« 2022. № 6 (168)

Народознавчі зошити. 2022. № 6 (168).  С. 1448—1460

УДК [398.332.416:792.246](=161.2)”192/193/20″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2022.06.1448

ЕВОЛЮЦІЯ ОБРАЗНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНСЬКОЇ РІЗДВЯНОЇ ДРАМИ. ТРИ ЦАРІ — ВІД БІБЛІЙНИХ МУДРЕЦІВ ДО ПРОВІДНИКІВ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

ПАПІШ Марія

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-2701-7841
  • магістр філології,
  • завідувачка Лабораторії фольклористичних досліджень,
  • Львівський національний університет імені Івана Франка,
  • вул. Університетська 1, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: papishmarichka1@gmail.com

Анотація. Народне різдвяне драматичне дійство-вертеп збагачує та урізноманітнює фольклорну традицію українців і є одним із найяскравіших видовищ під час Різдва Христового у сучасному світі. Саме тому є зацікавлення науковців до цього фольклорного явища. Актуальність вивчення української народної вертепної традиції зумовлена найперше її активним побутуванням у наш час та необхідністю потрактування явища народної різдвяної драми як соціально активного та відкритого феномена. Зокрема сюжет про поклоніння трьох царів у народному контексті різдвяної драми набуває іншої конотації, іншого смислового значення.

Мета дослідження — розкрити функціональні особливості образу трьох царів та їх видозміни у персонажному складі народної різдвяної драми: від біблійних мудреців до провідників українського народу.

Об’єктом розвідки є народна різдвяна драма, а предметом — модифікації релігійного сюжету про трьох царів у народній різдвяній драми.

Предмет і мета дослідження зумовили застосування таких методів дослідження: структурного — як основного, для комплексного аналізу складових елементів сюжетної лінії про трьох царів; компаративного, який дає змогу провести паралелі до усталеного образу трьох царів на різних етапах існування народної різдвяної драми; історичного та культурологічного — з метою встановлення специфіки вертепу та з’ясуванні соціокультурних вимірів впливу на народну різдвяну драму.

Ключові слова: українська народна різдвяна драма, вертеп, система персонажів, три царі, актуалізація.

Надійшла 15.11.2022

Список використаних джерел

  • 1. Франко І. До історії українського вертепу XVIII в. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 36. С. 170—375.
  • 2. Кирчів Р. Двадцяте століття в українському фольклорі. Львів, 2010. 536 с.
  • 3. Біблія. Святе письмо Старого і Нового Завіту. Переклад Пантелеймона Куліша, Івана Нечуя-Левицького, Івана Пулюя. Київ, 2007.
  • 4. Kehrer Hugo. Die heiligen drei Kцnige in Literatur und Kunst. Lеipzig, 1908. Band 1. 469 s.
  • 5. Герус Л. Шопка в українській християнській традиції: ґенеза, історія, символіка. Народознавчі зошити. Львів, 2017. № 3. С. 579—595.
  • 6. Острозька Біблія. Львів, 2006. С. 1536.
  • 7. Шевченко В. Словник-довідник з релігієзнавства. Київ: Наукова думка, 2004. 560 с.
  • 8. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. United Bible Societies, 1991.
  • 9. Вертеп. Сокаль, 8 січня 2016 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=CMR22LWFj2w.
  • 10. Лосятинський вертеп, Кременецький район, Тернопільська область. 7 січня 2018 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=HDd4cMhCA40.
  • 11. Вертеп Діброва. 10 січня 2013 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=IyAmIx159pc.
  • 12. Фольклорний архів кафедри української фольклористики імені академіка Філарета Колесси Львіського національного університету імені Івана Франка (ФА КУФ). 2017. Фонд ОЕК. Серія OEK_MP20170107. Справа OEK_MP20170107papish. Од. зберігання ОEK_MP_20170107papish_seans01_video01. 2017.
  • 13. Волицька І. Театральні елементи в традиційній обря довості українців Карпат кінця ХІХ — поч. ХХ ст. Київ, 1992. 139 с.
  • 14. Волинський вертеп: репертуарний збірник для фольклорних театрів. 1996. 107 с.
  • 15. Вертеп. Записаний у селі Головецько Сколівського району вчителем Ярославом Кедром. Неділя. Ілюстрований тижневик. Львів, 1930. Рік ІІІ. Ч. 1 (70). 6 січня. С. 14—15.
  • 16. Габрусевич І. Український вертеп для школярів і пластунів. Львів, 1924.
  • 17. Шкрумеляк Ю. Гості з Вифлеєму: Вертеп для хати і сцени. Львів, 1936. 16 с.
  • 18. Ремезівський Ф. Новий український вертеп для хати і сцени. Золотий Колос. Календар на переступний рік 1940. Львів, 1939. С. 48—49.
  • 19. Вертеп народного дому міста Ходорова. Надіслала Марта Медведицька. Неділя. Ілюстрований тижневик. Львів, 1930. Рік ІІІ. Ч. 1 (70). 6 січня. С. 10—12.
  • 20. Вістку радісну несемо: Вертепи та віншівки. Львів: Свічадо, 2000. 152 с.
  • 21. Завітій Б. Українська народна драма про царя Ірода (спроба систематизації). Народознавчі зошити. Львів, 1998. № 6. С. 646—654.
  • 22. Галаган Г. Малорусский вертеп. Киевская старина. Киев, 1882. Октябрь. С. 1—38.
  • 23. Смоляк П. Давні та сучасні форми традицій колядування у Західному Поділлі. Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія історична. Тернопіль, 2009. Вип. 1. С. 154—160.
  • 24. Харчишин О. Вертепна драма в сучасному студентському середовищі (традиційні та нові риси). Народна творчість та етнографія. Львів, 2005. № 6. С. 65—71.
  • 25. Якубовський В. Сучасні записи вертепних вистав (на фольклорних матеріалах з Галичини). Актуальні проблеми слов’янської філології. Серія: Лінгвістика і літературознавство: міжвузівський збірник наукових статей. Бердянськ, 2012. Вип. XXVI. Ч. 1. С. 313—321.
  • 26. Різдвяний вертеп від львівських пластунів. 2014 рік. URL: https://www.youtube.com/watch?v=ph0Rlz-wqHM.
  • 27. Політичний вертеп у Тернополі. 8 січня 2013 року. URL: https://www.youtube.com/watch?v=P7NvLFcSJ9k.
  • 28. Вовчак Андрій. Народний ляльковий вертеп («бетлейка») в околицях Хирова на Старосамбірщині Львівської області. Родина Колессів — спадкоємність науково-мистецьких традицій (з нагоди 140-річчя від дня народження академіка Філарета Колесси). Збірник наукових праць та матеріалів. Львів, 2013. С. 306—309.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Демоніум бойків: категорії «нечистих» покійників
Особливості традиційних демонологічних уявлень бойків про так званих нечистих («безпірних») мерців; на основі польових матеріалів та етнологічної літератури виділяється низка їх категорій; аналізуються особливі прикмети, риси поведінки та функції цих персонажів народної демонології.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »