« 2023. № 2 (170)

Народознавчі зошити.  2023. № 2 (170).  С. 343—352

УДК [39(=512.145):314.724(477.75:477.44)]:303

DOI https://doi.org/10.15407/nz2023.02.343

ВНУТРІШНЬО ПЕРЕМІЩЕНІ ЛЮДИ ВІД КРИМУ ДО ВІННИЦІ (НА ПРИКЛАДІ КРИМСЬКИХ ТАТАР, СЕЛА НОВА ГРЕБЛЯ ХМІЛЬНИЦЬКОГО Р-НУ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.)

КУРЯЧА Марія

  • аспірантка, Інститут народознавства НАН України,
  • відділ соціальної антропології,
  • проспект Свободи, 15, 79000, м. Львів, Україна,
  • Контакти: е-mail: maria.kuriacha@gmail.com

Анотація. Ця стаття створена за результатами інтерв’ю проекту «Кримські татари: коли ми повернемося», які проводилися серед кримських татар, переселених у село Нова Гребля Вінницької області. Об’єктом дослідження є соціокультурна інтеграція внутрішньо переміщених осіб внаслідок російсько-української війни на Вінниччині. Актуальність  статті зумовлена потребою вивчення корінного народу Криму в умовах триваючої російсько-української війни. Кримськотатарська громада, з якою проводилися інтерв’ю, є активною  учасницею війни та організаторкою і керівницею добровольчого батальйону «Крим», який тепер увійшов до складу Головного управління розвідки Міністерства оборони України. Також громада є активною учасницею і організаторкою громадсько-культурного життя Вінниці та регіону. З 2014 року у Вінницькій області з’явилася невелика група кримських татар-переселенців, яким надали у користування покинутий гуртожиток у селі Нова Гребля Калинівського району. Життя в кардинально нових обставинах відносно замкнутої мусульманської групи з кількох десятків сімей, де кожен чоловік має по декілька дружин, ускладнювало умови життя самих сімей. Такі соціокультурні особливості стали причиною певних протиріч з місцевими жителями на побутовому рівні через різне сприйняття простору, їжі, а також відмінні комунікативні практики.

Головною метою дослідження є аналіз детермінант конструювання та трансформації ідентичностей ВПО мешканців Сходу та Півдня та їхня інтеграція у спільний соціокультурний дискурс із громадами, що їх приймають. Методологія дослідження полягає у соціокультурному підході до вивчення ВПО.

Ключові слова: кримські татари, внутрішньо переміщена особа, інтеграція, релігія, Вінниччинa.

Надійшла 17.03.2023

Список використаних джерел

  • 1. Беліцер Н. Кримські татари як корінний народ. Історія питання і сучасні реалії. Київ: Інститут демократії імені Пилипа Орлика, 2017. 120 с.
  • 2. Газізова Н. Кримські татари в умовах інтеграції в український простір. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Ф. Кураса НАН України. Київ, 2022. С. 437—446.     
  • 3. Марков І. Міграція та етнічність: деякі аспекти конструювання горизонтального простору співбуття. Народознавчі зошити. 2015. № 6. С. 1339–1345. URL: http://nz.ethnology.lviv.ua/archiv/2015-6/10.pdf
  • 4. Вальденфельс Б. Вступ до феноменології. Київ: Сучасна гуманітарна бібліотека, 2002. 176 с.
  • 5. Кебуладзе В. Феноменологія досвіду. Київ: Дух і літера, 2011. 143 с.
  • 6. Крим: шлях крізь віки. Історія в запитаннях і відповідях. Київ: Інститут історії України НАН України. Відп. ред. В.А. Смолій, 2014. 456 с.
  • 7. Айдинкая І.Ю. Турецько-українське партнерство в економічних інтеграційних об’єднаннях. Київ: Інститут міжнародних відносин Київського національного університету, 2000. 173 с.
  • 8. «Кримські татари. Друзі чи вороги». Блог імені Т.Г. Шевченка.  Листопад 29, 2019. URL: https://www.youtube.com/watch?v=_wyYYVREWRY  (дата звернення: 09.01.2023).
  • 9. Кримські татари. Коли ми повернемось. Блог: memory.org.ua.  Грудень 17, 2019. URL:  https://www.youtube.com/watch?feature=youtu.be&v=1lQzNBYye0E &fbclid=IwAR3-0pi3tJAVnRJorPyGffdlGiRV9CydtTax0Z8zis2tj6-5P4780Wv9CTc&app=desktop  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 10. «Як кримська татарка творила для школи на Вінниччині героїв українських казок». Depo. 2018.  URL: https://vn.depo.ua/ukr/vn/krimska-tatarka-ozhivila-u-shkoli-na-vinnichchini-geroyiv-ukrayinskih-kazok-20180524779531  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 11. «Ахтем Сеітаблаєв та його Крим». Листопад 2020. URL: https://ukrainer.net/akhtem-crimea/  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 12. «Мешканці Нової Греблі хочуть виселити кримських татар». Vlasno. Березень 2015. URL: http://vlasno.info/suspilstvo/dopomoga/sotszakhist/item/2379-meshkantsi-novoi-hrebli-khochut-vyselyty-krymskykh-tatar  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 13. Жмуд Н.В. Кримськотатарські студії на Вінниччині: на шляху до порозуміння (із досвіду роботи). Вісник факультету історії, права і публічного управління. Ред. Мельничук О.А. Вінниця, 2020. С. 50—52.
  • 14. «Командир добробату «Крим» Іса Акаєв: «Ми повернемо Крим однозначно». ArmyInform. Березень 2020. URL: https://armyinform.com.ua/2020/03/koman-dyr-do-brobatu-krym-isa-akayev-my-povernemo-krym-odnoznachno/  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 15. Акімов А. в інтерв’ю з Іваном Дендюком, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—13.
  • 16. Гульнара в інтерв’ю з Яною Жиголою, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—15.
  • 17. Юлія Піскунова в інтерв’ю з Марією Курячою, травень 2018 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—28.
  • 18. «Проблеми кримських татар недооцінюються в європейських політичних дебатах». Радіо Свобода. Травень 2019. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/27745 291.html  (дата звернення: 20.01.2023).
  • 19. Мукадер та українка, яка прийняла іслам в інтерв’ю з Яною Жиголою, 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—8.
  • 20. Османова Фотіна, Османова Мунівер та дочка в ін-тер-в’ю з Яною Жиголою та Анною Колошею. Травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—25.
  • 21. Мунівер в  інтерв’ю з Анною Кокошею, травень 2019 (рукопис). Архів науково-освітньої лабораторії з етнології Поділля Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Вінниця. Арк. 1—11.

читати публікацію»

Наші автори
Головний командир УПА Роман Шухевич у фольклорній прозі Яворівщини
Із великого масиву повстанського героїчного епосу, що його автор записав на Яворівщині, виділено й проаналізовано тематичну групу мотивів про Головного командира УПА Романа Шухевича. Переважна більшість цих творів виникла й стала активно побутувати вже в часи відновленої у 1991 р. української державності, оскільки тепер з’явилися сприятливі для цього умови. Майже усі зафіксовані у цій місцевості народні оповідання про Р. Шухевича виводяться із поетичного вимислу, що засвідчує вагоме суспільно-політичне й художньо-естетичне значення цієї особи. Сам генерал постає в образі опоетизованого й уславленого національного героя — ідеалізованого борця за самостійну Україну, улюбленця широких народних мас.
Читати »

Особливості формування ідентифікаційного простору України наприкінці ХХ — на поч. ХХІ ст.: конфесійний аспект
У статті розглядаються особливості формування ідентифікаційного простору України кін. ХХ — поч. XXI ст., зокрема аналізуються перспективи участі Церкви у становленні української громадянської нації в умовах поліконфесійного суспільства. Автор намагається поєднати макроі мікропідходи, приділяючи особливу увагу аналізу повсякденного життєвого досвіду сучасних українців із широким використанням авторських емпіричних досліджень.
Читати »

Феміністська парадигма в культурній та соціальній антропології: західний досвід
У статті представлено докладний критичний огляд класичних праць в ділянці феміністської антропології; авторка висвітлює процес становлення та розвитку феміністської методології в культурній та соціальній антропології Західної Європи та США. Авторка послідовно висвітлює та порівнює ідеї, погляди та аргументи провідних дослідників, аналізує сутність наукових дискусій навколо ключових тем феміністського аналізу культури (про причини та механізми субординації та маргіналізації жінок), простежує еволюцію основних понять та теоретичних підходів феміністської антропології протягом 1970—1990-х років. Стаття дозволяє зрозуміти витоки сучасних гендерних студій в етнографічних дослідженнях.
Читати »