ПРО ЗАСАДИ ДІАЛОГУ | Народознавчі Зошити

« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити. 2023. № 2 (170). С. 307—313

УДК 007:316.485.6

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.307

ЯСЬКІВ Олег

ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-8327-022X
доктор технічних наук,
Український католицький університет,
проректор з наукової роботи,
вул. І. Свєнціцького, 17, 79011, м. Львів, Україна,
Контакти: е-mail: oleh.yaskiv@ucu.edu.ua

Анотація. Актуальність статтіполягає у потребі вивчення проблеми діалогу та способів його представлення. Об’єктом дослідження є різні види діалогу, предметом — шляхи подолання проблем комунікації, які автор вбачає в усвідомленні співрозмовниками імовірнісного характеру знань. Новизна дослідження — в авторському підході до розуміння поглядів та переконань, які мають різні значення під час діалогу.

Однією з причин непорозумінь як міжособистісних, так і міжспільнотних, є хибне ставлення до характеру знань. Тому автор вводить поняття гіпотетичної істинності і неповноти знання, яке позбавляє співрозмовників потреби догматично ставитись до власних переконань. У рамках цих уявлень про діалог автор дає розрізнення віри і довіри і наголошує на розрізненні їхньої ролі у формуванні особистих переконань. Результатом переосмислення засад діалогу автор обґрунтовує неминучість неспокою в людській екзистенції та окреслює шляхи до подолання глобальних конфліктів між людськими спільнотами.

Методологічною основою студії є принципи філософсько-антропологічного аналізу та системного підходу до вивчення явища діалогу.

Ключові слова: діалог, імовірнісний характер знань, відмінність між поглядами та переконаннями, характер істинності, віра і довіра, формування переконань.

Надійшла 25.02.2023

Список використаних джерел

1. Penrose Roger. Fashion, Faith, and Fantasy in the New Physics of the Universe. Prinestone: University Press, 2017. 522 p.
2. Bambach Charles R. Heidegger Dilthey and the Crisis of Historicism. Ithaca: Cornell University Press, 1995. 304 с.
3. Bohm David. On Dialogue. Routledge, 2004. 144 p.
4. Поппер K. Логика и рост научного знания. Москва: Прогресс, 1983. 605 с.
5. Филипп Ф. Философия науки. Связь между наукой и философией. Москва, 1960. 328 c.

читати публікацію»

Наші автори

Мовна Уляна Василівна. Старший науковий... ознайомитись»

Федорчук Олена Степанівна. Старший... ознайомитись»

Никорак Олена Іванівна. Старший науковий... ознайомитись»

Радович Роман Богданович. Науковий... ознайомитись»

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »

Традиційний народний одяг великобичківських гуцулів ХІХ — першої половини ХХ ст.
На основі польового матеріалу, наявної літератури, фондових зібрань етнографічних, історико-культурних та краєзнавчих музеїв області автор комплексно аналізує народний одяг великобичківських гуцулів. Докладно описує жіночі та чоловічі комплекси вбрання досліджуваного регіону. При їх характеристиці основна увага звертається на деталі крою окремих компонентів вбрання, подається рисунок крою жіночої сорочки.
Читати »

Польові дослідження російських і білоруських етнологів та етнолінгвістів на теренах Полісся України у 1945—1980-х рр.
На великому літературному матеріалі комплексно охарактеризовано польові дослідження території Полісся України, проведені в 1945—1980-х рр. співробітниками російських і білоруських етнологічних осередків, а також московськими етнолінгвістами та представниками інших народознавчих центрів Росії, України та Білорусі у рамках реалізації програми «Полесского этнолингвистического атласа». Особлива увага звернена на їхню географію, методику проведення, тематику та наукові результати.
Читати »