« 2022. № 5 (167)

Народознавчі зошити. 2022. № 5 (167).  С. 1133—1146

УДК [069.5:7.01:316.422](477)”19/20″:930.85 

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.05.1113

ПОЛІТИКА ПАМЯТІ ТА УКРАЇНСЬКА ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА ХХ СТ. В ЕКСПОЗИЦІЙНІЙ ТА ВИСТАВКОВІЙ РОБОТІ ВІТЧИЗНЯНИХ МУЗЕЇВ

КУШНІР Віталій

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8809-0108
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Музей етнографії та художнього промислу;
  • Інститут народознавства НАН України,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: vitaliy_val@ukr.net

Анотація. Політичні та соціально-культурні зміни завжди супроводжуються змінами у сприйнятті суспільством власного минулого, спричиняють трансформацію тієї «інтелектуальної оптики», через яку воно бачить свою історію та культурну спадщину. Ствердження нової системи координат у її оцінці нерідко змінює «ландшафт минулого» майже до невпізнання. У такому контексті музеї є одним з основних інструментів творення «біографії країни», визначення її героїв та антигероїв, виокремлення важливого для сучасників, або ж, навпаки, вартого засудження чи навіть забуття.

Метою статті є аналіз впливу політичних змін та змін у державній політиці памяті в Україні в період незалежності на особливості репрезентації української історико-культурної спадщини у постійних експозиціях та у виставковій роботі українських музеїв. У фокусі уваги при цьому є зміни в інтерпретації історії України ХХ ст., передусім її комуністичного періоду, а також зміни у репрезентації мистецької спадщини радянського часу. Особливу увагу приділено трансформаціям музейного наративу історії українських земель у період Другої світової війни.

Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1991 р., з окремими екскурсами у час т. зв. «перебудови» кінця 1980-х років, і до кінця 2021 р. — часу напередодні великомасштабного російського вторгнення в Україну.

Ключові слова: музеї, політика памяті, Друга світова війна, декомунізація, радянське мистецтво.

Надійшла 6.09.2022

Список використаних джерел

  • 1. Вербицька П. Історичний музей як чинник примирення та суспільного діалогу. Historical and Cultural Studies. Vol. 1. № 1. 2014. C. 13—17.
  • 2. Яковенко Н. Вступ до історії. Київ: Критика, 2007. 376 c.
  • 3. Хархун Валентина. Комунізм як музейний експонат: радянська спадщина — об’єкт політики па м’я ті в Україні. URL: uamoderna.com/demontazh-pamiati/khrakhun-communism… (дата звернення: 17.05.2022 р.).
  • 4. Любарець А. Відзначення 9 травня як дзеркало укра їнської політики пам’яті. Актуальні проблеми вітчиз няної та всесвітньої історії. Вип. 28. 2016. С. 176—189.
  • 5. Гриневич Владислав. Політика пам’яті Другої світової війни в Україні: у пошуках ідентичності та консолідації. ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України; Наукові записки. 2011. Вип. 4 (54). Липень; серпень. С. 111—127.
  • 6. Хахула Любомир, Ільницький Василь. Сучасні укра їнські музейні наративи як чинники детравматизації пам’яті про тоталітаризми ХХ ст. Проблеми гуманітарних наук: Збірник наукових праць Дро гобицького державного педагогічного універси тету імені Івана Франка. Серія Історія. 2020. 4/45/ doi: https://doi.org/10.24219/2312-2595 4/46.215328. С.347370.
  • 7. Довганик Н. Історична пам’ять про Другу світову війну в контексті формування української політичної нації. URL: babynyar.org/storage/library/di gi tal-articles/9a/8d/120S0017_file.pdf С. 34—40 (да та звернення: 09.06.2022 р.). URL: https://lps.ligazakon.net/document/T150317?an=54 (дата звернення: 09.06.2022 р.).
  • 8. Бабка В. Політика пам’яті: спроба теоретичного синтезу, моделі впровадження та роль у перехідному суспільстві. ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України; Наукові записки. Вип. 6 (74).2014. С. 201—215.
  • 9. Музей про Другу світову війну. Методичні рекомендації з оформлення тематичних експозицій музеїв військово-історичного профілю. Київ, 2017. 20 с.
  • 10. Литвиненко О.М. Проблеми декомунізації меморіального простору України. URL: www.niss.gov.ua/sites/2016-07/dekomunizasia-1065b.pdf (дата звернення: 29.06.2022 р.).
  • 11. Костянтин Дорошенко. Як Кмітівський музей імені Буханчука взаємодіє з сучасним мистецтвом. URL: https://suspilne.media/6135-ak-kmitivskij-muzej… (дата звернення: 25.06.2022 р.).
  • 12. Декомунізація чи дегероїзація? Костянтин Дорошенко про спадок тоталітарного минулого. 17 грудня 2019 р. URL: https://suspilne.media/4878-deco mu ni zacia-ci-degeroizacia… (дата звернення: 26.06. 2022 р.).
  • 13. Провести декомунізацію — це зняти всі ідеологічні «нашарування старої фарби» і зробити простір, в якому відвідувач сам зможе робити висновки Леся Гасиджак. URL: https://uacrisis.org/uk/42125-provesti-decomunizatsiu… С. 1/4. 13.04.2016 (дата звер нення: 02.07.2022 р.).
  • 14. Радянське мистецтво: пропаганда чи спадщина? URL: https://zahid.espresso.tv/article/2020/10/01/ra  di anske_mystectvo… (дата звернення: 02.07.2022 р.).
  • 15. Кмитівський музей радянського мистецтва та Євгенія Моляр. URL: supportyouart.com/conversations/kmpmmolyar/ (дата звернення: 05.07.2022 р.).
  • 16. Ексгумація. Соцреалізм з колекції ОХМ. 15.ХІІ. 2018—25.ІІ.2019. URL: www.ofam.org.ua/exgumation (дата звернення: 21.07.2022 р.).
  • 17. Олександр Удовенко. «Червоний шум». Виставка радянського пропагандистського мистецтва. URL: www.kyivhistorymuseum.org/uk/vystavkovi-proekty/chervonyj-shum… (дата звернення: 24.06.2022 р.). URL: www.bbc.com/ukrainian/features-41814209 (да та звернення: 21.07.2022 р.).

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »