« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1092—1120

УДК 930.2:[398.41:140.8](477.51-2)

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1092

ДЕМОНОЛОГІЧНО-СВІТОГЛЯДНІ УЯВЛЕННЯ ТА ВІРУВАННЯ ПОЛІЩУКІВ ЧЕРНІГІВЩИНИ (За польовими матеріалами з Новгород-Сіверського району)

ГАЛАЙЧУК Володимир

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-7780-5876
  • доктор історичних наук, професор,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • кафедра етнології,
  • вул. Університетська, 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: halay_czuk@ukr.net

Анотація. Мета дослідження — ввести в науковий обіг, систематизувати і проаналізувати масив відомостей про демонологічно-світоглядні уявлення та вірування Новгород-Сіверщини, які автор зафіксував у серпні 2019 р. Розвідка репрезентує традиційні уявлення поліщуків про таких демонологічних персонажів, як русалки, водяник, лісовик, домовик, ляк, блуд. Об’єкт дослідження — традиційна духовна культура поліщуків Чернігівщини, предмет дослідження — демонологія, світоглядні уявлення та вірування, зокрема широкий масив матеріалів про людей, які начебто володіють магічними силами. Серед них були здатні припинити пожежу, вилікувати від хвороби чи укусу змії, оберегти від вовка, передбачити майбутнє тощо. Натомість були й такі, які шкодили: зав’язували на збіжжі магічні вузли, відбирали від корів молоко тощо. Розглянуто демонологічні уявлення, пов’язані з померлими: віру в те, що померлий може «забрати» після смерті щось з господарства; магічне використання похоронних атрибутів; уявлення про самогубців і померлих без охрещення дітей. Наведено зразки демонологічно-світоглядних уявлень про тварини і рослини, природні об’єкти та явища: зокрема про ласицю і вужа, осику, дерева з аномаліями, сонце, грім, посуху, вихор та ін.

Методологічною основою дослідження стали методи польового етнографічного дослідження, зокрема інтерв’ювання респондентів, а також типологічний та структурно-функціональний методи.

Ключові слова: Східне Полісся, демонологія, світоглядні уявлення та вірування, русалка, домовик, відьма, душі померлих.

Надійшла 8.10.2022

Список використаних джерел

  • 1. Бріцина О., Головаха І. Прозовий фольклор села Плоске на Чернігівщині: Тексти та розвідки. Київ, 2004. 584 с.
  • 2. Виноградова Л.Н., Левкиевская Е.Е., сост. Народная демонология Полесья: публикации текстов в записях 80—90-х гг. ХХ века. Москва, 2010. Т. 1: Люди со сверхъестественными свойствами. 648 c.; 2012. Т. 2: Демонологизация умерших людей. 800 c.; 2016. Т. 3: Мифологизация природных явлений и человеческих состояний. 832 c.; 2019. Т. 4: Духи домашнего и природного пространства. Нелокализован ные персонажи. 832 с. (Studia philologica).
  • 3. Галайчук В. Демонологія Чернігівщини (За польовими матеріалами з Чернігівського району). Народна культура Черні гівського району (традиція та сучасний стан побутування). Житомир, 2019. С. 154—168.
  • 4. Галайчук В. Матеріали з теми «Традиційні світоглядні уявлення та демонологія», записані в Семенівському і Новгород-Сіверському р нах Чернігівської обл. 25.07—07.08.2019 р., спр. В. Галайчук-2019. Архів ДНЦЗКСТК.
  • 5. Лещенко Н. Матеріали з теми «Прозовий фольклор», записані в Ріпкинському і Городнянському р нах Чер нігівської обл. 27.07—10.08.2017 р., спр. Н. Ле щен ко-2017. Архів ДНЦЗКСТК.
  • 6. Галайчук В. Традиційні демонологічні уявлення українців про домашніх духів: монографія. Львів, 2020. 452 с.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »