« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 120—125

УДК 930.2:[[39:728](=161.2):[72.04:745.51]](477.43-22)”18/19″

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.120

ЗНАХІДКА ДОШКИ З РІЗЬБЛЕННЯМ ІЗ С. СУРЖА ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

НЕЧИТАЙЛО Павло

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-6849-2705
  • кандидат історичних наук, старший науковий співробітник,
  • ДП «Науково-дослідний центр
  • «Охоронна археологічна служба»
  • Інституту археології НАН України», ,
  • вул. Руська 2, м. Кам’янець-Подільський, 32301, Україна,
  • Контакти: e-mail: kparchaeology@gmail.com

НАКОНЕЧНА (ГОЩІЦЬКА) Тетяна

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0001-8596-8974
  • кандидат історичних наук, науковий співробітник,
  • Інститут народознавства НАН України,
  • відділ історичної етнології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: e-mail: hoshchitska.tetiana@gmail.com

Анотація. Об’єктом пропонованої статті є конструктивні елементи житла Поділля етнографічного періоду, а предметом — дошка з різьбленням, знайдена під час демонтажу віконної рами в хаті ХІХ — першої половини ХХ ст., із с. Суржа Кам’янець-Подільського району Хмельницької області.

Наукова новизна полягає у тому, що досліджувану балку з вирізьбленим зображенням хреста та кількома кириличними написами ми проінтерпретували як сволок, який було використано повторно у новому житлі. Попередні дослідники наводили згадки про таке явище, та зараз ми побачили його наочне, предметне підтвердження.

Методика дослідження ґрунтується на застосуванні методів аналізу та синтезу, компаративного, інтердисциплінарного, методів польових досліджень.

Ключові слова: сволок, форми хрестів, народна архітектура, різьблення, Поділля.

Надійшла 6.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Косміна Т.В. Локальні особливості народного житла південних районів Поділля. Народна творчість та етнографія. Київ, 1973. № 4. С. 24—31.
  • 2. Косміна Т.В. Сільське житло Поділля. Кінець ХІХ—ХХ ст. Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1980. 191 с.: з іл.
  • 3. Косміна Т. Етнічна виразність народного житла. Поділля. Історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 236—243.
  • 4. Данилюк А.Г. Традиційне житлово-господарське будівництво на західному Поділлі. Подільська старовина. Вінниця, 1993. С. 395—400.
  • 5. Данилюк А.Г. Подільська хата. Наука і суспільство. Київ, 1987. № 7. С. 73—75.
  • 6. Данилюк А.Г., Бодревич-Буць О.М. Використання каменю в народному будівництві Поділля. Народна творчість та етнографія. 1980. № 1. С. 85—88.
  • 7. Радович Р. Сільське житло кінця XIX — початку XX ст. на півдні Поділля (за матеріалами Борщівського району). Літопис Борщівщини: історико-краєзнавчий збірник. Борщів, 1996. Вип. VIII. С. 58—66.
  • 8. Радович Р. Традиційне житло українців південного Поділля другої половини ХІХ — початку ХХ століття: конструктивно-технологічний аспект (за матеріалами з Хмельницької області). Вісник Львівського Національного університету ім. І. Франка. Серія історична. Львів, 2010. Вип. 45. С. 437—462.
  • 9. Сауляк Б.М. Розвиток деревообробних ремесел Схід­ного Поділля кінця ХІХ — початку ХХІ ст. Київ: Наукова думка, 2018. 216 с.
  • 10. Сапожников І.В., Слюсар Ю.О., Шувалов О.Р. Типологія кам’яних намогильних хрестів Південно-За­хідної України. Старожитності Причорномор’я. Одеса, 1995. Вип. 2. С. 16—47.
  • 11. Жвава О. Лексика поховального обряду у говірках Наддністрянсько-Буковинсько-Подільського суміжжя. Studia methodologica. Тернопіль: Редакційно видавничий відділ ТНПУ ім. В.Гнатюка, 2009. Випуск 27. Лемківський діалект у загальноукраїнському контексті. Укладачі Панцьо С.Є., Свистун Н.О. С. 135—140.
  • 12. Узенева Е.С. Матица. Славянские древности: энтно­лингвис­тический словарь: в 5 т. Под ред. Н.И. Толстого. Москва: Международные отношения, 1995. Т. 3. К—П. С. 201—203.
  • 13. Гребінь І.Ф. Обряди пов’язані з будівництвом сільського житла. Поділля: історико-етнографічне дослідження. Київ, 1994. С. 243—250.
  • 14. Довгань С.О. Подільське житло в системі звичаїв та обрядів. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: історія. Вінниця, 2009. Вип. 15. С. 178—183.
  • 15. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. Львів: ЛНУ ім. І. Франка, 2011. 428 с.: з іл.
  • 16. Шкіра М.В., Шкіра Н.М., Шкіра Л.М. Різьблені сволоки у традиційному народному житла (за матеріалами артефактів музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»). Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць. Київ; Глухів, 2008. Вип. 11. С. 420—427.
  • 17. Яценко С.П. Сволок із колекції Запорізького краєзнавчого музею. Музейний вісник. Запоріжжя, 2010. № 10. С. 9—15.

читати публікацію»

Наші автори
Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та крає­знавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »