« 2023. № 1 (168)

Народознавчі зошити. 2023. № 1 (169).  С. 257—262

УДК 801.8:[929(477):39-051]

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.01.257

ПАСПОРТИЗАЦІЯ ФОЛЬКЛОРНИХ ЗРАЗКІВ ЯК ДОДАТКОВЕ ДЖЕРЕЛО ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ БІОГРАФІЙ ФОЛЬКЛОРИСТА І РЕСПОНДЕНТА

ШАЛАК Оксана

  • ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8275-6703
  • кандидатка філологічних наук,
  • старша наукова співробітниця,
  • Інститут біографічних досліджень
  • Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського,
  • відділ теорії та методики біобібліографії,
  • вул. Володимирська, 62, кімн. 125, 01033, м. Київ, Україна,
  • Контакти: e-mail: shalak@ukr.net

Анотація. Актуальність статті зумовлена потребою напрацювання механізмів та моделей повнішого розкриття біографій фольклористів і талановитих респондентів, що дасть змогу глибше осмислити історію української фольклористики. Біографія науковця залежить не тільки від його освіти, знань, наукових поглядів, належності до наукової школи. Вона визначається також умовами, в яких особистість формується, залежить від соціально-політичних обставин, що сприяють розвою таланту або ж гальмують його, у яких відбувається розвиток наукових і світоглядних принципів. Біографія постає частиною історії і не тільки історії науки.

Мета статті— з’ясувати значення паспортизації фольклору, роль фольклорного паспорта як рукописного документа — науково надійного джерела для реконструкції біографій фольклористів, їхніх кореспондентів, а також інформантів — окремих носіїв фольклору. Наукова новизна полягає в прагненні авторки висвітлити історію паспортизації фольклорного зразка, проаналізувати паспорти в рукописах фольклористів, що належать до різних періодів в історії української фольклористики, а також виявити значення паспорта як своєрідного біографічного джерела, що містить не тільки персональні дані інформанта, а й інформацію про місце, дату запису та прізвище записувача. Методологічною основою є принцип історизму,порівняльно-історичний метод, а також функціонально-системний підхід до вивчення явищ та персоналій в історії української фольклористики.

Ключові слова: паспортизація, фольклорний зразок, записувач, інформант, респондент, біографія, реконструкція, біографічне джерело, рукопис, історія фольклористики.

Надійшла 4.01.2023

Список використаних джерел

  • 1. Шалак О.І. Паспорт фольклорного зразка як джерело до біографій фольклористів. Бібліотека. Наука. Комунікація. Інноваційні трансформації ресурсів і послуг: матеріали Міжнар. наук. конф. (4—6 жовт. 2022 р.). Київ: НБУВ, 2022. С. 472—474.
  • 2. Українські народні пісні в записах Зоріана Доленги-Ходаковського. Упорядкув., текстолог. інтерпр. та передм. О.І. Дея. Київ: Наукова думка, 1974. 784 с.
  • 3. Podania i legendy polskie, ruskie, litewskie. Zebral Lu­cian Siemieсski. Poznań, 1845. XX. 163 s.
  • 4. Шалак О. Листи А. Димінського до О. Кістяківського. Народна творчість та етнологія. 2007. № 2. С. 59—69.
  • 5. Архів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (далі — ІР НБУВ). Ф. 1. Од. зб. 24871. Лист А. Димінського до О. Кістяківського.
  • 6. Записки Юго-Западного отдела Императорского русского географического общества. Т. 2 за 1874 год. Киев, 1875. 616 с.: карти.
  • 7. Программа Юго-Западного Отдела Императорского Русского Географического Общества для собирания сведений по этнографии. Киев: Типог­раф. М.П. Фрица, 1875. 104 с.
  • 8. Архів ІР НБУВ. Ф. 1. Од. зб. 1525. Записи народної прози.
  • 9. Боржковский В. Лирники. Киевская старина. 1889. Т. ХХVІ. № 9. С. 653—708.
  • 10. Бучко Н.О. З інтересів М.М. Коцюбинського до фольклору та етнографії. Народна творчість та етнографія. 1959. № 3. С. 74—77.
  • 11. Архів ІР НБУВ. Ф. 170. Од. зб. 634. Звідки узялась панщина (оповідання). Записав Коцюбинський М.М. в с. Стадниці Подільської губ. в 1890 р.
  • 12. Архів Відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України. Ф. 28. Од. зб. 324. Побутові пісні, записані уч. 4-ої групи В. Парасунькою 1919 р.
  • 13. Сорокіна С., Завальна О., Радієвська Т. Музей до- і ранньої історії у Києві (1942—1943): структура та персональний склад. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Sorokina_Svitlana/Muzei_do-_i_rannoi_istorii_u_Kyievi_1942_1943_struktura_ta_personalnyi_sklad.pdf?PHPSESSID=7q8f24pf4hb84qjv7eitj3aog5 (дата звернення: 29.11.2022).
  • 14. Корж Н.Л. Устное повествование бывшего запорожца, жителя Екатеринославской губернии и уезда, селение Михайловки Никиты Леонтьевича Коржа.Одесса: Гор. тип., 1842. 94 с.
  • 15. Pieśni i obrzędy weselne ludu ruskiego z okolic Niemirowa na Podolu rosyjskiem. Podała Lucyna hr. Stadnicka. Zbiór wiadomości do antropologii krajowej wydawany staraniem Komisyi Antropologicznej Akademii Umiejętności w Krakowie. 1888. T. XII. S. 103—116.
  • 16. Венгрженовский С. Языческий обычай в Брацлавщине «гонити шуляка». Киевская старина. 1895. Т. L. № 9. С. 282—323.

читати публікацію»

Наші автори
Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атла­са». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Хто ж записав «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї Волинської губернії»?
На основі аналізу наукового доробку і творчого шляху Василя Доманицького доводиться: дослідник ніколи не відвідував Рівненський повіт Волинської губернії, отже й не збирав етнографічні та фольклорні матеріали на його території. «Народнїй калєндар у Ровенськім повітї…» та інші етнографічні праці, що стосуються традиційно-побутової культури населення цього краю, вчений підготував на основі народознавчих джерел, які в середині XIX ст. зібрав Василь Абрамович — священик села Яполоті, нині Костопільського району Рівненської області.
Читати »