés, füstelvezetés. In: Magyar néprajz IV. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1997. S. 155—169.
  • 19. Juhász A. Élet a házban. In: Magyar néprajz IV. Budapest: Akadémiai Kiadó, 1997. S. 178—193.
  • 20. Viga Gy. Tűzikutyák a Herman Ottó Múzeum néprajzi gyűjteményében. In: Ujváry Z. (szerk.): Huszonegy néprajzi közlemény. Debrecen: A Kossuth Lajos Tudományegyetem kiadványa, 1994. S. 149—154.
  • 21. Varga S. Népi építészeti kutatások Kárpátalján 1945 előtt. In: P. Punykó M. (szerk.): «Madarak voltunk…» Kárpátaljai néprajzi írások. Budapest; Beregszász: Hatodik Síp Alapítvány; Mandátum Kiadó, 1999. S. 82—100.
  • 22. Bátky Zs. Táplálkozás. Építkezés. In: A magyarság tárgyi néprajza. A magyarság néprajzának első kötete. Második kiadás. Budapest: Királyi Magyar Egyetemi Nyomda, 1941. S. 31—215.
  • 23. Viski K. Bútorzat. Világítás. Mesterkedés. In: A magyarság tárgyi néprajza. A magyarság néprajzának első kötete. Második kiadás. Budapest: Királyi Magyar Egyetemi Nyomda, 1941. S. 217—323.
  • 24. Sári Zs. Típusterves építkezések és az életmód átalakulásának kapcsolata. In: Cseri M., Sári Zs. (szerk.): Vidéki életmódváltozások a 20. században. Az OTKA K 62412. számú, «A 20. század falusi építészetének, lakáskultúrájának és életmódjának változásai» című kutatási program eredményeiből készült tanulmányok és közlemények. Szentendre: A Szabadtéri Néprajzi Múzeum kiadványa, 2009. S. 21—52.
  • 25. Gunda B. A szatmári hagyományos népi műveltség etnográfiai helyzete. In: Ujváry Z. (szerk.): Tanulmányok Szatmár néprajzához. Debrecen: Kossuth Lajos Tudományegyetem Néprajzi Tanszéke, 1984. S. 35—137.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »