« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1059—1079

УДК 721(477.85/.87-22)”1990/2018″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1059

НОВІТНЯ АРХІТЕКТУРА ГУЦУЛІВ: ОСОБЛИВОСТІ ТА СПЕЦИФІКА ФОРМУВАННЯ

РАДОВИЧ Роман

  • ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-1900-8948
  • доктор історичних наук, старший науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: radovychroman@gmail.com

Анотація. У процесі розвитку народна архітектура постійно відчуває вплив різноманітних чинників, які й визначають функціональну життєздатність, регіональну багатоваріантність, зовнішній вигляд тощо як окремих об’єктів (житлового, громадського та ін. призначення), так і архітектурного комплексу в цілому. Власне усе це й визначає актуальність роботи.

Автор ставить перед собою мету виявити особливості формування сільської забудови сучасного гуцульського села в умовах незалежної України, прослідкувати специфічні риси окремих її компонентів, ступінь зовнішніх впливів, використання традиційних елементів місцевого народного зодчества, а також з’ясувати розуміння автохтонами таких понять як «гуцульська архітектура» загалом та «новітня гуцульська архітектура». Об’єктом дослідження є традиційна народна архітектура гуцулів, а предметом — її розвиток у новітньому часі. Методологічною основою дослідження є принцип історизму в поєднанні з елементами структурно-функціонального аналізу та використання основних методів етнологічної науки: типологічного, комплексного та ретроспективного аналізу, історичної реконструкції тощо. Територія дослідження охоплює усю територію Гуцульщини у межах Івано-Франківської, Закарпатської та Чернівецької областей. Часові рамки дослідження: початок 1990-х рр.  2018 р. включно.

Ключові слова: Гуцульщина, новітня архітектура, житло, сакральні споруди, туристично-відпочинкові комплекси.

Надійшла 30.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Могитич І.Р. Громадські споруди. Гуцульщина. Київ: Наукова думка, 1987. С. 182—188.
  • 2. Сілецький Р. Сільське поселення та садиба в Українських Карпатах XIX—XX ст. Київ: Наукова думка, 1994. 139 с.
  • 3. Шухевич В. Гуцульщина. Переднє слово Д. Ватаманюка; вступна стаття П. Арсенича. Верховина: [б. в.], 1997. Ч. 1—2. 350 с. (репринт видання 1899 та 1901 рр.).
  • 4. Могитич І. Р. Житлові та господарські будівлі двору. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 69—125.
  • 5. Гошко Ю.Г. Кіщук Т.П., Федака П.М. Розвиток поселень, житла і житлово-побутових умов у Радянський період. Народна архітектура Українських Карпат ХV—ХХ ст. Київ: Наукова думка, 1987. С. 244—258.
  • 6. Федака П.М. Народне житло українців Закарпаття ХVІІІ—ХХ століть. Ужгород: Ґражда, 2005. 350 с.
  • 7. Данилюк А. Поклонись народному зодчому. Етнографічні нариси про народну архітектуру України. Львів: Свічадо, 1995. 85 с.
  • 8. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля (кінець ХІХ—ХХ ст.): історико-етнографічне дослідження. Київ: Наукова думка, 1980. 190 с.
  • 9. Самойлович В.П. Народное архитектурное творчество (по материалам Украинской ССР). Київ: Будівельник, 1977. 232 с.
  • 10. Грацианская Н.Н., Листова Н.М., Токарев С.А. Введение. Типология народного жилища в странах зарубежной Европы. Типы сельского жилища в странах зарубежной Европы. Москва: Наука, 1968. С. 3—11.
  • 11. Павлюк С. Словник основних понять і термінів з теорії етнології. Львів, 2008. 256 с.
  • 12. Головацький Я. Подорож по Галицькій та Угорській Русі, описана в листах до приятеля у Л. Подорожі в Українські Карпати. Львів: Каменяр, 1993. С. 22—101.
  • 13. Falkowski J. Zachodnie pogranicze Huculszczyzny: Dolinami Prutu, Bystrycy Nadworniańskiej, Bystrycy Sołjtwińskiej i Łomnicy. Lwów, 1937. 170 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 3).
  • 14. Falkowski J. Pólnocno-wschodnie pogranicze Huculszczyzny. Lwów, 1938. 107 s. (Pracy etnograficzny. Wydawnictwo Towarzystwa ludoznawczego we Lwowie. Рod red. A. Fiszera. № 4).

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »